Ухвала КЦС ВС № 727/133/23

Ухвала Іменем України 14 червня 2023 року м. Київ справа № 727/133/23 провадження № 61-7397ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевчук Віталій, заінтересована особа - ОСОБА_2 , розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2023 року у складі судді Танасійчук Н. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., Одинака О. О., ВСТАНОВИВ: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Скарга мотивована тим, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавчий лист № 2-2375, який виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці 20 березня 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 800,00 грн, щомісячно, починаючи з 04 жовтня 2012 року і до повноліття дитини, з подальшою індексацією відповідно до закону. У жовтні 2022 року, ОСОБА_1 звернулася до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ), з заявою про надання їй довідки ( розрахунку) заборгованості зі сплати аліментів. 23 грудня 2022 року, на її адресу надійшла довідка про заборгованість зі сплати аліментів та розрахунок. Вважала, що розрахунок заборгованості аліментів здійснено старшим державним виконавцем Шевчук В. А., за період 01 січня 2016 по грудень 2022 року, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, розрахунок заборгованості проведено з 01 січня 2016 року, а не з 04 жовтня 2012 року. Старшим державним виконавцем Шевчуком В. А. здійснено обчислення індексу споживчих цін, починаючи з червня 2016 року, тобто з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», а не у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», який застосовується до спірних правовідносин, за аналогією закону, з дня призначення аліментів. Також державним виконавцем не проводилася індексація суми аліментів: з 01 жовтня 2018 року по 01 червня 2019 року; з 01 червня 2019 по 01 червня 2021 року; з 01 серпня 2021 по 01 квітня 2022 року; з 01 липня 2022 року по 01 грудня 2022 року та при здійсненні розрахунку індексації суми аліментів допущено грубі помилки, наслідком чого є сплата аліментів боржником у розмірі, що не відповідає виконавчому документу. Просила суд, визнати дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевчука В. А. щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 23 грудня 2022 року у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 неправомірним. Визнати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 23 грудня 2022 року у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 неправомірним. Зобов`язати старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевчука В. А. здійснити розрахунок заборгованості. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 23 грудня 2022 року у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_2, за період з вересня 2018 року по грудень 2022 року, неправомірним. Зобов`язано старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Шевчука В. А. усунути порушені права стягувача ОСОБА_1 та здійснити повторно розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1, за період з вересня 2018 року по грудень 2022 року. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час виконання виконавчого листа державним виконавцем неправильно здійснено розрахунки індексаційних виплат, починаючи з вересня 2018 року. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2023 року скасовано. Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця задоволено частково. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні від 23 грудня 2022 року № НОМЕР_1. Визнано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 23 грудня 2022 року у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_2, неправомірним. Зобов`язано старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевчука В. А. здійснити перерахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Апеляційний суд зазначив, що державний виконавець застосував неправильний алгоритм для розрахунку суми індексації аліментів, що не відповідає Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078. Такі порушення державного виконавця є суттєвими та такими, що призвели до неправильного розрахунку індексаційних виплат та розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_2. Зазначене є підставою для зобов`язання державного виконавця здійснити вказаний розрахунок повторно із дотриманням норм законодавства та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. ОСОБА_1 17 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її скаргу в повному обсязі, мотивувальну частину судового рішення викласти з урахуванням доводів касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема сплати судового збору. У червні 2023 року від заявниці надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема квитанція про сплату судового збору у розмірі 429,50 грн. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , не зазначив у мотивувальній частині, які саме недоліки розрахунку державного виконавця виявлені судом. Водночас, не надав оцінки розрахункам державного виконавця та скаржниці, не спростував існуючі розбіжності, не встановив причину суперечностей щодо визначення базового місяця для проведення розрахунку. Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, висловлених у постановах: від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 947/14712/20, в яких Верховний Суд навів алгоритм розрахунку індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій одиниці. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , зміст постанови Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У частинах другій, третій статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Судами встановлено, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавчий лист № 2-2375 який виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці 20 березня 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 800,00 грн, щомісячно, починаючи з 04 жовтня 2012 року і до повноліття дитини з подальшою індексацією відповідно до закону. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 456/1806/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму індексації аліментів за період з січня 2016 року по травень 2016 року включно в розмірі 2 880,59 грн. Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103». Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки. При цьому, з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 104 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено у додатку 2 постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Апеляційний суд встановив, що при визначенні суми індексації аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 23 грудня 2022 року, державним виконавцем помилково використано формулу: сума аліментів сукупний індекс споживчих цін: 100 ­ - сума аліментів = сума індексації, що не відповідає Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078. Крім того, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 грудня 2018 року прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив 2 027,00 грн. Тому розмір аліментів, що підлягають стягненню з боржника збільшився до 1 013,50 грн. Натомість виконавець помилково використав для розрахунку розмір аліментів у сумі 972,00 грн. Апеляційним судом надано оцінку порушенням, допущеним державним виконавцем, у зв`язку з неправильним визначенням сум аліментних платежів у липні 2019 року, у липні 2020 року, у грудні 2020 року, у липні 2021 року та визнано їх суттєвими та такими, що призвели до неправильного розрахунку індексаційних виплат та розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1. Висновок апеляційного суду щодо компетентності суду зобов`язувати державного виконавця вчиняти певні дії узгоджується із положенням частини другої статті 451 ЦПК України, згідно з яким у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) та правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007. Водночас, оскільки здійснення розрахунків заборгованості по аліментах (індексації аліментів) відноситься до повноважень державного виконавця, суд обґрунтовано зазначив, що не вправі здійснювати такий розрахунок, підміняючи інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції, натомість, задля усунення порушеного права скаржника, визнав неправомірним розрахунок державного виконавця та зобов`язав державного виконавця здійснити вказаний розрахунок повторно, з чітким дотриманням норм законодавства та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та усунути виявлені судом недоліки. Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 947/14712/20 Суд відхиляє, оскільки у вказаних справах суд касаційної інстанції розглядав спори щодо розрахунку індексації аліментів у порядку позовного провадження, відтак зробив висновки за інших фактичних обставин. Інші доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця виконавчого округу Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевчука Віталія, заінтересована особа - ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак