Ухвала КАС ВС № 160/5986/21

УХВАЛА 14 червня 2023 року м. Київ справа №160/5986/21 адміністративне провадження № К/990/21011/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №160/5986/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 08.06.2023 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №160/5986/21, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У поданій позивачем касаційній скарзі також наведено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Верховний Суд зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2021 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2021 встановлено 2270,00грн. Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000,00грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України). З матеріалів касаційної скарги та прийнятих у справі судових рішень убачається, що предметом розгляду справи №160/5986/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №000323451400462 від 23.11.2020 про нарахування податку на нерухомість квартиру площею 98,6м2 в АДРЕСА_1 в сумі 9663,92грн (за 2017 рік 2345,79грн, за 2018 рік 2729,18грн, за 2019 рік 4588,95грн); №000323551400462 від 23.11.2020 про нарахування податку на нерухомість квартиру площею 134,7м2 в АДРЕСА_2 в сумі 16377,36грн (за 2017 рік 4533,06грн, за 2018 рік 5584,67грн, за 2019 рік 6259,63грн); №000323651400462 від 23.11.2020 про нарахування податку на нерухомість нежиле приміщення площею 125м2 в АДРЕСА_3 в сумі 6769,59грн (за 2017 рік 1833,34грн, за 2018 рік 2327,50грн, за 2019 рік 2608,75грн); №000323751400462 від 23.11.2020 про нарахування податку на нерухомість нежиле приміщення площею 80,85м2 в АДРЕСА_4 в сумі 4378,57грн (за 2017 рік 1185,80грн, за 2018 рік 1505,43грн, за 2019 рік 1687,34грн); №000323851400462 від 23.11.2020 про нарахування податку на нерухомість машиномісце площею 16,3м2 в АДРЕСА_5 в сумі 2148,83грн (за 2017 рік 521,60грн, за 2018 рік 606,85грн, за 2019 рік 1020,38грн), що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є самостійною підставою для класифікації цієї справи як справи незначної складності. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 22.06.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав частково протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №000323451400462 в частині сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2019 рік на суму 1147,24грн. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовив. Верховний Суд з урахуванням ціни та предмету позову, складності справи й застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, дійшов висновку про малозначність даної справи. Та обставина, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, не змінює її характер як справи незначної складності, оскільки такий її характер визначено нормами пункту 20 частини першої статті 4 та пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень також не міститься. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржувані ОСОБА_1 судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №160/5986/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник