Постанова 4851 № 520/5390/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2023 р. Справа № 520/5390/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2022, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.04.23 по справі № 520/5390/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 №296 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області за №289 о/с від 14 червня 2022 року, яким ОСОБА_1 звільнено згідно із Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022; - поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного забезпечення /заробітку/ за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2022 по 03.06.2022 та 14.06.2022 по дату поновлення на службі; - рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 звернути до негайного виконання; - рішення суду в частині нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 середньомісячного забезпечення /заробітку/ за час вимушеного прогулу, в межах стягнення за один місяць звернути до негайного виконання. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто позивачу. Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 р. і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновкам суду обставинам справи. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судовим розглядом встановлено, що предметом спірних правовідносин є визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області №296 від 03.06.2022 та №289 о/с від 14.06.2022. Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі №520/5390/23 адміністративний позов ОСОБА_1 Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху та запропоновано позивачу з метою усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів. 29.03.2023 позивачем на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 надіслано до суду через систему "Електронний суд" заяву про поновлення строку звернення до суду. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За правилами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. 15.03.2022 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» за №2123-ІХ. Даним Законом внесено зміни до Дисциплінарного статуту шляхом доповнення його новим розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Даний Закон набрав чинності з 01.05.2022. Так, з 01.05.2022 частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Отже, враховуючи викладене, маємо таку ситуацію, коли КАС України передбачає строк оскарження спірних наказів місяць, а Дисциплінарний статут 15 днів. Обидва строки починають свій відлік з дня ознайомлення з відповідним наказом. 08 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову (справа №120/7567/22) за аналогічними обставинами справи, де дійшов такого висновку. У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут. При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною. Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» № 7888/03 тощо). У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права. Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, «молодша норма» припиняє суперечливу до неї «старшу»: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем. Отже, за аналогічних обставин справи, Верховний Суд указав, що застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, затверджений Законом України, яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення. З позовної заяви вбачається, що позивач, просить визнати протиправним та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 №296 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області за №289 о/с від 14 червня 2022 року, яким ОСОБА_1 звільнено згідно із Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022. Матеріали справи встановлено, що позивач дізналася про своє звільнення лише після деокупації м. Ізюм в якому проживає, та 08.02.2023 року отримала матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 року №608 щодо звільнення її з Національної поліції України, та 10.03.2023 року у відповідь на запит адвоката отримала копії оскаржуваних наказів. До суду позивач звернулася 07.03.2023 року. В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка подана позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху вказано, що копії оскаржуваних наказів позивачем отримано лише 10.03.2023 року у відповідь на адвокатський запит, отже саме з 10.03.2023 року позивачу стало достоменно відомо про звільнення з поліції. Колегія суддів приходить до висновку, що наведене обґрунтування очевидно безпідставне, у зв`язку з тим, що 08.02.2023 року позивач особисто отримала матеріали службового розслідування щодо її звільнення з Національної поліції України, оскільки на копії супровідного листа від 06.02.2023 року №193/119-15/03-2023 міститься її підпис. Отже, позивач була обізнана про проведення відносно неї службового розслідування в результаті якого останню було притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, про що зазначено як у наказі №296 від 03.06.2022 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" та висновку службового розслідування за відомостями, викладеними в рапорті начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції Ткаченка О.А. від 09.05.2022 року. Таким чином, оскільки 08.02.2023 року позивач ознайомлена з матеріалами службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 року №608 щодо звільнення її з Національної поліції України, а позов нею поданий лише 07.03.2023 року, то 15-ти денний термін на оскарження наказів про звільнення сплинув. Крім того, твердження позивача, що 08.02.2023 року отримала лише висновок службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 року №608, а копії наказів від 03.06.2022 року №296, та від 14.06.2022 №289 отримала лише 10.03.2023 року, колегія суддів відхиляє, оскільки при зверненні до суду з алміністративним позовом 07.03.2023 року позивачем до позовної заяви додані оскаржувані накази №296 від 03.06.2022 року та витяг з наказу №289 від 14.06.2022 року. З огляду на встановлені обставини, наведене правове регулювання, недоведення позивачем наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позов про оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 №296 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу №289 о/с від 14 червня 2022 року, яким ОСОБА_1 звільнено згідно із Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Таким чином, суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є такими, що не відповідають обставинам справи. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2022 по справі № 520/5390/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва