Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/104/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2023 року м.Дніпро Справа № 908/104/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач) суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. (суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя) у справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", м. Київ до: приватного підприємства "Войніков і КО", м. Бердянськ про стягнення 336 200,79 грн. та витребування майна ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до приватного підприємства "Войніков і КО", про стягнення заборгованості за договором лізингу від 20.02.2018р. № 00015743, у розмірі 336 200,79 грн. та витребування майна, а саме транспортного засобу автомобіля марки MAN TGХ 18.440 4x2 BLS, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2018.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/104/23. Присвоєно справі номер провадження 17/7/23. Розглядати справу вирішено за правилами загального позовного провадження. Відкладено вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", в якій просить ухвалу суду від 16.01.2023р. в частині відкладення вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні скасувати та повернути матеріали справи до Господарського суду Запорізької області для продовження рогляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обгрунтування своєї скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала не спрямована на виконання завдань господарського судочинства та порушує права Позивача на справедливий суд. Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що будучи обізнаним із тими обставинами, що місцезнаходження Відповідача зареєстроване у м. Бердянськ Запорізької області, яке згідно з Наказом Мінреінтеграції від 17.11.2022р. №273 включено до переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або тих, які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та у поштових відділеннях АТ «УКРПОШТА» не приймають до відправлення поштову кореспонденцію, адресати якої розташовані на тимчасово окупованій території, з метою реалізації свого права на дострокове припинення Договору лізингу з підстав невиконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань та з метою недопущення накопичення збитків, діючи розумно та добросовісно, ТОВ "Порше Лізинг Україна" 07.12.2022р. надіслало Вимогу про сплату заборгованості та повернення автомобіля (Об`єкту лізингу) з доданими рахунками на оплату засобами електронного зв`язку на такі відомі електронні адреси Відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 На ці ж електроні адреси Відповідача направлена Позовна заява з додатками з дотриманням вимог чинного законодавства України, оскільки виконати вимогу ч. 1 ст. 172 ГПК України щодо надсилання позовної заяви з додатками у інший спосіб є об`єктивно неможливим. Після направлення Вимоги про сплату заборгованості та повернення автомобіля, Приватне підприємство "Войніков і КО" подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсною односторонню відмову від договору та внесення змін до договору (витяг з позовної заяви додається). Ухвалою від 02.01.2023 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву Приватного підприємства "Войніков і КО" до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/14817/22. У своїй позовній заяві Приватне підприємство "Войніков і КО" зазначило своєю контактною електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.. Ця електронна адреса є однією із відомих Позивачу електронних адрес Відповідача, на яку і було надіслано як Вимогу про дострокове припинення договору про фінансовий лізинг, так і позовну заяву з додатками. Зі змісту самої Позовної заяви Приватного підприємства "Войніков і КО" вбачається що Вимога ТОВ "Порше Лізинг Україна", про дострокове припинення договору і повернення автомобіля ним отримана. Відповідач прямо про це стверджує у позовній заяві, яка розглядається у межах справи №910/14817/22. Тобто, Відповідач: 1) поінформований про дострокове припинення договору; 2) його електронна адреса є чинною та ним використовується для електронного листування; 3) поінформований про звернення Позивача із цим позовом; 4) має можливість надсилати процесуальні документи у справі як суду, так і учасникам, у повній мірі реалізовуючи у такий спосіб свої процесуальні права та обов`язки. З огляду на зазначене у суду є способи повідомлення учасників про розгляд справи та наявна можливість направлення усіх процесуальних документів засобами електронного зв`язку на електроні адреси зазначені у Позовній заяві, у тому числі на електронну адресу Відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2.. Апелянт наголошує, що у п. 21 Перехідних положень ГПК України врегульовано, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». У свою чергу, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано положення про порядок повідомлення про судові рішення учасників з тимчасово окупованих територій. Скаржник також звертає увагу, що тотожне правове регулювання порядку повідомлення учасників справи, які знаходяться на тимчасово окупованій території визначене і у ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Окрім цього, питання належного повідомлення сторони про розгляд справи було на розгляді Верховного Суду, зокрема у постанові від 30.08.2022 по справі № 5/530-03 (924/1340/20). З урахуванням вище зазначеного Скаржник вважає, що у суду не тільки є можливість повідомлення та відправлення процесуальних документів у справі, а й передбачений механізм реалізації такої можливості (повідомлення учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідних процесуальних дій). Однак, суд першої інстанції ці вимоги до уваги не взяв. Скаржник наголошує на тому, що правила ГПК України не передбачають зміну судом на власний розсуд початку судового розгляду, зокрема підготовчого засідання, строки проведення якого наведені у ст.ст.176, 177, 181 ГПК України. При цьому, інших підстав для продовження строку як проведення підготовчого провадження, так і судового розгляду в цілому чинний ГПК України не містить. Не містить він і положень, які б давали суду право самостійно визначати початок розгляду справи в інший спосіб ніж це визначено у ГПК України. Апелянт стверджує, що такої процесуальної дії як «відкладення вирішення питання щодо розгляду справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні» чинний ГПК України також не передбачає. З огляду на це, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст.ст. 176, 181 ГПК України. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не застосовано норми міжнародного права при постановленні оскаржуваної ухвали. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення господарських справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи, а застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Скаржник також звертає увагу суду на те, що прийняття Господарським судом Запорізької області ухвали про відкриття провадження без визначення часових параметрів вчинення сторонами процесуальних дій та розгляду справи грубо порушує право Позивача на справедливий судовий розгляд та суперечить загальним засадам господарського судочинства. Позивач, реалізувавши своє право на звернення до суду, не має змоги отримати ефективний судовий захист, оскільки на невизначений час Відповідач отримує можливість продовжувати ухилятись від виконання своїх договірних зобов`язань та уникати виконання імовірного рішення суду, яке може бути прийняте судом проти Відповідача. В той же час, Позивач продовжуватиме нести збитки, його право невиправдано залишатиметься порушеним та не забезпечуватиметься правова визначеність як невід`ємного, внутрішньо притаманного елементу верховенства права, про що неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, у тому числі і проти України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи Приватне підприємство "Войніков і КО" відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався. Про відкриття провадження у справі та надання часу для подачі відзиву на апеляційну скаргу повідомлявся як в порядку ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" через оголошення на офіційній сторінці суду на веб-сайті судової влади України, так і засобами електронного зв`язку.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/104/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. по справі № 908/104/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. 24.02.2023р. матеріали справи № 908/104/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. у справі № 908/104/23 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023р., у якій просив її скасувати, а справу № 908/104/23 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Постановою Верховного Суду від 25.04.2023р. у даній справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" задоволено. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023р. у справі № 908/104/23 скасовано. Справу № 908/104/23 направлено до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р.. 10.05.2023р. матеріали справи №908/104/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. у справі №908/104/23 залишити без руху, надавши заявнику строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду оригіналу апеляційної скарги з додатками, а саме: з доказами сплати судового збору та доказами направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Відповідача (приватного підприємства "Войніков і КО"), листом з описом вкладення. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023р., з урахуванням положень ч.2 ст.271 ГПК України, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. у справі №908/104/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до приватного підприємства "Войніков і КО", про стягнення заборгованості за договором лізингу від 20.02.2018р. № 00015743, у розмірі 336 200,79 грн. та витребування майна, а саме транспортного засобу автомобіля марки MAN TGХ 18.440 4x2 BLS, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2018. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/104/23. Присвоєно справі номер провадження 17/7/23. Розглядати справу вирішено за правилами загального позовного провадження. Відкладено вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Вказаний процесуальний документ в частині відкладення вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні і є предметом апеляційного оскарження. Визначаючи ухвалою про відкриття провадження початок розгляду справи після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) Бердянської територіальної громади, на території якої знаходиться відповідач, господарський суд першої інстанції виходив з того, що місцезнаходженням відповідача - приватного підприємства "Войніков і Ко" є м. Бердянськ, Запорізької області, що відноситься до територій проведення воєнних (бойових) дій, та/або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Отже, у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти ПП "Войніков і КО" у м. Бердянськ, Запорізької області. Постановляючи оскаржувану ухвалу про відкладення підготовчого засідання, місцевий господарський суд послався на приписи ч.2 ст. 183 ГПК України. Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, з огляду на наступне. Щодо можливості оскарження ухвали суду в частині відкладення розгляду справи (призначення підготовчого засідання) до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні. Згідно з п.п.4, 5 ч. 2 ст. 176 ГПК України, в ухвалі про відкриття провадження суд зазначає за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; вказує дату, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 181 ГПК України). Частиною 3 ст. 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Відтак, нормами процесуального права чітко визначені строки проведення підготовчого засідання у загальному позовному провадженні. Частиною 2 ст. 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. Отже, ч. 2 ст. 183 ГПК України суду надано право відкласти підготовче засідання в межах визначеного ч. 3 ст. 177 ГПК України строку підготовчого провадження. При цьому варто зазначити, що у разі відкладення підготовчого засідання суд повідомляє учасників справи про місце, дату і час наступного підготовчого засідання. Водночас, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи (відкладення підготовчого засідання), здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019р. у справі № 914/1983/17 та від 16.01.2020р. у справі № 908/1188/19). Підстави зупинення провадження у справі наведені у ст.227 ГПК України. Так, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. справу № 908/104/23 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та, зокрема, відкладено вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні. Зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. у справі №908/104/23 вбачається, що суд, по-перше, не призначив дату підготовчого засідання у загальному провадженні в межах строків визначених ст.ст.177, 181 ГПК України, по-друге, фактично відклав підготовче засідання без зазначення строку - до усунення обставин, які зумовили відкладення підготовчого засідання (до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану). Отже, у даному випадку, судом першої інстанції фактично зупинено провадження у справі, при цьому не з підстав, наведених у ст.227 ГПК України. Таким чином, у даному випадку предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, яка відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України, може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції. Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.12.2022р. по справі №908/859/22 під час розгляду касаційної скарги ТОВ «КРОП-ІНКРІС» на ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.09.2022р. про повернення апеляційної скарги товариства з підстави неможливості оскарження окремо вір рішення суду (п.4 ч.5 ст.260 ГПК України), поданої на ухвалу місцевого господарського суду, якою відкладено підготовче провадження до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану. Таким чином, судом першої інстанції порушені норми процесуального права і в частині невизначення дати підготовчого судового засідання у загальному позовному провадженні, і фактичного зупинення провадження у справі з підстав, не передбачених ст.227 ГПК України. Щодо можливості повідомити відповідача про дату, місце та стан розгляду справи. Відповідач у справі - приватне підприємство "Войніков і КО", згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрований за адресою: 71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд.75А, офіс

4. Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022р., затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.12.2022 р. № 297) Бердянська міська територіальна громада Бердянського району Запорізької області (місце розташування відповідача у справі) включена до цього переліку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. У своєму рішенні від 24.02.2022р. №9 Рада суддів України звернула увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Порядок повідомлення і виклику сторін у засідання визначений ст.120 ГПК України. Так, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Пунктом 21 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відтак, як нормами чинного процесуального законодавства, так і нормами матеріального права, зокрема Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначений порядок сповіщення учасників справи місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території про судовий розгляд. Питання належного повідомлення сторони про розгляд справи висвітлено у постанові Верховного Суду від 30.08.2022р. по справі № 5/530-03 (924/1340/20). З огляду на наведене, судом першої інстанції здійснений помилковий висновок щодо неможливості повідомити відповідача про дату, місце та стан розгляду справи. Колегія суддів також зазначає, що позивачем у цій справі в позовній заяві зазначені три електронні адреси відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 Згідно додатків до апеляційної скарги, зокрема поданої до Господарського суду міста Києва позовної заяви Приватного підприємства "Войніков і КО" до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та внесення змін до договору, відповідачем також зазначена власна електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка збігається із зазначеною позивачем. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2022р. у справі №29/5005/6325/2011(904/7806/21): « 46.11. Для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Однак, їх не передбачено для вручення судових рішень. Водночас, як вручення повісток, так і вручення судових рішень є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення). 46.12. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. 46.13. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. 46.14. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.» Таким чином, відповідач, надавши господарському суду (хоча й іншого територіального округу) електронну адресу, яка збігається з наданою позивачем, підтвердив своє бажання комунікації з судом через зазначені засоби зв`язку. Тому, в даному випадку, як слушно зауважив апелянт, у суду є не тільки встановлені Законом засоби повідомлення відповідача про розгляд справи, а й інші способи повідомлення учасників про розгляд справи та наявна можливість направлення усіх процесуальних документів засобами електронного зв`язку на електроні адреси зазначені у Позовній заяві, у тому числі на електронну адресу Відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2. Також колегія суддів констатує, що є слушними доводи апелянта про те, що у даному випадку порушується його право на розгляд справи протягом розумного строку та ефективний захист порушеного права, яке встановлено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах № 910/5425/18, № 910/12694/18, 904/8122/17 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі № 904/3935/18. Суд апеляційної інстанції зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000р. у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України"). Таким чином, колегія суддів зазначає, що відкладення вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні, яке фактично є зупиненням провадження у справі, видається необґрунтованим, призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, а тому ухвала Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. в частині відкладення вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні підлягає скасуванню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За приписами ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Оскільки висновки суду в оскаржуваній частині не відповідають обставинам справи, при цьому судом першої інстанції порушені норми процесуального права, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи, вказане є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області в оскаржуваній частині, з подальшим направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10. Судові витрати У зв`язку із частковим скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" - задовольнити. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. у справі № 908/104/23 в частині відкладення вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні - скасувати. Справу № 908/104/23 направити до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду. Розподіл сум судового збору, за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023р. у цій справі, здійснити Господарському суду Запорізької області за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.06.2023р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя О.В. Чус