Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/164/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2023 р.Справа № 440/164/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вум. Полтава по справі № 440/164/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної у м.Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №440/164/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 52 позачергової сесії 7 скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 18.06.2020 "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" в частині відмови гр. ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га. Зобов`язано Київську районну в м. Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2020 за вхідним №Р/04.114/4/718 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території Київської районної в м. Полтаві ради в межах населеного пункту, з урахуванням висновків сформульованих судом у даному рішенні. В решті вимог позов залишено без задоволення. Рішення суду набрало законної сили 13.05.2021. 18.04.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Київської районної у місті Полтаві ради щодо не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №440/164/21. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що судовим рішенням по справі №440/164/21 відповідача зобов`язано за результатами повторного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення з урахуванням висновків сформованих судом у даному рішенні. Виконуючи судове рішення, Київська районна у місті Полтаві рада 24.06.2021 року на засіданні позачергової сесії повторно розглянула його заяву. Проте рішення з урахуванням висновків суду не прийнято (відповідь № 04.1-25/2/872 від 16.11.2021 на запит державного виконавця). Вказане свідчить про не виконання судового рішення та не врахування висновків суду при вчиненні відповідних дій. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №440/164/21 залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції: змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2022 року по справі №440/164/21 в якому: визнати протиправними дії Київської районної у місті Полтаві ради щодо не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі 440/164/21; зобов`язати Київську районну у місті Полтаві раду вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі 440/164/21; встановити Київській районній у місті Полтаві раді строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі 440/164/21. В обґрунтування апеляційної скарги зауважив, що Київська районна в м. Полтаві рада повністю ігнорує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 440/164/21 та приймає ідентичне рішення вже третій раз без врахування висновків сформованих судом. Дії відповідача, що виразилися у прийнятті четвертою позачерговою сесією восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради рішення від 24.06.2021 "Про повторний розгляд його заяви на виконання рішення суду" за результатом повторного розгляду заяви від 26 травня 2020 року, не відповідають рішенню Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №440/164/21, яке набрало законної сили, та на виконання якого відповідачем вчинено такі дії. Відповідач Київська районна в м. Полтаві рада у порушення приписів статей Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення, не вчинив належних дій, спрямованих на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №440/164/21, яке набрало законної сили, що відповідно до частини другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 суд першої інстанції виходив з того, що боржником вжито усі передбачені чинним законодавством заходи на виконання рішення суду, отже твердження стягувача щодо невиконання цього рішення суду є безпідставними. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Положеннями ст. 383 КАС України встановлено порядок розгляду заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Так, згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Положеннями ч. 2 ст. 383 КАС України встановлено відповідні вимоги до заяви, що подається на підставі ст. 383 КАС України, а саме у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Тобто, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і положеннями ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. Дослідивши доводи заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість поданої заяви та відсутність протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача в межах справи №440/164/21, з огляду на наступне. Зі змісту рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №440/164/21 вбачається, що даним рішенням суд зобов`язав Київську районну в м. Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2020 за вхідним №Р/04.114/4/718 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території Київської районної в м. Полтаві ради в межах населеного пункту, з урахуванням висновків сформульованих судом у даному рішенні. На виконання рішення суду четвертою позачерговою сесією 8 скликання Київської районної в м. Полтаві ради було здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 , за наслідками якого 24.06.2021 прийнято рішення "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 на виконання рішення суду", яким Рада відмовила заявнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки орієнтовно вказана на графічних матеріалах земельна ділянка потрапляє на територію, на яку рішенням позачергової сорокової сесії 6 скликання Полтавської міської ради від 18.03.2014 Управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано згоду на розміщення комплексної житлової забудови з об`єктами транспортної інфраструктури та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 27847 м2 в районі АДРЕСА_2 . Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що боржником на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №440/164/21 вжито усі передбачені чинним законодавством заходи, а тому твердження стягувача щодо невиконання цього рішення є безпідставними. За таких обставин заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №440/164/21, подана в порядку ст. 383 КАС України, задоволенню не підлягає. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі незгоди з прийнятим рішенням позивач має право оскаржити його в порядку, визначеному чинним законодавством. Отже, колегія суддів переглянувши ухвалу суду першої інстанції, вважає, що при її прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 по справі № 440/164/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 14.06.2023 року