Постанова 4803 № 215/6975/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3252/23 Справа № 215/6975/21 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М.І. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Кішкіної І.В., суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Шумило І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №215/6975/21 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту законності перебування на території України, заінтересована особа: Тернівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року (суддя Коноваленко М.І., повний текст судового рішення складено 17 грудня 2021 року), в с т а н о в и в : В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою встановлення факту законності перебування на території України, заінтересована особа: Тернівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), посилаючись на те, що він є громадянином Республіки Вірменія. Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року він був засуджений до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. 04 лютого 2021 року він та громадянка Вірменії виявили бажання укласти шлюб, однак Тернівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) їм було відмовлено у реєстрації шлюбу, у зв`язку з відсутністю законних підстав перебування ОСОБА_1 на території України. Звернувшись до Криворізької північної окружної прокуратури із заявою про зобов`язання вчинити реєстрацію шлюбу, ОСОБА_1 отримав відмову та роз`яснення його права звернення до суду із заявою про визнання законними підстави його перебування на території України. Тому, заявник просив суд встановити факт законності перебування громадянина Республіки Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України, який відбуває покарання у державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» на підставі вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року. Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту законності перебування на території України, заінтересована особа: Тернівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), задоволено. Встановлено факт законності перебування на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань №11» Запорізької області. З вказаним рішенням не погодилась Державна міграційна служба України та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що предмет спору у даній справі відноситься до компетенції Державної міграційної служби України, тому заінтересованою особою у даній справі, має бути не Тернівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а Державна міграційна служба України. Вказана справа №215/6975/21 розглядалась без участі представників Державної міграційної служби України, до компетенції якої належать питання визначення законності/незаконності перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, відповідно до вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Звертає увагу на те, що виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений в статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Так, заявник мав право тимчасово перебувати на території України не більш як 90 днів протягом 180 днів, на підставі визначених частини 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №

150. Станом на момент подання апеляційної скарги, заявник посвідкою на тимчасове проживання в Україні не документувався, з питання продовження терміну перебування в Україні не звертався, та не надавав жодних оригіналів документів, як передбачено пунктами 16-19 та 21 Порядку № 322, що підтверджується службовою запискою відділу з питань тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства №1201.3.1/2636-23 від 19 січня 2023 року. Відповідно до службової записки відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства, громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця стосовно зазначеної особи, відсутня. Громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 за обліками відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства із заявою про надання дозволу на імміграцію не звертався, дозвіл на імміграцію не надавався, з заявою про документування посвідкою на постійне проживання не звертався, посвідкою на постійне проживання не документований. Також зазначив, що скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, якого за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, не створює підстав для законного перебування на території України. Заявник лише відбуває покарання на території України за скоєний ним злочин. Від заявника та заінтересованої особи у справі відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник Державної міграційної служби України Лавренков О.В. у судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Заявник ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення. Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Представник Тернівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення. Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Державної міграційної служби України та представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до паспортних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Вірменія (а.с. 40-42). З довідки №3/5-11031 ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна (а.с. 7). Згідно із довідкою №5091 ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання з 19 червня 2013 року і по теперішній час (а.с. 8). З листа Тернівського районного у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №173/20-29-50 від 25 лютого 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про неможливість в проведенні державної реєстрації шлюбу між ним та ОСОБА_3 11 березня 2021 року у зв`язку із відсутністю законних підстав для перебування на території України (а.с. 9). Відповідно до листа Дніпропетровської обласної прокуратури від 05 квітня 2021 року ОСОБА_4 роз`яснено його право на звернення до суду із заявою про визнання законними підстави перебування на території України та зобов`язання здійснити реєстрацію шлюбу (а.с. 10). Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на території України на законних підставах, зважаючи на те, що останній відбуває покарання на території України за вироком суду України, який набрав законної сили. Рішення суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частин 1 - 4 статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав. Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом. Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб. Матеріали справи свідчать про те, що у якості заінтересованої особи до участі у справі залучено лише Тернівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро). Відповідно до пункту 1 та 4 Положення про Державну міграційну службу України №360, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. До основних завдань ДМС входить, зокрема, прийняття рішень про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов`язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України. Частиною 3 статті 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Згідно із частиною 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. До заінтересованих осіб не можуть бути віднесені органи державної влади та місцевого самоврядування та інші організації, яким закон надає право засвідчити певний юридичний факт, але своєчасно цього не було здійснено, хоча така можливість не втрачена (наприклад, відмова нотаріальної контори засвідчити факт і час пред`явлення документа). Такі організації не є заінтересованими особами тому, що вони не визначають правових наслідків цього юридичного факту, а лише засвідчують, реєструють його. У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5 вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. З системного аналізу наведеного вище, можна дійти висновку, що звертаючись до суду з вказаною заявою, ОСОБА_1 неправильно визначився з учасниками справи, а саме з заінтересованою особою, на зазначені порушення суд першої інстанції уваги не звернув, а тому помилково розглянув справу без залучення до участі у справі Державної міграційної служби України. За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 294 ЦПК України на заявника покладено обов`язок визначати заінтересованих осіб у справі. Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником. Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов`язується вирішити справу за тією заявою, що пред`явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній. Якщо заявник не заявляє клопотання про заміну/залучення заінтересованих осіб, суд повинен відмовляти у задоволенні поданої заяви про встановлення юридичного факту. Таким чином, беручи до уваги вище викладене, зважаючи на те, що визначення заінтересованих осіб у справі є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, та враховуючи, що апеляційний суд процесуально обмежений у повноваженнях щодо залучення нових осіб у справі, а вказані недоліки, допущені судом першої інстанції, не можуть бути усунуті при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції, колегія суддів констатує, що місцевим судом було розглянуто справу за участі заінтересованої особи Тернівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), всупереч тому, що заінтересованою особою у даній справі є Державна міграційна служба України, та не вирішено питання про залучення до участі у розгляді справи належну заінтересовану особу. Вказані обставини є порушенням норм процесуального права і обов`язковою підставою для скасування рішення та ухвалення рішення про відмову у задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги Державної міграційної служби України по суті пред`явлених вимог ОСОБА_1 не підлягають перевірці апеляційним судом, оскільки судом першої інстанції справу розглянуто за участю неналежної заінтересованої особи. Відповідно до пункту 4 частини 1, пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Також, відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, тому з ОСОБА_1 на користь Державної міграційної служби України підлягає стягненню сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 681,00 гривень. Керуючись статтями 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України задовольнити. Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту законності перебування на території України, заінтересована особа: Тернівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної міграційної служби України судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 681,00 гривень. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 червня 2023 року. Судді І.В. Кішкіна О.В. Агєєв О.І. Корчиста