Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/3417/22

13.06.23 22-ц/812/626/23 Провадження №22-ц/812/626/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 13 червня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого: Базовкіної Т.М., суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М., із секретарем судового засідання: Калашник А.О., за участі представників сторін: позивачки - адвоката Кравченка О.С., відповідача - адвоката Вялової І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №484/3417/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» на рішення, яке постановив Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Мельничука Олександра Володимировича у приміщенні цього суду 10 квітня 2023 року, повний текст якого складений 18 квітня 2023року, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації, у с т а н о в и в : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» (далі - ТОВ «Альтернатива») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації. Позов мотивований тим, що 22 серпня 2005 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Степківській сільській раді 16 січня 2006 року за реєстр. № 040602200015. Відповідно до умов зазначеного договору орендодавцем були передані в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,653 га, в т.ч. ріллі 3,48 га, саду 0,155 га, виноградника 0,008 га, тутовника 0,01 га, які знаходяться в межах території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Згідно з пунктом 6.1. договору, зазначений договір набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії даного договору - 5 (п`ять) років. Таким чином, оскільки даний договір пройшов державну реєстрацію лише 16 січня 2006 року, то згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) зазначені вище земельні ділянки були передані ТОВ «Альтернатива» в користування 16 січня 2006 року, з цього дня почався відлік спливу терміну дії вказаного вище договору, який мав би закінчитися 16 січня 2011 року. 06 червня 2008 року сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 22 серпня 2005 року, зареєстрованого за № 040602200015 від 16 січня 2005 року, яку було зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Степківській сільській раді 01 вересня 2008 року за № 040802200033. Відповідно до п. 2.1.1. додаткової угоди № 1 пункт 6.2. договору було викладено в наступній редакції:«6.2. Строк дії договору становить 10 років. Термін дії договору спливає 16 січня 2016 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк». Проте відповідачем було проведено реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іншого речового права на підставі Договору оренди землі б/н від 10 січня 2014 року, який ніби то укладений між ТОВ «Альтернатива» та ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається із Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 09 квітня 2019 року сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № 1, відповідно до змісту якої строк дії Договору продовжується до 09 квітня 2033 року включно. Посилаючись на те, що Договір оренди землі б/н, укладений 10 січня 2014 року між ТОВ «Альтернатива» та позивачкою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зареєстрований до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, укладеного між сторонами 22 серпня 2005 року, який у встановленому законом порядку розірваний не був і на той момент був ще чинним, позивачка просила визнати недійсним цей договір, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46754739 від 07 травня 2019 року та 04 лютого 2015 року, номер запису про інше речове право: 31445233, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46754015 від 07 травня 2019 року, та скасувати державну реєстрацію зазначеного договору. Представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позов подано з пропуском строку позовної давності. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2023 року позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 10 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Альтернатива», зареєстрований державним реєстратором Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області Алєксєєнко Н.М. 27 січня 2015 року, номер запису про інше речове право: 31445963, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46754739 від 07 травня 2019 року та 04 лютого 2015 року, номер запису про інше речове право: 31445233, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46754015 від 07 травня 2019 року. Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 10 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Альтернатива», зареєстрованого державним реєстратором Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області Алєксєєнко Н.М. 27 січня 2015 року, номер запису про інше речове право: 31445963, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46754739 від 07 травня 2019 року та 04 лютого 2015 року, номер запису про інше речове право: 31445233, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46754015 від 07 травня 2019 року. Рішення суду мотивовано тим, що укладений між сторонами договір оренди землі не відповідає вимогам закону, виходячи з положень частини першої статті 215, частини першої статті 203 ЦК України, статей 125, 126, частини п`ятої статті 116 ЗК України, оскільки при державній реєстрації оспорюваного договору оренди землі державний реєстратор повною мірою не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, не впевнився у відсутності державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції. В апеляційній скарзі представник ТОВ «Альтернатива» вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №177/31/21, з огляду на те, що позивачка не оспорювала факту укладання спірного договору та додаткових угод, а тому факт реєстрації двох додаткових договорів оренди, які укладені між тим ж самими сторонами, не свідчить про недійсність оспорюваного договору, а також про подвійність реєстрації права оренди, оскільки укладені не з іншою особою, яка є відмінною від попереднього орендаря. Крім того помилковими є також висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав застосування до спірних правовідносин вимог щодо пропуску строку позовної давності позивачкою на звернення до суду з позовом. Так, позивачка не заперечувала, що оспорюваний договір укладала діючи свідомо, без впливу і обману чи помилки, розуміючи, до яких наслідків приведе його укладання. Оспорюваний договір укладено у 2014 році, проте із зазначеним позовом вона звернулась у 2017 році - майже через 3 роки після його укладання. Вимога про визнання правочину недійсним відрізняється від вимоги про виконання зобов`язання не лише по суті, а й моментом виникнення права на захист. Проте, для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про вчинення цього правочину. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 14 березня 2018 року викладену у справі №464/5089/15. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін. дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав. Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Рішення суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, площею 3,653 га, яка складається з ріллі 3,48 га, кадастровий номер 482548700:06:000:1269, саду 0,155 га, кадастровий номер 482548700:06:000:0238, виноградника 0,008 га, кадастровий номер 482548700:06:000:0688, тутовника 0,01 га, кадастровий номер 482548700:06:000:0974, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №082889, який виданий 29 грудня 2003 року (а.с. 13). 22 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Альтернатива» було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Степківській сільській раді 16січня 2006 року за реєстр. № 040602200015 (а.с.9). Відповідно до умов даного договору орендодавцем були передані в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,653 га, в т.ч. ріллі 3,48 га, саду 0,155 га, виноградника 0,008 га, тутовника 0,01 га, які знаходяться в межах території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Згідно з пунктом 6.1. договору, цей договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії даного договору 5 (п`ять) років. 06 червня 2008 року сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 22 серпня 2005 року, яка була зареєстрована в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Степківській сільській раді 01 вересня 2008 року за № 040802200033 (а.с.12). Відповідно до п. 2.1.1. додаткової угоди № 1 пункт 6.2. договору було викладено в наступній редакції:«6.2. Строк дії договору становить 10 років. Термін дії договору спливає 16 січня 2016 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк». 10 січня 2014 року ті ж сторони уклали договір оренди землі, за яким орендодавець ОСОБА_1 передала орендареві ТОВ «Альтернатива» в оренду земельну ділянку загальною площею 3,653 га, в т.ч. ріллі 3,48 га, кадастровий номер 482548700:06:000:1269, саду 0,155 га, кадастровий номер 482548700:06:000:0238, виноградника 0,008 га, кадастровий номер 482548700:06:000:0688, тутовника 0,01 га, кадастровий номер 482548700:06:000:0974, які знаходяться в межах території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (а.с. 49-51). Цей договір підписаний позивачкою та представником ТОВ «Альтернатива». Згідно пункту 1 розділу «Строк дії договору» його укладено на термін з 2014 року на 8 років. Відповідачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право на підставі договору оренди землі б/н від 10 січня 2014, укладеного між ТОВ «Альтернатива» та ОСОБА_1 (а.с.14, 15). Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09 квітня 2019 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 1, відповідно до змісту якої строк дії договору оренди землі продовжується до 09 квітня 2033 року включно (а.с.14,15). Суд першої інстанції, задовольняючи позов, погодився з доводами позивачки. Апеляційний суд дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про недійсність договору оренди землі, укладеного сторонами 10 січня 2014 року, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом. Спір, що виник між сторонами стосується дійсності правочину, вчиненого сторонами під час дії іншого правочину, укладеного між тими ж сторонами. Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). Згідно із обставинами справи, яка переглядається, волевиявлення учасників правочину, що оспорюється, було вільним і відповідало їх внутрішній волі. На інше позивачка не посилається і не зазначає про таке, обґрунтовуючи позовні вимоги. Спірний договір був підписаний ОСОБА_1 особисто. Однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України). Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 ЦПК України). За загальним правилом тягар доказування недійсності правочину покладається на позивача. Вирішуючи питання про визнання договору оренди землі недійсним, необхідно враховувати вимоги статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, позивачка має довести, а суд має встановити, чи дійсно право орендодавця порушено та з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця. Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 грудня 2013 року у справі № 6-94 цс 13, від 09 грудня 2015року у справі № 6-849 цс 15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512 цс 16, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв`язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів. Факт реєстрації двох договорів оренди, які укладено між тими самими сторонами, не свідчить про недійсність оспорюваного договору, не свідчить про подвійність реєстрації права оренди, так як вони укладені не з іншою особою, яка є відмінною від попереднього орендаря. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 654/3548/19 (провадження № 61-18149 св 20), від 12 вересня 2022 року у справі №177/31/21. За такого колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги та виснує про те, що відсутні підстави для визнання оспорюваного позивачкою договору оренди землі недійсним із зазначених в позові підстав, а тому висновок суду про задоволення позову, в тому числі щодо вимог про скасування державної реєстрації цього договору, які визначені позивачкою як похідні від вимог про визнання договору недійсним, є помилковим і в позові слід відмовити за його недоведеністю. З огляду на те, що в позові відмовлено через його недоведеність відсутні підстави для вирішення питання пропуску позивачкою позовної давності. Враховуючи, що суд ухвалив рішення внаслідок помилкового застосуванням положень матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також порушення вимог процесуального закону, на підставі положень пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у позові. Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідком апеляційного перегляду справи рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову апеляційний суд проводить новий розподіл судових витрат у справі, які покладаються на позивача. З огляду на таке з позивачки на користь відповідача необхідно стягнути сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір - 2977 грн. 20 коп. Керуючись статтями 367,368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» задовольнити. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2023 року скасувати, постановити нове судове рішення. В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» (адреса місцезнаходження: с. Степківка, Первомайський р-н, Миколаївська обл. ЄДРПОУ 32390326), 2977 грн. 20 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий: Т.М.Базовкіна Судді: Л.М. Царюк Ж.М. Яворська ________________________________________ Повний текст постанови складений 13 червня 2023 року