Ухвала ККС ВС № 635/561/18

Ухвала про залишення скарги без руху 12 червня 2023 року м. Київ справа № 635/561/18 провадження № 51-3496 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення (судові рішення) щодо нього, встановив: Вироком Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено до покарання: за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК) у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за пунктами 7, 12 частини 2 статті 115 КК у виді позбавлення волі на строк 12 років. На підставі частини 1 статті 70 КК ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. Також цим вироком засуджено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо яких судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, в редакції внесених змін першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури, задоволено частково. Вирок Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року в частині засудження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за частиною 2 статті 296 КК скасовано. Звільнено ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 296 КК, на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за частиною 2 статті 296 КК, на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрито. Виключено з мотивувальної та резолютивної частини вироку Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року рішення суду про застосування положень частини 1 статті 70 КК та призначення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Постановлено вважати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засудженими за пунктами 7, 12 частини 2 статті 115 КК у виді позбавлення волі на строк 12 років, кожного окремо. У решті вирок залишено без зміни. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з судовим рішенням (судовими рішеннями) щодо нього. Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 КПК, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються та наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК. Відповідно до частини 1 статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Як убачається з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень (єдиний унікальний номер судової справи 635/561/18), вирок Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року щодо ОСОБА_4 був предметом перегляду Харківського апеляційного суду, за результатами якого 23 березня 2023 рокубула постановлена ухвала. Відтак, з огляду на положення частини 1 статті 424 КПК, предметом перегляду суду касаційної інстанції в цьому випадку може бути вирок Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року та ухвала Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року щодо ОСОБА_4 , або тільки ухвала Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року. Так, засуджений у вступній частині своєї касаційної скарги вказує, що оскаржує ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року щодо нього, в мотивувальній частині посилається на вирок Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, а в прохальній частині просить скасувати вирок щодо нього від 23 березня 2023 року та повернути кримінальне провадження в суд першої інстанції. Однак, засуджений не звернув уваги на те, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення щодо нього у формі ухвали, чим допустив суперечності. Таким чином, засудженому слід конкретизувати, яке саме рішення він оскаржує (вирок та ухвалу чи тільки ухвалу), та зазначити вимогу щодо оскаржуваного (оскаржуваних) судового рішення (судових рішень), яка б узгоджувалася з положеннями статті 436 КПК. Також, частиною 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (cтаття 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (стаття 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (стаття 414 КПК). Проте, всупереч вищезазначених положень, засуджений ОСОБА_4 не вказує у касаційній скарзі на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судом при його (при їх) постановленні, та не зазначає, яким чином вказані порушення перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Водночас, засуджений у своїй касаційній скарзі посилається на неповноту судового розгляду (стаття 410 КПК) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (стаття 411 КПК), що не є предметом перевірки в касаційному порядку. Крім того, згідно з частиною 5 статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак, всупереч вищевказаним вимогам закону засуджений не долучив до касаційної скарги копію оскаржуваного судового рішення. Таким чином, недодержання засудженим вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху. Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку. Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК. Крім того, необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року), судом касаційної інстанції є Верховний Суд. З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення (судові рішення) щодо нього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3