Постанова 4816 № 589/2619/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2023 року м.Суми Справа №589/2619/22 Номер провадження 22-ц/816/762/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Шосткинська міська рада Сумської області, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського районного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року в складі судді Сидорчук О.М., ухвалене в м. Шостка, в с т а н о в и в : В серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати за ним право власності на нежитлове вбудоване приміщення - кафе, що розташоване в буд. АДРЕСА_1 , загальною площею 48,2 м2, що позначене в технічному паспорті під літерою А1, під номером групи відокремлених приміщень

75. Свій позов мотивував тим, що 19.05.2007 року він придбав у власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 47,0 м2, з метою її подальшої реконструкції під кафе. В 2012 році ним було отримано декларацію про початок будівельних робіт, що надавала йому право здійснити реконструкцію квартири. Вказує, що на даний час через зміну законодавства він не може подати декларацію через розбіжності у визначенні даного об`єкту. Вказує, що він звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України та отримав роз`яснення про те, що вносити зміни до архівної складової Реєстру будівельної діяльності частиною якого є його декларація заборонено. Таким чином він не може отримати документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та здійснити його державну реєстрацію, проте така державна реєстрація можлива на підставі рішення суду. Рішенням Шосткинського районного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання переведення жилих приміщень у нежилі не може бути вирішене судом при розгляді цивільних справ, оскільки будь - який спір з приводу цього питання відсутній. Суд не може замінювати собою інші органи державної влади та місцевого самоврядування до повноважень вирішення яких віднесено вказане питання. При цьому позивачем не надано до суду доказів щодо переведення до нежитлового фонду вищевказаної квартири. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що власники квартир можуть здійснювати переведення житлових приміщень до нежитлового фонду. Вказує, що процедура переведення житлового приміщення до нежитлового починається з подання заяви відповідному органу місцевого самоврядування. Після цього власник подає в Державну інспекцію архітектури та містобудування декларацію про початок робіт. Вказує, що об`єкт набуває статусу нежитлового приміщення з часу його реєстрації в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке можливе за певних умов. Крім того, відповідач подав до суду заяву в якій визнав його вимоги. Вказує, що відповідачами в аналогічних справах є особи, які не визнають належності позивачу майна на праві власності. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Сторони до суду не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як становлено судом і вбачається з матеріалів справи, 19.05.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 (а.с.6). З виписки із рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 31.03.2009 року № 104 «Про планування, забудову та інше використання територій міста» вбачається, що ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 (а.с.56). 18.01.2012 року ОСОБА_1 зареєстрував у інспекції ДАБК у Сумській області декларацію про початок будівельних робіт відповідно до якої задекларував проведення реконструкції квартири під кафе (а.с. 7-9). 28.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою, в якій повідомив останню про те, що закінчивши перепланування належної йому квартири та звернувшись за реєстрацією декларації про готовність об`єкта до експлуатації, йому стало відомо про те, що в декларації про початок виконання будівельних робіт наявна помилка, а саме категорія об`єкта визначена як ІІІ, замість СС1, в зв`язку з цим просив роз`яснити йому чи можливе прийняття в експлуатацію належного йому об`єкта (кафе) та чи може він внести виправлення у декларацію і чи повинен проектувальник був зазначити категорію складності даного об`єкту як ІІІ (а.с.11). Листом від 28.01.2022 року Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила позивача про те, що внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт є неможливим. Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) не належить до компетенції ДІАМ. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію згідно з класами наслідків (відповідальності) (а.с.12-13). Згідно з довідкою управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області від 14.01.2021 року № 51 протипожежний режим в межах квартири позивача дотримується. (а.с.14). Відповідно до листа Шосткинського відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства реконструкція квартири належної позивачу для розширення існуючого приміщення кафе санітарних норм не порушує. (а.с.15). Відповідно до інформації відділу містобудування та архітектури від 22.02.2021 року № 9 зроблена позивачем реконструкція не порушує вимог Державних будівельних норм (а.с.16). Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований). Згідно з ч. 4 - 6 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду. Відповідно до ч. 8,9, 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії та оформлення права власності на такий об`єкт. У разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (відповідної черги будівництва/пускового комплексу), щодо якого або щодо майбутніх об`єктів нерухомості у якому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано спеціальне майнове право, у день реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (відповідної черги будівництва/пускового комплексу) для автоматичної державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна. Таким чином, законодавством встановлено відповідну процедуру прийняття в експлуатацію реконструйованих об`єктів нерухомості та оформлення права власності на них, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що суд не може замінювати собою інші органи державної влади та місцевого самоврядування до повноважень вирішення яких віднесено вказане питання. Колегія суддів звертає увагу, що із суті заявленого спору вбачається, що фактично право власності позивача не порушено, але він не погоджується з відмовою органу державного архітектурно-будівельного контролю у прийнятті та реєстрації його декларації про готовність реконструйованого ним об`єкта до експлуатації, яка є підставою для здійснення реєстрації його прав на об`єкт нежитлової нерухомості, через виявлені помилки в поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт. Із цього вбачається, що у позивача існує публічно-правовий спір з відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки порушення свої прав він вбачає саме неприйняттям та не реєстрацією його декларації про готовність реконструйованого ним об`єкта до експлуатації. При цьому позивачем вказаний орган до участі в справі залучено не було і вимог до нього не заявлено, з огляду на що колегія суддів відхиляє доводи позивача викладені в його апеляційній скарзі відносно визнання відповідачем заявлених позовних вимог, оскільки таке визнання порушує права незалученого до розгляду справи контролюючого органу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Колегія суддів звертає увагу на те, що право власності на об`єкт нерухомості яким виступає квартира, в приміщенні якої була дозволена і проведена реконструкція. Фактично відповідач не ставить під сумнів належність вказаної нерухомості позивачеві, але позивач порушив питання про завершення початої ним процедури переведення житлового приміщення в нежитлове в порушення встановленого законом порядку. Так, питання переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі викладено у ст. 8 ЖК України. Так, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу. Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських об`єднань. Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належать колгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених. Переведення жилих будинків житлово-будівельних кооперативів у нежилі не допускається. За змістом статей 150-152 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Проте, позивач звернувшись до суду із вимогою визнати за ним право власності на об`єкт нерухомості внаслідок проведеної реконструкції, чим фактично порушив питання набуття ним права власності на об`єкт нерухомості за іншим цільовим призначенням, при тому що у постанові вище наведено порядок переведення жилих приміщень у нежилі, який ним не дотримано. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право власності позивача на квартиру, в якій останньому дозволено провести реконструкцію, не оспорюється відповідачем, а тому відсутні підстави для задоволення позову, бо в судовому порядку підлягає захисту порушене право. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шосткинського районного суду Сумської області від 06 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 13 червня 2023 року. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко В. І. Криворотенко