Постанова 4857 № 140/8078/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8078/22 пров. № А/857/4667/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремонтсервіс» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі №140/8078/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ремонтсервіс» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, суддя в 1-й інстанції Димарчук Т.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Ремонтсервіс» (далі - апелянт, ПП «Ремонтсервіс», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 28.09.2022 №7399534/33243385, №7399544/33243385, №7399527/33243385, №7399572/33243385, від 09.08.2022 №7181816/33243385, від 28.09.2022 №7399567/33243385, №7399535/33243385, від 29.09.2022 №7406373/33243385 про відмову в реєстрації податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання ДПС України зареєструвати подані ПП «Ремонтсервіс» податкові накладні від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) складено податкові накладні від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 та направлено для реєстрації до ЄРПН. Однак, згідно з квитанціями від 15.09.2022, від 12.09.2022, від 01.08.2022, від 07.09.2022 та від 12.09.2022 реєстрацію вищевказаних податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України було зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2007, відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою реєстрації зупинених податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 позивачем в електронній формі були надані повідомлення від 23.09.2022 №16, №19, №17, №20, від 04.08.2022 №4, від 23.09.2022 №21, №18, від 26.09.2022 №22 з письмовими поясненнями на підтвердження здійснення господарських операцій. Проте, комісія регіонального рівня ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 28.09.2022 №7399534/33243385, №7399544/33243385, №7399527/33243385, №7399572/33243385, від 09.08.2022 №7181816/33243385, від 28.09.2022 №7399567/33243385, №7399535/33243385, від 29.09.2022 №7406373/33243385, про відмову в реєстрації податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, додатково зазначено про відсутність підтверджуючих документів по вказаній операції, а саме договору на поставку товару, документів, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортних накладних), розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати. Позивач не погоджується із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області та зауважує, що надіслані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретної вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в таких податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН. У спірних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Поряд з тим надіслані для розгляду комісії регіонального рівня документи підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складання податкових накладних. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив таке в апеляційному порядку, зокрема, просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 повністю і ухвалити нове судове рішення про задоволення повністю позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Апелянт вказує, що відповідач не довів наявності усіх умов для застосування до нього п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а суд першої інстанції не дослідив відповідних обставин, що мають значення для вирішення спору, адже незаконність зупинення реєстрації податкової накладної нівелює будь-які наступні кроки платника податків, податкового органу. Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що в ході розгляду справи не було належним чином доведено, що позивачем скеровано відповідачу 1 лише одну квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної під час надіслання до ГУ ДПС у Волинській області письмових пояснень. Також зазначено, що судом помилково визнано встановленим факт того, що апелянт подав недостатній комплект документів для постановлення рішення ГУ ДПС у Волинській області про реєстрацію відповідних податкових накладних. В ході судового розгляду також не було доведено, що скаржник взагалі міг подати документи, про які вказано в рішенням ГУ ДПС у Волинській області. Апелянт також вказав, що має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи. Позивач стверджує, що дійсно до письмових пояснень подано по одному додатку, однак у цьому додатку окрім квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містилися і інші документи. Крім того стверджує, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З позиції апелянта, представником відповідачів приховано докази та надано неправдиві відомості про те, які документи подано скаржником разом із письмовими поясненнями, а судом першої інстанції не вчинено дій для витребування документів та порушено принципи змагальності та рівності учасників процесу. З метою доведення факту приховування доказів відповідачами апелянт звернувся до відповідача 1 із адвокатським запитом, у якому у зв`язку з неможливістю через технічні причини завантажити додані до відповідних повідомлень додатки просив надати їх роздрукованими та належним чином завіреними. Своєю чергою відповідач 1 повідомив, що разом із відповідними повідомленнями позивач скерував документів на 108 аркушах. Тому позивач стверджує, що надав разом із поясненнями не лише копію квитанції, як стверджують відповідачі, а й інші документи Таким чином, ГУ ДПС у Волинській області підтвердило, що додані позивачем документи до відповіді на відзив дійсно подано в тому обсязі, що і до комісії регіонального рівня та фактично сам спростовує свою позицію у справі, викладену у відзиві на позов. 14.04.2023 за вх. №К-15327/23 від представника відповідачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що ПП «Ремонтсервіс» виписано за фактом господарських операцій для ТОВ «Запорізький хлібокомбінат №1» податкові накладні на поставку повидла яблучного, які скеровано для реєстрації до ЄРПН. Згідно з відповідними квитанціями реєстрацію таких податкових накладних зупинено із зазначенням відповідних причин та запропоновано подати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Для підтвердження реєстрації податкових накладних платником податку подані відповідні пояснення з додатками у кількості 1 шт. - квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної. У оскаржених рішеннях вказано про відмову у реєстрації спірних податкових накладних через ненадання копій документів вказаних у цих рішеннях. При цьому, у графах «додаткова інформація» конкретно зазначено документів, яких не надано та відсутність яких не дає можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної. Відповідач звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви надано документи у кількості 106 штук, які не були надані комісії регіонального рівня, а саме: договори, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, декларації виробника про відповідність та інші. Однак доказів того, що такі документи подавалися до контролюючого органу для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрацію, яких зупинено, позивачем до матеріалів справи не надано. Відповідач був позбавлений права надавати оцінку відповідним документам. Отже, до повідомлень ПП «Ремонтсервіс» не надано копії документів, що підтверджують поставку товару - «Повидло яблучне», за наслідками виконання яких власне і виписані спірні податкові накладні, що в свою чергу свідчить про неподання позивачем інформації, зазначеної у вказаних податкових накладних. Відповідачі погоджують з позицією суду першої інстанції про те, що позивач повинен був розуміти, що основними документами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій є договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, більшість документів, які були надані до суду на підтвердження господарських операцій з поставки повидла яблучного, зважаючи на дату їх складення, мали бути наявні у позивача на момент подання Комісії повідомлень від 23.09.2022 №16, №19, №17, №20, від 04.08.2022 №4, від 23.09.2022 №21, №18, від 26.09.2022 №22. Беручи до уваги те, що неподання контролюючому органу документів не дозволяло відповідачу з`ясувати фактичні обставини здійснення господарських операцій, суд вважає обґрунтованим висновок комісії, що не подання позивачем документів було достатнім для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних. З позиції представника відповідачів, із матеріалів справи слідує, що відповідач приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимог Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а тому саме з цих відстав відмовлено у реєстрації податкової накладної. Крім того, з позиції представника відповідачів, позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати саме як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Просив апеляційну скаргу ПП «Ремонтсервіс» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Ремонтсервіс» зареєстроване як юридична особа 15.10.2004, основний вид економічної діяльності (згідно кодів КВЕД): 10.39 інші види перероблення та консервування фруктів та овочів; 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 10.32 виробництво фруктових та овочевих соків; та інші види діяльності (а.с.10-11). Позивач відповідно до вимог ст. 201 ПК України на підставі видаткових накладних, склав на адресу ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1» податкові накладні №10 від 18.04.2022 на загальну суму 231120,00 грн (в т.ч. ПДВ 38520,00 грн), №5 від 01.05.2022 на загальну суму 185533,92 грн (в т.ч. ПДВ - 30922,32 грн), №3 від 06.05.2022 на загальну суму 159120,00 грн (в т.ч. ПДВ 26520,00 грн), №4 від 18.08.2022 на загальну суму 96120,00 грн (в т.ч ПДВ -16020,00 грн), які надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с.42,47,52,57). Відповідно до квитанцій від 15.09.2022, від 12.09.2022, податкові накладні доставлені до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2007, відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.42 зворот, 47 зворот, 52 зворот, 57 зворот). З метою реєстрації зупинених податкових накладних, позивачем в електронній формі були надані повідомлення від 23.09.2022 №16, №19, №17, №20 про подання пояснень та копій документів щодо вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується відповідними квитанціями про отримання ГУ ДПС у Волинській області вищевказаних пояснень. При цьому, у повідомленнях зазначено про кількість додатків, що додається до повідомлення 1 документ (а.с.43,48,53). Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 28.09.2022 №7399534/33243385 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.04.2022 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.09.2022 №7399544/33243385 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.05.2022 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.09.2022 №7399527/33243385 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.05.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.09.2022 №7399572/33243385про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.08.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, додатково зазначено про відсутність підтверджуючих документів по вказаній операції, а саме договору на поставку товару, рахунку на оплату (а.с.44,49,54,59). Позивач відповідно до вимог ст. 201 ПК України на підставі видаткових накладних, склав на адресу ПП «ЕПЛФУД» податкові накладні №10 від 02.02.2022 на загальну суму 24429,60 грн (в т.ч ПДВ - 4071,60 грн), №4 від 28.06.2022 на загальну суму 253152,00 грн (в т.ч. ПДВ - 42192,00 грн), №6 від 16.08.2022 на загальну суму 123098,40 грн (в т.ч. ПДВ - 20516,40 грн), які надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с.75,80,85). Відповідно до квитанцій від 01.08.2022, від 07.09.2022 та від 12.09.2022, податкові накладні доставлені до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2007, відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.75 зворот, 80 зворот, 85 зворот). З метою реєстрації зупинених податкових накладних, позивачем в електронній формі були надані повідомлення від 04.08.2022 №4, від 23.09.2022 №21, №18 про подання пояснень та копій документів щодо вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується відповідними квитанціями про отримання ГУ ДПС у Волинській області вищевказаних пояснень. При цьому, у повідомленнях зазначено про кількість додатків, що додається до повідомлення 1 документ (а.с.43,48,53). Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 09.08.2022 №7181816/33243385, про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.02.2022 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.09.2022 №7399567/33243385 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.06.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.09.2022 №7399535/33243385 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.08.2022 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, додатково зазначено про відсутність підтверджуючих документів по вказаній операції, а саме договору на поставку товару, документів, що підтверджують транспортування товару (ТТН), розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати (а.с.77,82,87). Позивач відповідно до вимог ст. 201 ПК України на підставі видаткових накладних, склав на адресу ТОВ «МАРВЕЛ ПРОФІТ» податкову накладну №2 від 10.03.2022 на загальну суму 105684,48 грн (в т.ч. ПДВ - 17614,08 грн), яку надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с.97). Відповідно до квитанції від 07.09.2022 податкова накладна доставлена до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2007, відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.97 зворот). З метою реєстрації зупиненої податкової накладної, позивачем в електронній формі були надані повідомлення від 26.09.2022 №22 про подання пояснень та копій документів щодо вищевказаної податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, що підтверджується відповідною квитанцією про отримання ГУ ДПС у Волинській області вищевказаних пояснень. При цьому, у повідомленні зазначено про кількість додатків, що додається до повідомлення 1 документ (а.с.98). Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 29.09.2022 №7406373/33243385 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.03.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, додатково зазначено про відсутність товарно-транспортних документів (ТТН), рахунку на оплату, договору (а.с.99). Позивачем подано скарги на спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, за результатами розгляду яких комісією ДПС України ухвалено рішення від 24.10.2022 №55654/33243385/2, від 20.10.2022 №54686/33243385/2, №54639/33243385/2, №54745/33243385/2, від 21.10.2022 №55202/33243385/2, від 24.10.2022 №55601/33243385/2, від 24.10.2022 №55588/33243385/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Не погоджуючись із спірними рішеннями, а також для відновлення порушених прав позивач звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову повністю суд першої інстанції вказав, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами для реєстрації спірних податкових накладних. Тобто, позивач має довести, що ним було подано документи, достатні для реєстрації податкової накладної. У свою чергу рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Подати контролюючому органу документи, достатні для реєстрації податкової накладної, є обов`язком платника податку. Позивач надав суду первинні документи в кількості 106 штук (договори, рахунки-фактури, накладні, ТТН, платіжні доручення, декларації виробника про відповідність, посвідчення, видаткові накладні, бухгалтерська довідки тощо), однак доказів того, що такі документи подавалися до контролюючого органу для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, позивачем до матеріалів справи не додано. Долучений позивачем до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, та є значно розширеним. Водночас, підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Оскільки документи, які були подані позивачем до суду, в тому числі договори, рахунки-фактури, накладні, ТТН, платіжні доручення, декларації виробника про відповідність, посвідчення, видаткові накладні, бухгалтерська довідки та інші, були відсутні в Комісії ГУ ДПС у Волинській області, рішення якої, виходячи з предмета позову, підлягають ревізії судом при вирішенні цього спору, то при дослідженні правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають врахуванню лише ті документи, що подавались платником податків безпосередньо суб`єкту владних повноважень, який приймав відповідне рішення. У розглядуваному випадку позивачем не доведено факту подання відповідно до вимог законодавства достатніх документів для реєстрації податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2, а тому в Комісії ГУ ДПС у Волинській області були підстави для відмови у реєстрації цих податкових накладних. При цьому суд першої інстанції відхилив твердження позивача про незазначення відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретного переліку документів, оскільки підприємство було зобов`язане подати визначений пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, які стосуються інформації, зазначеній у податкових накладних. А тому позивач повинен був розуміти, що основними документами, які підтверджує факт здійснення господарських операцій є договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, більшість документів, які були надані до суду на підтвердження господарських операцій з поставки повидла яблучного, зважаючи на дату їх складення, мали бути наявні у позивача на момент подання Комісії повідомлень від 23.09.2022 №16, №19, №17, №20, від 04.08.2022 №4, від 23.09.2022 №21, №18, від 26.09.2022 №22. Беручи до уваги, що не подання контролюючому органу документів не дозволяло відповідачу з`ясувати фактичні обставини здійснення господарських операцій, суд першої інстанції вважав обґрунтованим висновок комісії, що не надання позивачем документів було достатнім для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних. Як вказує суд першої інстанції, з матеріалів справи з`ясовано, що первинні документи, на які посилається позивач (і які надані суду в кількості 106 штук) не були долучені до скарг від 12.10.2022, 07.10.2022, 11.08.2022, 11.10.2022, які подавались платником до ДПС України на спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Зокрема, у поданих скаргах зазначено про кількість документів, що додається до кожної скарги: 2 (а.с.45, 50, 55, 60 ,78 ,83, 88 ,100). За відсутності документів, які б підтверджували правомірність складання спірних податкових накладних, комісією ДПС України ухвалено рішення від 24.10.2022 №55654/33243385/2, від 20.10.2022 №54686/33243385/2, №54639/33243385/2, №54745/33243385/2, від 21.10.2022 №55202/33243385/2, від 24.10.2022 №55601/33243385/2, від 24.10.2022 №55588/33243385/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Враховуючи вищенаведене, доводи позивача (зазначені у відповіді на відзив) про надання ним на вимогу до контролюючого органу письмових пояснень з первинними документами (договори, рахунки-фактури, накладні, ТТН, платіжні доручення, декларації виробника про відповідність, посвідчення, видаткові накладні, бухгалтерська довідка та інше) є голослівними та не підтверджуються належними та допустимими доказами. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 не подано належні та достатні первинні документи щодо господарських операцій, зазначених у цих податкових накладних, які підтверджують подію виникнення податкових зобов`язань, що обумовлюють складання таких податкових накладних, то рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 28.09.2022 №7399534/33243385, №7399544/33243385, №7399527/33243385, №7399572/33243385, від 09.08.2022 №7181816/33243385, від 28.09.2022 №7399567/33243385, №7399535/33243385, від 29.09.2022 №7406373/33243385 правомірно відмовлено у реєстрації таких податкових накладних. Тому відсутні підстави для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні від від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів з такими не погоджується, зазначаючи наступне. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). За правилами підп. «а» та «б» п. 185.1. ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст.188 ПК України). Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з абз. 10 п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до приписів п. 201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набрала чинності 01.02.2020 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Порядком №1165 передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації), на відповідність яким здійснюється перевірка податкових накладних/розрахунків коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) (абзац 1 п. 5 Порядку №1165). Згідно з абзацом 1 п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165). Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. За приписами п. 25 Порядку №1165: - Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; - Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п. 26 Порядку №1165). Відповідно до п. 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Згідно з п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/342216 (далі Порядок №520, у редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня) пункт 2 Порядку №520). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку №520). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4 Порядку №520). Згідно з п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: -договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; -договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; -первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; -розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; -документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520). Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Згідно з правилами п. 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Згідно із пунктом 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Пунктом 19 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (п. 20 Порядку №1246). Враховуючи обов`язок платника податків відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації в ЄРПН, позивач внаслідок господарських операцій з контрагентами ТОВ «Запорізький Хлібокомбінат №1», ПП «Еплфуд», ТОВ «МАРФЕЛ ПРОФІТ» складав податкові накладні та направляв їх для реєстрації в ЄРПН. Контролюючий орган згідно з відповідними квитанціями зупинив реєстрацію податкових накладних із посиланням на відсутність в Таблиці даних платника ПДВ товарів/послуг за кодом УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 2007, як товарів/послуг що на постійній основі постачаються(виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу у кожному випадку запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної/розрахунку коригування. Суд звертає увагу, що у Таблицях даних платника податку на додану вартість зазначається товар (роботи, послуги), що постачаються на постійній основі, отже відсутність певного коду товару у таблиці не унеможливлює здійснення господарської операції із її відображенням у податковому обліку. Розрахунок, відповідно до якого відповідач доходить висновку про відповідність першому критерію ризиковості здійснення операцій, до матеріалів справи не надано, у квитанції повідомлено показники «D», «P». Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 зазначив, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Своєю чергою, відповідач, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкових накладних, запропонував платнику податків надати пояснення та копії документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без визначення переліку документів. Доцільно зауважити, що обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22. Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (постанови від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20). Суд апеляційної інстанції зазначає, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20 зазначив, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Такий підхід застосовано і у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21. Крім того, здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18. Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку №520 у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Судом першої інстанції зі змісту оскаржуваних рішень від 28.09.2022 №7399534/33243385, №7399544/33243385, №7399527/33243385, №7399572/33243385, від 09.08.2022 №7181816/33243385, від 28.09.2022 №7399567/33243385, №7399535/33243385, від 29.09.2022 №7406373/33243385, підставою для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних слугувало ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, додатково зазначено про відсутність підтверджуючих документів по вказаних операціях, а саме договору на поставку товару, документів, що підтверджують транспортування товару (ТТН), розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати. При цьому судом встановлено, що позивачем з метою реєстрації податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 на пропозицію податкового органу було подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 23.09.2022 №16, №19, №17, №20, від 04.08.2022 №4, від 23.09.2022 №21, №18 та від 26.09.2022 №22 у яких зазначено про кількість додатків, що додається до повідомлення 1 документ (як стверджує представник відповідачів це була власне квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної). У розглядуваному випадку, як ствердив суд першої інстанції, позивачем не доведено факту подання відповідно до вимог законодавства достатніх документів для реєстрації податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2, а тому в Комісії ГУ ДПС у Волинській області були підстави для відмови у реєстрації цих податкових накладних. Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на таке. До апеляційної скарги апелянтом долучено письмові докази, на підтвердження своєї позиції щодо надання більшої кількості додатків до письмових пояснень ніж 1 чи

2. Так, згідно з адвокатським запитом представника ПП «Ремонтсервіс» від 16.02.2023 за вих. №20230217 до ГУ ДПС у Волинській області, викладене прохання у зв`язку з неможливістю через технічні причини завантажити додані до відповідних повідомлень про надання пояснень щодо спірних у цій справі податкових накладних, додатків, надати відповідні додатки до пояснень належним чином завірені та роздруковані, а саме: додані до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрації яких зупинено №16 від 23.09.2022, №19 від 23.09.2022, №17 від 23.09.2022, №20 від 23.09.2022, №4 від 04.08.2022, №21 від 23.09.2022, №18 від 23.09.2022, №22 від 26.09.2022 файли завантажені (приєднані) до документів дозвільного характеру. Згідно з листом ГУ ДПС у Волинській області від 21.02.2023 за №2186/6/03-20-18-01-06 на вказаний запит направлено запитувані документи, подані на розгляд комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до відповідних повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено згідно додатків. При цьому додатки в електронному вигляді на 108 аркушах (Т.2, а.с.15). Вказане повністю спростовує доводи контролюючого органу про подання разом із відповідними повідомленнями лише одного додатку - квитанцій про зупинення реєстрації відповідних податкових накладних. Більше того, до відповідних повідомлень додано письмові пояснення по операціях з контрагентами, внаслідок яких складено податкові накладні, а також необхідні документи, які дозволяють розкрити зміст відповідних господарських операцій. Суд апеляційної інстанції за таких обставин вважає позицію суду першої інстанції щодо відхилення твердження позивача про незазначення відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретного переліку документів, оскільки підприємство було зобов`язане подати визначений пунктом 5 Порядку №520 переліку документів, які стосуються інформації, зазначеній у податкових накладних, хибними, з огляду на цитовану вище позицію Верховного Суду із цих питань, яка відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України повинна бути врахованою при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин. Особливу увагу колегія суддів звертає на приписи ч. 4 ст. 9 КАС України, за якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Так, згідно з відповіддю на відзиви ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України, поданій до матеріалів справи суду першої інстанції згідно з відповідним клопотанням 27.01.2023 за вх. №4038/23 (Т.1, а.с.146-152), позивач наголосив на подані повного пакету документів на стадії подачі відповідних письмових документів та долучив такі до матеріалів справи. Як вказав суд першої інстанції, доводи позивача (зазначені у відповіді на відзив) про надання ним на вимогу до контролюючого органу письмових пояснень з первинними документами (договори, рахунки-фактури, накладні, ТТН, платіжні доручення, декларації виробника про відповідність, посвідчення, видаткові накладні, бухгалтерська довідка та інше) є голослівними та не підтверджуються належними та допустимими доказами. Однак суд першої інстанції не вжив достатніх заходів для забезпечення надання належної оцінки відповідним доводам, наприклад не витребував від відповідачів витяги з бази даних відповідачів у формі скриншоту «Журнал розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК», що зумовило відповідні помилкові висновки. Суд наголошує на тому, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/. За таких обставин, оскільки позивачем для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2 подано належні та достатні первинні документи щодо господарських операцій, зазначених у цих податкових накладних, які підтверджують подію виникнення податкових зобов`язань, що обумовлюють складання таких податкових накладних, то рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 28.09.2022 є такими, що не відповідають критеріям, визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 28.09.2022 №7399534/33243385, №7399544/33243385, №7399527/33243385, №7399572/33243385, від 09.08.2022 №7181816/33243385, від 28.09.2022 №7399567/33243385, №7399535/33243385, від 29.09.2022 №7406373/33243385, є протиправними та таким, що підлягає скасуванню. Щодо вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права. В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: 1) прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.04.2022 №10, від 01.05.2022 №5, від 06.05.2022 №3, від 18.08.2022 №4, від 02.02.2022 №10, від 28.06.2022 №4, від 16.08.2022 №6, від 10.03.2022 №2, що складені позивачем, датою їх фактичного отримання. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. В той же час, і ч. 1 статті 77 КАС України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень ГУ ДПС у Волинській області та зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні. За таких обставин позов слід задовольнити повністю. Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми процесуального права, відтак оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 19848, 00 грн. за подання позовної заяви до суду першої інстанції та 29772,00 грн. за подання апеляційної скарги (по 24810,00 грн). Стосовно витрат на правову допомогу, колегія суддів керується таким. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом ч.ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В контексті наведеного Верховний Суд звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої ст. 134 КАС за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №400/478/19, 22.04.2020 у справі № 440/1757/19. В той же час, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16. 03.02.2023 представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн. На підтвердження надання відповідної правової допомоги та витрат у зв`язку з її наданням до матеріалів справи надано копії: ордеру Серії АН №1093428 від 29.11.2022, виданого адвокату Власнову Є.А.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЖТ №000861, виданогоВласову Є.А, 26.07.2017; договору про надання правової допомоги №20221003 від 03.10.2022 з додатком; рахунків-фактур №20221108 від 08.11.2022 та №20230111 від 11.01.2023; платіжних інструкцій від 11.11.2022 на суму 4500,00 грн. та від 18.01.2023 на суму 4000,00 грн.; акта приймання-передачі правової допомог (послуг) №1 від 30.01.2023. Відповідачами не висловлено жодних застережень стосовно розміру втрат на правову допомогу. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). Враховуючи наведені вище правові норми, зважаючи на відсутність письмових заперечень відповідачів щодо розміру заявлених позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу за результатами судового розгляду справи у суді у розмірі 8500,00 грн є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару та є співмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг. За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн. (по 4250,00 грн). Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремонтсервіс» задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі №140/8078/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7399534/33243385 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №10 від 18.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7399544/33243385 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 01.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №5 від 01.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7399527/33243385 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №3 від 06.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7399572/33243385 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 18.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №4 від 18.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7181816/33243385 від 09.08.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 02.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №10 від 02.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7399567/33243385 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 28.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №4 від 28.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7399535/33243385 від 28.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №6 від 16.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №7406373/33243385 від 29.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №2 від 10.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Стягнути на користь Приватного підприємства «Ремонтсервіс» (43000, Волинська область, смт. Іваничі, вул. Луцька, 3; ЄДРПОУ: 33243385) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4; ЄДРПОУ 44106679) судові витрати у виді судового збору в сумі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. Стягнути на користь Приватного підприємства «Ремонтсервіс» (43000, Волинська область, смт. Іваничі, вул. Луцька, 3; ЄДРПОУ: 33243385) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді судового збору в сумі в сумі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. Стягнути на користь Приватного підприємства «Ремонтсервіс» (43000, Волинська область, смт. Іваничі, вул. Луцька, 3; ЄДРПОУ: 33243385) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4; ЄДРПОУ 44106679) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. Стягнути на користь Приватного підприємства «Ремонтсервіс» (43000, Волинська область, смт. Іваничі, вул. Луцька, 3; ЄДРПОУ: 33243385)) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 12 червня 2023 року