Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/1835/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1835/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., за участю: представника відповідача: Лисенка Є.А., представника позивача: Писаревського О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2023, (суддя суду першої інстанції Артоуз О.О.), прийняте в м. Запоріжжі у відкртому судовому засіданні, в адміністративній справі № 280/1835/23 за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента боржника за межі України, УСТАНОВИВ: 24.03.2023 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України, відповідно до якої позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Публічного акціонерного товариство Запоріжжяобленерго (код ЄДРПОУ 00130926) - ГАВРИЛОВУ МИХАЙЛУ ЛЕОНІДОВИЧУ (код РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до - погашення податкового боргу. Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідно до абз.1, 2, 3, пп. 87.13, п.87 Податкового кодексу України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу. Станом 13.03.2023 за Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго обліковується податковий борг у сумі 642 212 120,04 грн. Податковий борг не переривався, докази його сплати відсутні. Податковий борг відповідача не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги (Ю № 1-23 від 06.01.2016). Також, у Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго відсутні помилково та/або надмірно сплачені ним грошові зобов`язання, що підтверджується довідкою у формі службової записки від Запорізького управління податкового адміністрування підприємств №2290/32 від 14.03.2023, де зазначено, що від ПАТ Запоріжжяобленерго заяв на повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов`язань не надходило. Також, згідно довідки у формі службової записки від Запорізького управління податкового адміністрування підприємств № 2290/32 від 14.03.2023 на теперішній час зобов`язання по відшкодуванню податку на додану вартість перед ПАТ Запоріжжяобленерго відсутні. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2023 відмовив в задоволенні позовних вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову. Також позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що позивач є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, який приймав рішення про стягнення податкового боргу з боржника. Від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом в цій справі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку було сформовано та вручено (особисто) ПАТ Запоріжжяобленерго податкову вимогу №1-23 від 06.01.2016. Податковий борг ПАТ Запоріжжяобленерго виник з дня вручення податкової вимоги та не був сплачений до часу розгляду даного адміністративного позову. Станом на 13.03.2023 загальна сума заборгованості перед бюджетом підприємства складала 642 212 120,04 грн., в тому числі по податках: по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) (КДБ 21010100), що обліковується: за рахунок часткової несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі), з податку на додану вартість, за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, по деклараціям з податку на додану вартість, за рахунок несплати задекларованих податкових зобов`язань згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, пені нарахованої в ІКПП відповідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ за період з 23.07.2021 по 02.02.2023. Вказаний борг не був сплачений ПАТ «Запоріжжяобленерго». 29 жовтня 2020 року в.о. начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС, було прийнято рішення №8 Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Для умов забезпечення виконання зазначеного рішення позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про заборону виїзду керівнику ПАТ «Запоріжжяобленерго» за межі України. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні достатні підстави для застосування вказаних обмежувальних заходів. Колегія суддів розглянувши матеріали справи вважає, що адміністративний позов Східного міжрегіонального управління ДПС підлягає залишенню без розгляду з огляду на нижчевикладене. Відповідно до п. 87.13 ст. 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу. Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника. Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу. У відповідності до п. 87.14 ст. 87 ПК України, закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника. Статтю 87 Податкового кодексу України доповнено пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX, набрав чинності з 01.01.2022, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі Закон №1914-IX). Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України. Цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України». Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України. Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Встановлені обставини справи свідчать, що у зв`язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку було сформовано та вручено (особисто) ПАТ Запоріжжяобленерго податкову вимогу №1-23 від 06.01.2016. Податковий борг ПАТ Запоріжжяобленерго виник з дня вручення податкової вимоги та не був сплачений до часу розгляду даного адміністративного позову. 29 жовтня 2020 року в.о. начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС, було прийнято рішення №8 Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. 10 березня 2021 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення № 1 від Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 280/27/22 задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство МетаБанк про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 10 березня 2021 року і визнано протиправним та скасовано рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1 від 10 березня 2021 року Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 280/27/22 не набрало законної сили. Водночас, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 заяву представника Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про вжиття заходів забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство МетаБанк про визнання протиправним та скасування рішення, задоволено частково і зупинено стягнення коштів з рахунку Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго № НОМЕР_2 в АТ МетаБанк, м. Запоріжжя, МФО 313582, яке здійснюється на підставі рішення заступника начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1 від 10 березня 2021 року Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/27/22. Згідно інформації КП Діловодство спеціалізованого суду ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 набрала законної сили 21.06.2022. Також, судом встановлено, що звернення до суду з приводу застосування тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго ОСОБА_1 відбулося на підставі рішення в.о. начальника Східного управління Офісу великих платників податків ДПС №8 від 29 жовтня 2020 року Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Отже, виходячи з вищенаведеного, визначені приписами п. 87.13 ст. 87 ПК та ст. 289-2 КАС України формальні підстави для звернення до суду з позовом про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника, а саме: наявність боргу понад 1 мільйон, несплата боргу протягом 240 днів з моменту вручення вимоги виникли ще в 2016 та 2017 роках, рішення «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» у відношенні ПАТ «Запоріжжяобленерго» прийняте 29.10.2020. Водночас, право у податкового органу на звернення із позовом в порядку ст. 289-2 КАС України та відповідно до п. 87.13 ст. 87 ПК України виникло у податкового органу з 01.01.2022, з дати набуття чинності Законом України від 30.11.2021 №1914-IX. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом у даній справі 24.03.2023, водночас мав право та формальні підстави для подання такого позову з 01.01.2022. Звертаючись з позовом, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків питання про поновлення строку на звернення до суду не порушувало. Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. З метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2023 надав Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк для подання клопотання про поновлення строку на звернення до суду до 01.06.2023. Копію ухвали від 16.05.2023 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків отримано 17.05.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 240). 06.06.2023 (з порушенням строку встановленого судом) від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків через систему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтоване тим, що оскільки заборона виїзду за межі України є заходом забезпечення виконання рішення суду або рішення керівника податкового органу, то строк звернення до суду виплаває з його мети, визначеної п. 87.13, ст. 87 ПК України, та обмежується строком виконання відповідного рішення. Даний строк є спеціальним тому саме він повинен бути застосований до спірних відносин. Наведені у клопотанні доводи позивача суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, адже за загальним правилом строк звернення до суду визначений КАС України, а не ПК. Більше того ні приписами п. 87.13 ст. 87 , ні іншими статтями ПК України не визначено будь-якого спеціального строку звернення контролюючого органу із позовною заявою про заборону виїзду керівника платника податку за межі території України, який триває протягом всього часу невиконання рішення керівника податкового органу про стягнення податкового боргу, як на те вказує позивач. Пункт 87.13 ст. 87 ПК України лише містить в собі визначення умов, за яких контролюючий орган може звернутись до суду з відповідною позовною заявою. На думку суду, наявність передбаченої законодавцем такої мети звернення до суду з позовом як забезпечення виконання рішення про стягнення податкового боргу, жодним чином не вказує на те, що строк звернення до суду з позовом в порядку п. 87.13 ст. 87 ПК України триватиме до тих пір, поки таке рішення не буде виконане платником податків, вказане не випливає також і зі змісту правових норм ПК України. Більше того, колегія суддів вважає, що наявність визначеного Законом чіткого та зрозумілого строку звернення до суду з позовом про застосування обмежувальних заходів стосовно керівника платника податків у вигляді заборони виїзду, сприяє дисциплінованості учасників відповідних правовідносин, а своєчасне звернення до суду з відповідною позовною заявою сприяє досягненню визначеної законодавцем мети швидшому погашенню податкового боргу боржником. Таким чином, посилання податкового органу на те, що строк звернення до суду триває до виконання рішення про стягнення податкового боргу і саме це сприяє правовій визначеності в публічно-правових відносинах, колегія суддів вважає необґрунтованими. Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...». Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії). Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем не наведено суду поважних причин пропуску строку, не спростовано й того, що строк звернення до суду з таким позовом не порушено. З урахуванням вищевикладеного, адміністративний позов Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків необхідно залишити без розгляду в силу приписів ст. 123 КАС України. Питання пропуску позивачем строку звернення до суду залишилось поза увагою суду першої інстанції внаслідок чого допущено розгляд справи по суті позовних вимог замість залишення позову без розгляду, вказане свідчить про наявність підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про залишення позовних вимог без розгляду. Керуючись ст. 123, 243, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 в адміністративній справі №280/1835/23 скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Постанова в повному обсязі складена 12.06.2023. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай