Ухвала ККС ВС № 362/4597/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 року м. Київ справа № 362/4597/22 провадження № 51-3454ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року, встановив: Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року задоволено клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 25 червня 2020 року за № 12020115140000676. ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу. Кримінальне провадження щодо останнього закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Також указаною ухвалою суду вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні та залишено без розгляду цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 . На вказану ухвалу суду представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якого зазначила про те, що копію оскаржуваної ухвали адвокат отримала на електронну адресу 19 грудня 2022 року, апеляційну скаргу подала на сьомий день з дати отримання, враховуючи, що ухвала суду не була оголошена 13 грудня 2022 року і в ній не вказано дату виготовлення повного тексту. Вказувала, що у зв`язку з військовою агресією мають місце наслідки у вигляді перебоїв з електричним постачанням, у м. Києві введені планові та екстрені відключення електропостачання, що тягне за собою також відсутність доступу до мережі Інтернет, можливості складати та роздруковувати процесуальні документи. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 просить ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає, що судом безпідставно відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року отримана нею на електронну адресу 19 грудня 2022 року, у зв`язку з чим 26 грудня 2022 року, тобто на сьомий календарний день після отримання нею повного тексту вищезазначеної ухвали місцевого суду, вона звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду, у змісті якої заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку з підстав, які вважає обґрунтованими. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, відмовивши їй у поновленні строку на апеляційне оскарження, допустив порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не врахував, що на пропуск строку вплинули наслідки дій воєнної агресії російської федерації (далі - рф) проти України, зокрема, пошкодження офісу за адресою: м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, 7, оф. 412, 414, що відбулося внаслідок ракетного обстрілу рф 16 березня 2022 року, систематичні відключення електроенергії з 19 по 26 грудня 2022 року, постійне оголошення повітряних тривог у м. Києві у ті ж дні. Крім того, представник потерпілого зазначає, що 20 грудня 2022 року вона брала участь в судових засіданнях у інших справах, що, на її переконання, також є поважною причиною пропуску процесуального строку. В обґрунтування вимог касаційної скарги, серед іншого, посилається на правову позицію об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18). Крім того, представник потерпілого в касаційній скарзі зазначає, що судове провадження в суді першої інстанції відбулося за відсутності потерпілого ОСОБА_5 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, який 29 грудня 2022 року також звернувся з апеляційною скаргою на указане судове рішення. Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши копію оскарженого судового рішення та копії інших документів, долучених до касаційної скарги, серед яких і копія апеляційної скарги представника потерпілого, у тексті якої викладене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, на зміст якого представник потерпілого посилається в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_4 необхідно відмовити з огляду на таке. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданого до неї судового рішення та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Відповідно до оскарженої ухвали апеляційного суду представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 брала участь в судовому засіданні 13 грудня 2022 року. З журналу судового засідання апеляційний суд встановив, що в цей день суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення судового рішення і, зі змісту відповідної довідки, встановив також, що особи, які брали участь у судовому засіданні, 13 грудня 2022 року на проголошення повного тексту судового рішення не з`явилися, з огляду на що, повний текст судового рішення не проголошувався та був долучений до матеріалів справи. Цього ж дня адвокат ОСОБА_4 подала до суду клопотання про отримання копії судового рішення, яке в межах строку на апеляційне оскарження 19 грудня 2022 року було надіслано на її електронну адресу. Апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку представник потерпілого подала 26 грудня 2022 року, тобто поза межами семиденного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду. Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. З системного аналізу кримінального процесуального закону та усталеної судової практики слідує, що під поважними причинами необхідно розуміти лише ті конкретні обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, які унеможливили своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Згідно ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Із доданої до касаційної скарги копії апеляційної скарги, поданої представником потерпілого на ухвалу місцевого суду від 13 грудня 2022 року, вбачається, що як на підставу поновлення пропущеного процесуального строку вона посилалася на те, що 24 лютого 2022 року була розпочата військова агресія рф проти України і на всій території України введено воєнний стан, що у зв`язку з систематичними ударами по енергетичній інфраструктурі України настали наслідки у виді перебоїв електричного постачання, адже ракетні обстріли за жовтень-листопад місяць вивели з ладу енергетичну інфраструктуру держави на 40%, у зв`язку з чим на території міста Києва введені планові та екстрені відключення електропостачання, має місце систематичне та тривале відключення електричної енергії та відсутність доступу до мережі Інтернет, що призводить до неможливості у передбачені КПК строки реалізувати свої права, зокрема пов`язані зі складанням та роздрукуванням процесуальних документів, у тому числі стосовно апеляційного оскарження ухвали місцевого суду від 13 грудня 2022 року. Оцінивши вказані доводи, наведені представником потерпілого на обґрунтування причин пропуску строку на апеляційнеоскарження, де вона в узагальненому виді відобразила обстановку, пов`язану із здійсненням збройної агресії рф проти України, проте не вказала про конкретні обставини та перешкоди до вчасного оскарження судового рішення, постановленого за її участі, колегія суддів апеляційного суду небезпідставно дійшла висновку, що у заявленому клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку необхідно відмовити. Оскільки представником потерпілого не наведено конкретних обставин, що перешкодили їй подати апеляційну скаргу в межах встановленого строку, останнім днем якого є 20 грудня 2022 року, а також обставин, що унеможливили звернення до суду у найкоротший строк після 20 грудня 2022 року, оскаржене рішення апеляційного суду є обґрунтованим. Заявлене в апеляційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку представник потерпілого ОСОБА_4 обґрунтовувала посиланням не на конкретні обставини, а на загальновідомі події і факти, які існували, проте не призвели до припинення судочинства в м. Києві чи в окремих його районах. Отже, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що сам по собі факт запровадження в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки необхідно враховувати саме конкретні обставини, які перешкоджали певній особі вчасно подати апеляційну скаргу. При цьому, апеляційний суд при вирішенні питання про наявність/відсутність поважних причин пропуску процесуального строку виходив із оцінки тих обставин, про які особа зазначила в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, і правильність його оцінки не викликає обґрунтованих сумнівів. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), і тому, в цьому провадженні колегія суддів вважає безпідставними твердження представника потерпілого про те, що суд апеляційної інстанції, відмовивши їй у поновленні строку на апеляційне оскарження, допустив порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст оскарженого судового рішення та зміст інших доданих документів, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав до спростування висновків апеляційного суду, відображених в оскарженій ухвалі. Колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що апеляційний суд обґрунтовано відмовив у поновленні пропущеного процесуального строку, оскільки наведені у відповідному клопотанні доводи в контексті положень ст. 117 КПК не вказували на наявність об`єктивних перепон для своєчасного оскарження ухвали місцевого суду. Посилання представника потерпілого на правову позицію об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відображену в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), є нерелевантним, оскільки предметом розгляду об`єднаної палати були інші правовідносини, за результатом оцінки яких Суд виходив із того, що підставою до поновлення пропущеного процесуального строку оскарження ухвали слідчого судді, проголошеної в порядку ч. 2 ст. 376 КПК, може бути необізнаність учасника провадження з мотивами суду у разі оголошення резолютивної частини судового рішення. Колегія суддів враховує, що представник потерпілого брала участь у судовому розгляді, проте на проголошення судового рішення, повний текст якого за встановлених апеляційним судом обставин був долучений до матеріалів справи в день його постановлення, не з`явилася, і у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку не посилалася на необізнаність із мотивами суду, як на підставу поновлення строку апеляційного оскарження. Посилання представника потерпілого в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на обставини, про які не йшлося в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, як то: пошкодження 16 березня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу рф офісу за адресою: м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, 7, оф. 412, 414; відключення електроенергії з 19 по 26 грудня 2022 року із посиланням на відповідні джерела оприлюднення такої інформації; періоди оголошення повітряних тривог в м. Києві у ті ж дні, є безпідставним, оскільки вказані обставини не були предметом розгляду та оцінки апеляційним судом, який позбавлений процесуальної можливості самостійно на власний розсуд відшуковувати підґрунтя та підстави для задоволення вимог учасника кримінального провадження про поновлення пропущеного процесуального строку. Твердження представника потерпілого в касаційній скарзі, що стосуються належного повідомлення чи не повідомлення потерпілого ОСОБА_5 про дату, час і місце судового засідання, а також факту звернення останнім до апеляційного суду, судом касаційної інстанції не перевіряються, оскільки потерпілий та його представник є самостійними суб`єктами звернення до суду, правила процесуальної поведінки яких визначені кримінальним процесуальним законом для кожного окремо, а предметом касаційного розгляду в цьому провадженні є скарга, подана до Верховного Суду представником потерпілого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_4 . Твердження в касаційній скарзі про те, що в ухвалі місцевого суду не вказано дату виготовлення повного тексту судового рішення, є безпідставними, оскільки за оскарженим судовим рішенням апеляційним судом встановлено, що після виходу із нарадчої кімнати текст судового рішення, постановленого 13 грудня 2022 року, був долучений до матеріалів справи. Оскаржене судове рішення відповідає вимогам статей 370, 419 КПК. Натомість, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги, доданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому колегія судів касаційного суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3