Постанова 4816 № 592/124/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 року м.Суми Справа №592/124/22 Номер провадження 22-ц/816/625/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони справи: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2022 року в складі судді Князєва В.Б., ухваленого в м. Суми, повний текст судового рішення постановлено 13 червня 2022 року. в с т а н о в и в: Звернувшись до суду із позовом у січні 2022 року, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2227479 від 02.04.2020 року в розмірі 35940 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 02.04.2020 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2227479, за відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 12000 грн. на умовах платності, строковості, повернення. Зазначає, що платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути проведений відповідачем 17.04.2020 року. Разом з тим, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 35940 грн. в тому числі 12000 заборгованість за тілом кредиту, 23940 грн. прострочена заборгованість за відсотками. 30.10.2020 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги. Вказує, що 24.12.2020 року відповідачу було надіслано претензію про погашення кредитної заборгованості. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2227479 від 02.04.2020 року в розмірі 13710 грн. та 865 грн. 94 коп. повернення судового збору. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було укладено кредитний договір за допомогою електронного сервісу на підставі якого ним були отримані кредитні кошти, проте своєчасно їх не повернуто. Оскільки договір № 2227479 від 02.04.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений на 15 днів і зазначено в договорі дату повернення позики і сплати нарахованих процентів - 17.04.2020, то суд дійшов висновку, що підстав для стягнення процентів після спливу строку договору немає. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому вказує, що жодного договору на отримання споживчого кредиту ним не підписувалося, а грошові кошти не отримувалися. Зазначає, що договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки товариством підписано паперовий варіант договору, а він ніби то підписав електронний варіант, що робить договір недійсним. Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо виникнення між ним та ТОВ «Авентус Україна» зобов`язальних правовідносин. Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не направлявся. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як вбачається із цивільної справи,02.04.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2227479, згідно з умовами відповідач отримав 12000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. При цьому ОСОБА_1 був ініціатором укладання кредитного договору, надав необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, які зазначені в кредитному договорі (а.с. 8-11). Кредитний договір про надання фінансового кредиту був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 17.04.2020. Сума позики 12000 та сума нарахованих процентів 1710, разом до оплати 137140 грн. (а.с. 8-11). Факт ідентифікації ОСОБА_1 підтверджується довідкою про ідентифікацію. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с. 12). Відповідно до доданої відповідачем до апеляційної скарги виписки з розрахункового рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» 02.04.2020 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано 12000 грн. (а.с.52). Згідно з договором відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали даний договір, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 13-18). 24.12.2020 за вих. № 20046644/1 на адресу ОСОБА_1 направлено претензію погасити заборгованість у сумі 35940 грн. перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 20). Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Доводи відповідача викладені ним в його апеляційній скарзі відносно того, що відповідач не отримував кредитні кошти в розмірі 12000 грн колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вказані доводи спростовуються доданою відповідачем до апеляційної скарги випискою з розрахункового рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої 02.04.2020 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано 12000 грн. (а.с.52). Щодо доводів заявника апеляційної скарги відносно того, що останнім не підписувався кредитний договір, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке: Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 1 статті 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції на день укладення сторонами кредитного договору) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронно цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; засіб електронного цифрового підпису -програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису; особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Таким чином, альтернативою підписання кредитного договору за допомогою електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України«Про електронний цифровий підпис» є підписання його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. За правилами визначеними п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором -дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що електронним договір наданий позивачем в паперовій формі про надання кредиту, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, є належним та допустимим доказом на підтвердження його волевиявлення на укладання між сторонами 02.04.2020 року правочину, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та ТОВ «Авентус Україна`не міг бути укладений. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є незначної складності, апеляційний суд визнає дану справу, згідно п. 1, 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина