Постанова Львівський апеляційний суд № 443/1090/21

Справа № 443/1090/21 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г. Провадження № 22-ц/811/559/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 року м.Львів Справа 443/1090/21 Провадження № 22ц/811/559/23 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області, постановлену у м. Жидачеві 2 лютого 2023 року у складі судді Равлінка Р.Г., у справі за заявою ОСОБА_2 про відстрочення виконання судового рішення, - встановив: 16 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з цією заявою. Свої вимоги мотивує тим, що 27 липня 2021 року в справі №443/1090/21 Жидачівським районним судом Львівської області видано судовий наказ, яким вирішено стягувати з неї на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 7 липня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. 11 серпня 2021 року постановою Жидачівського РВ ДВС у Львівській області ЗМУМЮ (м. Львів) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого на підставі вказаного судового наказу. За відсутності у неї встановлених виконавцем доходів останній стягує аліменти в розмірі 1/3 частки від середньої зарплати в Стрийському районі за статистичними даними Держстату (з 1 жовтня 2021 року - 13 064 грн.), що становить 4354, 23 грн. Вона регулярно сплачувала аліменти на неповнолітніх дітей, однак на даний час її сімейний та матеріальний стан змінилися, що створює певні перешкоди в можливості сплати аліментів у визначеному розмірі. 17 грудня 2021 року вона з ОСОБА_3 уклала шлюб. Від шлюбу вони мають дитину - малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час вона не має можливості влаштуватись на роботу, оскільки з 1 квітня 2022 року вона перебувала у декретній відпустці у зв`язку із вагітністю, а з 9 червня 2022 року вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років від іншого шлюбу та з 1 липня 2022 року отримує щомісячну одноразову допомогу у розмірі 860 грн. Вона не має інших доходів, які б дозволяли сплачувати аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу) як платниці аліментів. У листопаді 2022 року нею було сплачено 41 600 грн. суми аліментів, яку вона змушена була взяти у позику, щоб погасити борг. Вказані життєві обставини, розмір доходів (державна допомога), її матеріальний стан істотно ускладнюють виконання рішення та не дозволяють їй виконувати рішення суду і сплачувати аліменти. У зв`язку із цим просить відстрочити виконання судового рішення. Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 2 лютого 2023 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалене без врахування наявних на даний час фактичних обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви, посилаючись на доводи такої. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Встановлено, що судовим наказом Жидачівського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 7 липня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах заборгованість зі сплати аліментів на підставі судового наказу Жидачівського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року станом на 1 грудня 2022 року відсутня. З наданого апеляційному суду розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по аліментах вбачається, що станом на 1 травня 2023 року така становить 19 938,37 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 17 грудня 2021 року перебувають у шлюбі, що стверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим Жидачівським ВДРАЦС у Стрийському районі Львівської області Західного МУЮ. Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим 15 червня 2022 року Жидачівським ВДРАЦС у Стрийському районі Львівської області Західного МУЮ, актовий запис №

57. Згідно довідки Управління соціального захисту населення Стрийської РДА 2 від 3 листопада 2022 року №565 ОСОБА_2 отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини: з липня по жовтень 2022 року по 860 грн. Відповідно до довідки про доходи Жидачівського професійного ліцею від 15 грудня 2022 року, ОСОБА_6 з 1 вересня по 30 листопада 2022 року отримала дохід у розмірі 3 750 грн. Оскаржувана ухвала мотивована наступним. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. Згідно із ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ст.197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. Згідно із ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Питання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України (яка є аналогічною до ст.435 чинного ЦПК України) їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Згідно із ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Відповідно до постанови Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача. Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечить ст. 8 Конституції України . Безпідставне та необґрунтоване відстрочення виконання рішення суду буде порушувати законні права та інтереси стягувача, в даному випадку - права дітей, та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення. У своїй заяві ОСОБА_2 посилається на скрутне матеріальне становище, а саме - те, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому позбавлена можливості працювати та отримувати дохід, окрім визначеної соціальної допомоги при народженні дитини. Судом першої інстанції вірно не взято до уваги такі доводи, оскільки перебування заявника у відпустці по догляду за дитиною та відсутність у неї доходу, окрім соціальної допомоги при народженні дитини не є винятковою обставиною для відстрочення виконання рішення суду відповідно до ст. 435 ЦПК України, ч. 1 ст. 197 СК України та абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та порушення прав інших дітей. ОСОБА_2 не надано суду доказів того, що для погашення боргу по сплаті аліментів вона змушена була взяти позику. Встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу №443/1090/21 від 27 липня 2021 року, виникла в вересні 2021 року, а дитина ( ОСОБА_3 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . У листопаді 2022 ОСОБА_2 погашено заборгованість у повному обсязі. Відтак, заборгованість зі сплати аліментів виникла до народження дитини і не може безумовно пов`язуватись із цією обставиною. Також, ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження її матеріального стану (довідки про суми виплачених доходів та утриманих податків за спірний період з ДПС), а також докази відсутності у неї майна, за рахунок якого можна було б виконати рішення суду. Заявником не доведено наявність виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України пов`язує можливість здійснити відстрочення виконання судового рішення. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення заборгованості по сплаті аліментів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції. Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 2 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст судового рішення складено 30 травня 2023 року. Головуючий______________________Т. І. Приколота Судді: ________________ Мікуш Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк