Постанова 4815 № 570/3726/22
від 08.06.2023 ·РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2023 року м. Рівне Справа № 570/3726/22 Провадження № 22-ц/4815/438/23 Рівненський апеляційний суд:в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути аліменти на свою користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до закінчення дочкою навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 річного віку. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вони з відповідачем мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2021 році їх дочка стала студенткою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Позивач не в змозі самостійно забезпечити дочку, а відповідач є працездатним, здоровим чоловіком, має постійний прибуток та має можливість сплачувати аліменти на дочку, яка продовжує навчання. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини від всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, 04 жовтня 2022 року і до досягнення дочкою двадцяти трьох річного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 . Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи якої зводяться до того, що місцевий суд не врахував майновий стан відповідача, витрати на навчання утримання лікування ОСОБА_3 . Також не обґрунтовано визначив аліменти у розмірі 1/8 частки від всіх видів доходів, що становитиме лише 1551 грн. 73 коп., тобто мінімальний гарантований розмір - фактично 50% від прожиткового мінімуму. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує викладені доводи, вважає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим а апеляційну скаргу безпідставною. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 вересня 2021 року. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 2004 року. Дитина проживає разом із позивачкою в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх сина, дочки регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200,201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Згідно до ч.1, 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Згідно з роз`ясненнями п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Встановивши, що повнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у ВНЗ, проживає разом з матір`ю, а відповідач є батьком, він відповідно зобов`язаний утримувати та матеріально забезпечувати своїх дітей, при цьому добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання. При цьому відповідач частково визнав позов, зазначив, що має змогу та згідний сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини від всіх видів доходів щомісячно. Фактично спір зводиться до визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача. При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №308/4214/18) Встановлено, що з 01 вересня 2021 року ОСОБА_3 навчається в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Вартість навчання за один рік складає 29925 гривень, що підтверджується Договором про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 01.09.2021 року (а.с.13). Сторонами не оспорювалась наявність потреби у матеріальному забезпеченні ОСОБА_3 на період навчання (харчуванням, одягом, житлом, канцелярією, навчальними матеріалами), що є базовими потребами. Також встановлено, що 08.08.2020 року ОСОБА_2 зареєстрував за собою автомобіль BMW X5 2007 року випуску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів (а.с. 15). З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майна вбачається, що: 02.06.2020 року відповідачем придбана земельна ділянка за кадастровим номером: 5624655400:02:018:2742 та будівля телемайстерні; 06.07.2018 року за ОСОБА_2 зареєстроване право оренди земельної ділянки за кадастровим номером: 5623481600:03:003:0024 (а.с. 16). Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про необхідність врахування наявності вказаного майна у володінні відповідача при дослідженні його майнового стану, проте зауважує, що зазначене майно придбане в шлюбі до його розірвання 17 вересня 2021 року, а з відкритих даних ЄДРСР вбачається наявність між сторонами спору про поділ вказаного спільного майна подружжя (Справа № 570/4087/22). Разом з цим в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем доходів від підприємницької діяльності та наявності будівництва на орендованій земельній ділянці. Слід враховувати ту обставину, що як стверджує сама апелянт з відповідача також стягуються аліменти у розмірі 1/4 доходу на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно ст.7 ЗУ "Про державний бюджет на 2022 рік", прожитковий мінімум для на дитину віком від 6 дo 18 років на час звернення до суду в жовтні становив - 2744 грн., з грудня - 2833 грн. , а з січня 2023 року - 2833 грн.; для працездатних осіб 2600 грн., а з грудня та з січня 2023 року 2684 грн. Загальновідомою є та обставина, що економіко-фінансова обстановка у державі є нестабільною, та такою де постійно має місце підвищення вартості життя. Хоч держава і визначила мінімально прожитковий мінімум, але за існуючих цін на товари споживання, він є далеко недостатнім для утримання дитини, що продовжує навчання, зокрема для забезпечення її життєдіяльності, харчування, проживання, придбання засобів для навчання та їх оплати. При цьому суд враховує, що відповідач частково визнає позов, а відсутність відомостей про розмір доходів не свідчить про їх цілковиту відсутність та не звільняє батьків від утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись. Станом на 01 січня 2023 року згідно даних ГУ статистики в Рівненській області середній заробіток штатних працівників по району становить 12411 грн. За встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що стягнення аліментів у розмірі 1/8 частки від доходів відповідача (1551,38 грн.) призведе до покладення основного тягаря утримання лише на позивачку та не буде достатнім для забезпечення основних потреб дитини, що продовжує навчання. Зібрані у справі докази вказують на можливість відповідача сплачувати 1/6 від усіх доходів (2068,5 грн.), що є більш наближеним до прожиткового мінімуму та відповідатиме принципу рівності обов`язку обох батьків по утриманню дітей забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів, а також їхніх дітей. Умовна сума від середньої зарплати по району 12411 грн., яку відповідач зобов`язаний сплачувати на двох дітей (1/4 (3102,75 грн.) на неповнолітнього сина + 1/6 (2068,5 грн.) на повнолітню доньку становить 5171,25 грн., що складає лиш 41,6 її відсотків та не буде обтяжливим. Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду щодо розміру стягнутих аліментів на утримання ОСОБА_3 не відповідає обставинам справи, а отже існує підстава для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в частині розміру стягнутих аліментів на дітей та ухвалення рішення про збільшення цього розміру. Керуючись ст. ст. 7, 367, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2023 року в частині розміру стягнутих аліментів на утримання дитини, що продовжує навчатись скасувати та ухвалити нове. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, 04 жовтня 2022 року і до досягнення дочкою двадцяти трьох річного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Боймиструк С.В. Судді: Гордійчук С.О. Шимків С.С.