Постанова Київський апеляційний суд № 939/1763/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 939/1763/20 Головуючий у суді першої інстанції: Унятицький Д.С. Номер провадження: 22-ц/824/5609/2023 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коцюрби О.П., суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А., при секретарі - Качалабі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В: В грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулась у Бородянський районний суду Київської області із заявою, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. На обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що 23 листопада 2020 року Бородянським відділом ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, хоча, 14 серпня 2017 року Бородянський районний суд Київської області вже виніс рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 01 червня 2017 року, до досягнення дітьми повноліття. Дане судове рішення виконується та контролюється Подільським районним відділом ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м Київ). Станом на теперішній час, в провадженні Подільського районного суду міста Києва знаходиться справа № 758/15526/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Подільський районний відділ ДВС у м Києві ЦМУ МЮ (м Київ) про стягнення аліментів на утримання дітей та звільнення від сплати аліментів. Предмет позову у цій справі тотожний та повністю поглинає в собі предмет вимог в межах розгляду заяви ОСОБА_2 про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, та відкриття провадження в якій відбулось значно раніше ніж подано заяву тотожного змісту в порядку наказного провадження. Заявник посилалась також на те, що в червні 2018 року, ОСОБА_2 самовільно змінив місце перебування дітей та тимчасово їх утримує, чим грубо порушує її законні права, унеможливлюючи побачення з дітьми незважаючи на численні приписи та розпорядження органів опіки та піклування, як Бородянської районної державної адміністрації Київської області, так і Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Згідно висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей, затвердженого розпорядженням т.в.о. голови Бородянської районної державної адміністрації Київської області № 353 від 25 липня 2018 року, місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , 11 листопада 2013 року визначено разом з матір`ю. Аналогічний висновок виданий органом опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації. Вказує, що 20 серпня 2018 року Подільським районним судом міста Києва у цивільній справі № 758/96041/18 відкрито провадження та відбувається розгляд по суті спору за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з матір`ю. На даний час наявний спір між батьками стосовно місця проживання дітей. На її думку, ОСОБА_2 умисно ввів в оману суд, не сповістивши про наявність позовних проваджень в Подільському районному суді міста Києва за його позовом про стягнення аліментів та її позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю. Тому, оскільки діти мають офіційно жити разом з матір`ю, обов`язок щодо сплати нею аліментів був відсутній, ОСОБА_1 просила визнати судовий наказ, виданий 17 листопада 2020 року Бородянським районним судом Київської області у справі № 939/1763/20 про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів, на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неповного з`ясування судом обставин , що мають значення для справи, просила ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким її заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановлюючи ухвалу про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Бородянський районний суду Київської області виходив з того, що діти фактично знаходяться на утримання батька, а обов`язок ОСОБА_1 щодо утримання власних дітей та забезпечення їх потреб не припинився. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом встановлено, що 17 листопада 2020 року Бородянський районний суд Київської області видав судовий наказ у справі № 939/1763/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Клавдієво, Бородянського району, Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання заяви - 16 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Даний судовий наказ 17 листопада 2020 року набрав законної сили, а 23 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з його примусового виконання. Частиною 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. З матеріалів справи вбачається, що діти фактично проживають разом з батьком та знаходяться на його утриманні. Доказів на спростування вказаної обставини апелянт суду не надала. За таких обставин, а також враховуючи те, що обов`язок ОСОБА_1 щодо утримання власних дітей та забезпечення їх потреб не припинився, колегія суддів вважає, що висновок Бородянського районного суду Київської області про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 грунтуєиться на вимогах закону.. Обставини на які посилалась заявник у заяві та апеляційній скарзі щодо наявності спору про місце проживання дітей та інші обставини, викладені в заяві на висновки суду першої інстанції не впливають. Порушень норм процесуального права на які посилається апелянт колегією суддів не встановлено. Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування, спростовували висновки Бородянського районного суду Київської області та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів враховує вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Так як при вирішенні вказаної цивільної справи, Бородянським районним судом Київської областіправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, належним чином досліджено обставини справи, тому, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П. Коцюрба Судді: І.М. Білич Т.А. Слюсар