Ухвала КАС ВС № 260/4231/22

УХВАЛА 08 червня 2023 року м. Київ справа № 260/4231/22 адміністративне провадження № К/990/19817/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №260/4231/22 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці, в якому просив суд: 1. визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці від 30.09.2022 за № 890-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "; 2. поновити ОСОБА_1 в Закарпатській митниці на рівнозначній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці з 07 жовтня 2022 року; 3. стягнути з Закарпатської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.10.2022 року по дачу винесення судового рішення; 4. стягнути з Закарпатської митниці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень; 5. рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 19 777,13 гри. звернути до негайного виконання; 6. стягнути па користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (у тому числі витрати па професійну правничу допомогу). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, позовну заяву задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці від 30 вересня 2022 року за № 890-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "; - поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на рівнозначній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Астей" Закарпатської митниці, днем 7 жовтня 2022 року; - стягнуто із Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОРУ - 43985560) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 103 643,60 (сто три тисячі шістсот сорок три гривні шістдесят копійок) із утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на рівнозначній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Астей" Закарпатської митниці та стягнення на його користь заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 19777,13 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім гривень тринадцять копійок) допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Закарпатська митниця звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її через систему «Електронний суд» 1 червня 2023 року. Скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №260/4231/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Проаналізувавши доводи касаційної скарги й додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що її належить повернути скаржнику з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм Закону України «Про державну службу» в частині припинення державної служби внаслідок розірвання контракту про проходження державної служби. Суд роз`яснює, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Водночас, указана скаржником норма - Закон України «Про державну службу» є загальною, тож скаржнику варто детально зазначити пункт, чатину, статтю вказаної норми. При цьому, вказаний Закону України «Про державну службу» є загальною нормою, яка містить перелік статей, частин та пунктів. При цьому, скаржником чітко не вказано яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовано належним чином, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, касаційну скаргу Закарпатської митниці належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №260/4231/22. На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №260/4231/22 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………. Н.М. Мартинюк, Суддя Верховного Суду