Ухвала КАС ВС № 260/5524/22

УХВАЛА 08 червня 2023 року м. Київ справа № 260/5524/22 адміністративне провадження № К/990/16057/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №260/5524/22 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про: - зобов`язання Закарпатської митниці Держмитслужби здійснити пільгове розмитнення транспортного засобу із державним номером Угорщини НОМЕР_2 - Volkswagen Passat із VIN-кодом НОМЕР_1 , ввезеного на територію України ОСОБА_1 - на умовах, що діяли станом на 21.10.2022; - стягнення з Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 суму в 68819,24 грн. у якості компенсації матеріальної шкоди, та моральної шкоди в сумі 20000 грн. Як встановлено судами, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди залишено без руху та надано позивачу строк, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку, або наданням доказів того, що строк звернення до суду не пропущено. Суд зазначив, що позивач просила зобов`язати відповідача здійснити пільгове розмитнення транспортного засобу ввезеного на територію України на умовах, що діяли станом на 21 жовтня 2022 року, який вона завезла на митну територію України в жовтні 2021 року, а ПП «Євро-логістика» 21.10.2021 о 10:49:01 сформовано та направлено електронну митну декларацію, однак 21.10.2021 о 10:52:01 отримано відмову, що підтверджується позовною заявою. З позовом ОСОБА_1 через свого представника Мензак Ю.Ю. звернулася до суду лише 22 грудня 2022 року, та в клопотанні про поновлення строку звернення до суду вказувала, що позивач та його представник неодноразово намагалися здійснити досудове врегулювання спору, але безуспішно. Як на причину поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначила про намагання в досудовому врегулюванні спору, для чого зокрема направлялись листи, в тому числі запит з вих. №22/22 від 13.06.2022, на який отримано відповідь від 16.06.2022 та тільки 02.09.2022 отримано інформацію з ПП «Євро-логістика» стосовно спірної ситуації, а відповідно раніше не можна було довести відповідне порушення без зазначеного доказу. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 повернуто позовну заяву. Суди зазначили, що в поданій заяві на виконання ухвали суду першої інстанції, не зазначено обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самої позивачки та чинним законодавством України не передбачено досудового врегулювання спору у відносинах щодо пільгового розмитнення транспортного засобу. 03.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 260/5524/22, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023 витребувано справу № 260/5524/22 з суду першої інстанції. При вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження та вивчення матеріалів справи суд приходить до наступного. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Однак, перевіркою змісту касаційної скарги ОСОБА_1 з касаційного оскарження процесуальної ухвали суду першої інстанції, яка переглянута судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а наведені відповідачем доводи зводяться лише до викладення обставин справи, цитування норм матеріального та процесуального права. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №260/5524/22 повернути скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. СуддяВ.П. Юрченко