Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/6737/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/6737/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В. Суддя-доповідач - Курко О. П. 08 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанов, В С Т А Н О В И В : в березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №70558534 від 14.12.2022; - визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №70556775 від 14.12.2022. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Вважає, що вищевказані постанови про відкриття виконавчого провадження є протиправними та такими, що винесені в порушення вимог законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання рішень Господарським судом Житомирської області видано накази від 03.08.2021 у справі №4/42-Б (906/798/20) та від 03.08.2021 у справі №4/42-Б (906/1210/20). Відповідно до постанови Головного державного виконавця від 09.09.2021 відкрито виконавче провадження №66754966 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 03.08.2021 у справі №4/42-Б (906/798/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомунеперго" 113552,86 грн (а.с.9). Згідно з постановою Старшого державного виконавця від 13.09.2021 відкрито виконавче провадження №66723843 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 03.08.2021 у справі №4/42-Б про стягнення з ОСОБА_1 на користь Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомунеперго" 72740,0 грн (а.с. 10) 09.09.2021 Головним державним виконавцем у виконавчому провадженні №66754966 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 11355,29 грн (а.с. 9). 13.09.2021 Старшим державним виконавцем у виконавчому провадженні №66723843 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 7274,00 грн (а.с. 10) Матеріали справи свідчать, що державними виконавцями у виконавчих провадженнях №66754966 та №66723843 замінено стягувача - Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 05478806) за наказами Господарського суду Житомирської області №4/42-Б (906/798/20) від 03.08.2021 та №4/42-Б (906/1210/20) від 03.08.2021 на Романенко К.П., що сторонами не оспорюється. 30.09.2022 державними виконавцями у виконавчому провадженні №66754966 та №66723843 винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого виконання на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 7, 8). Водночас, станом на 30.09.2022 залишок нестягнутої суми боргу згідно з виконавчими документами становить: - 89710,36 грн (ВП №66754966); - 50170,98 грн (ВП №66723843). Окрім того, на постановах про стягнення виконавчого збору від 13.09.2021 державними виконавцями проставлено відмітку щодо залишку суми виконавчого збору, станом на 30.09.2022, яка становить: - 8971,05 грн (ВП №66754966) (а.с. 86); - 5017,11 грн (ВП №66723843) (а.с. 68). Згідно з постановою Головного державного виконавця від 14.12.2022 відкрито виконавче провадження №70558534 по виконанню постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №66754966 від 09.09.2021 (а.с.87 зворот). Відповідно до постанови Старшого державного виконавця від 14.12.2022 відкрито виконавче провадження №70556775 по виконанню постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №66723843 від 13.09.2022 (а.с.71). Окрім того, у вищевказаних виконавчих провадженнях державними виконавцями винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт майна боржника та арешт коштів боржника. Позивач, вважаючи протиправними постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що постанови від 14.12.2022 про відкриття виконавчих проваджень №70558534 та №70556775 винесені відповідачем відповідно до вимог, в порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а тому підстави для їх скасування відсутні. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови, далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). У частині 5 статті 27 Закону №1404-VIII наведені випадки, коли виконавчий збір не стягується, а саме: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. Крім того, згідно з частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Відповідно до частин 6, 7 статті 27 Закону №1404-VIII у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. За правилами пункту 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Згідно з частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 року за №489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкції №512/5). Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження. Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції №512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою. При закінченні виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, або повернення такого виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження паперову копію такого виконавчого документа. Суд зазначає, що аналіз статі 27 Закону №1404-VIII свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Тобто фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі №480/1558/19, від 31.05.2021 року у справі №160/7321/19. Суд звертає увагу апелянта, що після закінчення виконавчого провадження, державний виконавець, стягує не стягнуту в ході проведення виконавчих дій суму виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та виконує постанову про стягнення виконавчого збору в загальному порядку виконання виконавчих документів. Згідно з частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. З огляду на викладене, положеннями Закону №1404-VIII передбачено, що нестягнута сума виконавчого збору у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору. Така правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 12.08.2020 року у справі 320/6360/18, від 28.10.2020 року у справі №300/1558/20, від 27.05.2021 року у справі №640/18626/20. Як свідчать матеріали справи, 09.09.2021 та 13.09.2021 державними виконавцями винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №66754966 та №66723843 з примусового виконання наказів Господарського суду Житомирської області, виданих 03.08.2021 у справі №4/42-Б (906/798/20) та у справі №4/42-Б (906/1210/20), відповідно. Одночасно з постановами про відкриття виконавчого провадження державними виконавцями винесено постанови про стягнення з боржника (позивача у справі) виконавчого збору в розмірі: - 11355,29 грн ВП №66754966 (10 відсотків суми, що підлягала примусовому стягненню) (а.с. 9); - 7274,00 грн ВП №66723843 (10 відсотків суми, що підлягала примусовому стягненню) (а.с. 10). Окрім того, судом встановлено, що в межах ВП №66754966 та ВП №66723843 державні виконавці вживали заходи щодо забезпечення виконання виконавчого документа, спрямовуючи у 2021 - 2022 роках кошти, стягнуті з рахунків боржника (позивача у справі), на задоволення вимог стягувача та на виконавчий збір (а.с. 7, 8, 68, 81). У вересні 2022 року стягувач ОСОБА_2 , на яку було замінено Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" подала заяви про повернення виконавчих документів та на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII. Державними виконавцями повернуто накази Господарського суду Житомирської області виданих 03.08.2021 у справі №4/42-Б (906/798/20) та у справі №4/42-Б (906/1210/20), у зв"язку з чим 30.09.2022 винесено постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у ВП №66754966 та ВП №66723843. На момент завершення виконавчих проваджень ВП №66754966 та ВП №66723843 (повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою) виконавчий збір, про стягнення якого з позивача у вказаних виконавчих провадженнях прийняті постанови від 09.09.2021 та 13.09.2021, стягнуто частково, залишок нестягнутої суми виконавчого збору склав: - 8971,05 грн (ВП №66754966) (а.с. 86); - 5017,11 грн (ВП №66723843) (а.с. 68). Вказане підтверджується відповідними відмітками на постановах про стягнення виконавчого збору, за підписом державного виконавця, про розмір залишку нестягнутого виконавчого збору (а.с. 68, 86) Суд вказує, що відсутність фактичного повного стягнення коштів в рамках виконавчих проваджень ВП №66754966 та ВП №66723843 з примусового виконання згаданих виконавчих документів (які державний виконавець повернув стягувачу за його заявою), не виключає наявності підстав для стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала стягненню за цими (поверненими) виконавчими документами. Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі №300/3260/20. З метою примусового стягнення з боржника залишку виконавчого збору, постанови державних виконавців від 09.09.2021 та від 13.09.2021 про стягнення виконавчого збору були виділені із завершених виконавчих проваджень №66754966 та №66723843, зареєстровані в автоматизованій системі виконавчого провадження та звернуті до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII та Інструкцією №512/5. Виведені в окреме виконавче провадження для подальшого виконання постанови державного виконавця від 09.09.2021 та 13.09.2021 про стягнення виконавчого збору згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII є виконавчими документами та відповідають вимогам, зазначеним у статті 4 цього Закону. З огляду на відсутність підстав для повернення цих виконавчих документів, передбачених у частині 4 статті 4 Закону №1404-VIII, державні виконавеці на підставі частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII правомірно 14.12.2022 виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень №70558534 та №70556775 з метою примусового стягнення з боржника залишку виконавчого збору до державного бюджету. Стосовно доводів апелянта про недотриманням державними виконавцями термінів стягнення виконавчого збору після повернення виконавчих документів стягувачу, визначених ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне. Матеріали справи свідчать, що постанови про стягнення виконавчого збору з боржника (позивача у справі) в межах ВП №66754966 та ВП №66723843 винесено одночасно із постановами про відкриття виконавчого провадження 09.09.2021 та 13.09.2021, відповідно. Саме тому, підстави для повторного винесення постанов про стягнення виконавчого збору після повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) у державних виконавців відсутні. Водночас, відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документу до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Оскільки постанови про стягнення виконавчого збору перебували на виконанні в межах виконавчого провадження ВП №66754966 та ВП №66723843, у яких їх і було винесено, то відповідно строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обраховувати з моменту закінчення виконавчих проваджень ВП №66754966 та ВП №6672384, а саме з моменту винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу - 30.09.2022. А тому, судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що трьохмісячний строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.09.2021 (ВП №66754966) та від 13.09.2021 (ВП №66723843), який безпосередньо зазначено у частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", що обраховується з наступного дня після закінчення виконавчих проваджень - 30.09.2022, тобто з 01.10.2022, станом на момент винесення оскаржуваних постанови (14.12.2022) такий строк не пропущений. Відкриття виконавчих проваджень №70558534 та №70556775 щодо стягнення виконавчого збору на виконання постанов від 09.09.2021 №66754966 та від 13.09.2021 №66723843 не є новим пред`явленням до виконання вказаних виконавчих документів, а є лише належним способом їх повного виконання, оскільки дані виконавчі документи не виконано. Крім того, те що постанови про відкриття виконавчих проваджень від 14 грудня 2022 року №70558534 та №70556775 про стягнення виконавчого збору №66754966 від 09.09.2021 та від 13.09.2021 №66723843 винесені за наслідками постанов про закінчення виконавчого провадження №66754966 та №66723843 від 30.09.2022 не свідчить про пропуск строку, оскільки він в даному випадку повинен рахуватися з моменту закінчення виконавчого провадження, а саме з 30.09.2022. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 по справі №816/823/17 (К/9901/950/18) та від 29.05.2020 року по справі №826/7708/17 (К/9901/62380/18). Суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу щодо стягнення виконавчого збору є самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень, а підстави і порядок його прийняття врегульовано Законом №1404-VІІІ. Крім цього, з урахуванням того, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору від 09.09.2021 №66754966 та від 13.09.2021 №66723843 є чинними та ніким не скасовані, то відповідно винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №70558534 та №70556775 щодо стягнення виконавчого збору за вказаними вище постановами є обов`язком державного виконавця, а не правом відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанови від 14.12.2022 про відкриття виконавчих проваджень №70558534 та №70556775 винесені відповідачем відповідно до вимог, в порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а тому підстави для їх скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.