Постанова 4855 № 640/16003/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16003/22 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., При секретарі Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих, треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів), Національний банк України про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, - В С Т А Н О В И В : Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - третя особа 1), Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (далі - третя особа 2), Національний банк України (далі - третя особа 3), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 12 вересня 2022 року №113/09/22, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; - визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3995/5 від 21 вересня 2022 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва; В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваними рішеннями було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання від 04 серпня 2022 року №1641. Вказані рішення позивач вважає протиправними та такими, що суперечать нормами КУзПБ. Зазначає, що Висновки Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про виявлення порушень в діяльності ОСОБА_1 , як арбітражного керуючого, не відповідають вимогам чинного законодавства та були спростовані наданими ним поясненнями, запереченнями, підтверджуючими документами по кожному порушенню під час проведення перевірки. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року даний адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що встановлені позаплановою невиїзною перевіркою порушення у своїй сукупності є грубим порушенням арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання наданих законом повноважень, що призвело до порушень прав та законних інтересів боржника та кредиторів, оскільки арбітражним керуючим не забезпечено проведення інвентаризації майна банкрута, не сформовано ліквідаційної маси банкрута з метою її подальшої реалізації, відтак передчасно направлено умови продажу майна банкрута членам комітету кредиторів ПрАТ «Росава» та заставним кредиторам у справі, а також не вжито достатніх заходів щодо збереження та повернення орендованого майна банкрута - власнику (з 16 лютого 2021 року по теперішній час ТОВ «Преміорі» продовжує безоплатно використовувати у технологічному циклі майно боржника без жодних на те правових підстав) і не повідомлено заставного кредитора - НБУ про витрати на суму 8 397 162,00 грн., здійснені ліквідатором у період з 25 серпня 2020 року по квітень 2022 згідно умов Договору № 10-07/2020 Ф про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 10 липня 2020 року та Додаткової угоди № 30-11/2620 від 30 листопада 2020 року і витрат по оплаті послуг на проведення оцінки майна 12 серпня 2021 року на користь ТОВ «Докос» у розмірі 150 000,00 грн, 01 грудня 2021 року на користь ТОВ «Докос» у розмірі 85 000,00 грн. З моменту призначення позивача ліквідатором ПрАТ «Росава», останній до завершення ліквідаційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута зобов`язаний був діяти на виконання наданих йому повноважень добросовісно, розсудливо та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій. Позивач стверджує про проведення ним інвентаризації майна ПрАТ «Росава» та формування ліквідаційної маси банкрута з метою її подальшої реалізації. Однак, судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінки інвентаризаційним описам основних засобів, відомості в яких не підтверджують фактичну їх наявність та початкову їх вартість, що унеможливлює у визначеному законодавством порядку сформувати ліквідаційну масу банкрута. Вказане свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків. Так, графа «Фактична наявність» та «Відмітка про вибуття» не містить жодних даних про фактичну наявність у банкрута основних засобів та їх кількість, або їх вибуття за період з 01 лютого 2019 року по 30 листопада 2020 року. Крім того, з наданих НБУ рецензій вбачається, що висновок № 1027/08/21-2 від 13 серпня 2021 року про оцінку майна - індивідуально визначеного рухомого майна класифікується рецензентами, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, а звіт № 1027/08/21-1 від 13 серпня 2021 року про оцінку майна - індивідуально визначеного нерухомого майна, класифікується рецензентами, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків. Тобто, недоліки звітів про оцінку майна від 13 серпня 2021 року № 1027/08/21-2 та № 1027/08/821-1 безпосередньо впливають як на оцінку майна так і на обсяг задоволення вимог забезпеченого кредитора НБУ. До того ж, відповідно до обставин, встановлених комісією з перевірки та Дисциплінарною комісією, починаючи з 16 лютого 2021 року по теперішній час ТОВ «Преміорі» продовжує безоплатно використовувати у технологічному циклі майно боржника ПрАТ «Росава» без жодних на те правових підстав, що свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 своїх повноважень, зокрема, щодо вжиття заходів повернення та збереження орендованого майна боржника. Так, для примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09 лютого 2021 року у справі № 911/2498/18 (911/2833/20), якою визнано недійсними Договір оренди майна № 833 від 01 квітня 2020 року, укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ «Преміорі», та Договір суборенди майна № 1000 від 02 квітня 2020 року, укладений між ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс», видано наказ від 16 лютого 2021 року. Однак, зазначений наказ був пред`явлений арбітражним керуючим до виконання 15 липня 2022 року, тобто майже через півтора роки після його видачі судом, що свідчить про неналежне виконання позивачем повноважень ліквідатора та свідоме затягування ним справи про банкрутство. Крім того, арбітражним керуючим не надано звітів, схвалених забезпеченим кредитором НБУ в частині здійснення та відшкодування витрат, що стосуються заставного майна, як то передбачено чю6 статті 30 КУзПБ. Більше того, відповідно до поданих проміжних звітів арбітражного керуючого, останній з яких надано НБУ станом на 01 грудня 2021 року, не містить застережень щодо укладення Договору з надання послуг охорони заставного майна, що свідчить про невиконання арбітражним керуючим свого обов`язку стосовно звітування перед заставним кредитором щодо витрат, які стосуються заставного майна. Встановлюючи Комісією порушення позивачем ч.6 статті 30 КУзПБ ідеться про невиконання ним обов`язку надання звіту не менше одного разу на два місяці перед заставним кредитором в частині витрат, що стосуються заставного майна, який в результаті має бути схвалений забезпеченим кредитором, а не звіту за підсумками процедури ліквідації, який затверджується ухвалою господарського суду. Відповідачем наголошено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідно до ч.2 статті 23 КУзПБ, Дисциплінарною комісією враховано ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку та наявність застосованих дисциплінарних стягнень, що підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національний банк України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій також просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги в цілому співпадають з вимогами апеляційної скарги відповідача та обґрунтовані одними й тими ж обставинами справи та правовими нормами. Зокрема, арбітражним керуючим ОСОБА_1. не забезпечено проведення інвентаризації майна банкрута та не сформовано ліквідаційної маси банкрута з метою її подальшої реалізації, відтак передчасно направлено умови продажу майна банкрута членам комітету кредиторів ПрАТ "Росава" та заставним кредиторам у справі. Так, позивачем не надано ні комісії з перевірки ні суду, документів, які підтверджують проведення інвентаризації в повному обсязі, передбаченому чинним законодавством (зокрема, Інвентаризації нематеріальних активів, Інвентаризації незавершених капітальних інвестицій, Інвентаризації запасів, Інвентаризації готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, Інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей, Інвентаризації витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень та резервів). Крім того, арбітражний керуючий ініціює продаж майна банкрута як цілісного майнового комплексу (оцінка здійснюється згідно Національного стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів"), проте оцінка майна банкрута проведена відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомою майна". З наданих арбітражним керуючим ОСОБА_1 документів неможливо встановити, чи усунені недоліки звітів № 1027/08/21-2 та № 1027/08/21-1, про які вказано у рецензіях, наданих Національним банком, та чи приведено їх у відповідність до чинного законодавства. Національним банком було замовлено рецензування Звітів, за результатом чого, ГО «Всеукраїнська спілка оцінювачів землі» було надано рецензії, висновками яких встановлено наступне: звіт №1027/08/21-2 про оцінку майна - індивідуально визначеного рухомого майна класифікується рецензентами як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, а звіт №1027/08/21-1 про оцінку майна - індивідуально визначеного нерухомого майна класифікується рецензентами як такий, що не повною мірою відповідне вимогам нормативно-правових, актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недоліків. Отже, недоліки Звітів вплинули на результат оцінки, що прямо впливали на обсяг можливого задоволення вимог Національного банку. До того ж, надані арбітражним керуючим ОСОБА_1 документи містять суперечливі відомості щодо виправлення звітів про оцінку майна ПрАТ "Росава", оскільки у листі Національному банку України від 31 січня 2022 року №02-31/2353 зазначається про те, що процес виправлення звітів про оцінку майна ПрАТ "Росава" ще тривав, а у листі Національному банку України від 16 травня 2022 року №02-31/2423 зазначено, що 09 листопада 2021 року доопрацьовано Звіти про оцінку та Висновки про вартість майна. Крім того, позивачем не вжито заходів щодо збереження та повернення орендованого майна банкрута - власнику. У Договорі №10-07/2020 Ф про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 10 липня 2020 року, відповідно до якого ПрАТ "Росава" в особі ліквідатора ОСОБА_1. (Замовник), ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (Платник) в Таблиці не відображено переліку та реального стану споруд, об`єктів та майна, що передано під охорону; у Додатку №3 до Договору №10-07/2020 Ф від 10 липня 2020 року не відображено, що Виконавець прийняв під охорону. Судове рішення, яким встановлено незаконність укладеного договору оренди набуло законної сили у березня 2021, однак на момент звернення Національного банку зі скаргою до МЮУ (лютий 2022 року), на момент винесення рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (вересень 2022), та на день подання апеляційної скарги майно перебуває у фактичному, безоплатному користуванні третіх осіб, при цьому позивачем належних заходів, направлених на повернення такого майна, не вживається. Також позивачем не надано комісії з проведення перевірки письмового підтвердження звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів та заставним кредитором у справі №911/2498/18 про банкрутства ПрАТ "Росава" з дня призначення його ліквідатором (червень 2020 року). Крім того, позивач двічі звертався до Національного банку зі зверненням щодо погодження умов та порядку реалізації майна, що перебуває в заставі останнього, як того вимагає Кодекс. Однак, такі звернення не відповідали вимогам статті 75 Кодексу та містили суттєві умови, які виходять за межі визначених Кодексом умов формування, реалізації майна та безпосередньо вплинули на прийняття Національний банком рішення за результатами їх розгляду. Позивачем подано відзиви на апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України, де зазначено про їх безпідставність та не обґрунтованість. Зауважено, що технічні недоліки оскаржуваного рішення ніяким чином не впливають на результат вирішення справи та не підтверджують того, що рішення є незаконними чи необґрунтованим. Вказано, що судом першої інстанції правильно застосовано норми закону, які підлягають застосуванню при вирішення такого спору, а також правильно здійснено їх тлумачення. Національним банком України подано відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, в якому підтримано її вимоги та доводи, та наголошено на незаконності оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Міністерством юстиції України подано додаткові пояснення у справі, де заперечено проти доводів відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги відповідача та третьої особи 3 не підлягають задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, в Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Львів) була розглянута скарга Національного банку України від 14 лютого 2022 року № 18-0013/13631, скерована листом Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 14 квітня 2022 року № 30172/34037-10-22/21.1, щодо діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава». ОСОБА_1 було надано письмові пояснення щодо скарги НБУ та документальні підтвердження дотримання ним, як ліквідатором ПрАТ «Росава», вимог Кодексу України з процедур банкрутства та виконання належним чином своїх повноважень, зокрема, формування ліквідаційної маси ПрАТ «Росава», задоволення вимог кредиторів у справі №911/2498/18, а також виявлення, повернення та збереження майна боржника. В подальшому від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла Довідка про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 13 липня 2022 року № 8, в якій повідомляється, що за результатами проведеної перевірки було виявлено порушення вимог: 1) абзаців 4, 7 частини 1 статті 61, частини 1 статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУЗПБ), а саме: арбітражним керуючим ОСОБА_1 не забезпечено проведення інвентаризації майна банкрута та не сформовано ліквідаційної маси банкрута з метою її подальшої реалізації, відтак передчасно направлено умови продажу майна банкрута членам комітету кредиторів ПрАТ "Росава" та заставним кредиторам у справі. Дане порушення підлягає усуненню. 2) частини З статті 12, частини 1 статті 63 КУЗПБ, а саме: арбітражний керуючий ініціює продаж майна банкрута як цілісного майнового комплексу (оцінка здійснюється згідно Національного стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року № 1655), проте оцінка майна банкрута проведена відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442. З наданих арбітражним керуючим ОСОБА_1. документів неможливо встановити, чи усунені недоліки звітів № 1027/08/21-2 та № 1027/08/21-1, про які вказано у рецензіях, наданих Національним банком України, та чи проведено їх у відповідність до чинного законодавства. Дане порушення підлягає усуненню. 3) частини 3 статті 12, частини 1 статті 63 КУЗПБ, а саме: надані арбітражним керуючим ОСОБА_1 документи містять суперечливі відомості щодо виправлення звітів про оцінку майна ПрАТ "Росава", оскільки у листі Національному банку України від 31 січня 2022 року №02-31/2353 зазначається про те, що процес виправлення звітів про оцінку майна ПрАТ "Росава" ще тривав, а у листі Національному банку України від 16 травня 2022 року №02-31/2423 зазначено, що 09 листопада 2021 року доопрацьовано Звіти про оцінку та Висновки про вартість майна. Дане порушення не підлягає усуненню. 4) частини 4 статті 9, пункту 1 частини 2 статті 12, частини 3 статті 12, частини 1 статті 61 КУЗПБ, а саме: не вжито заходів щодо збереження та повернення орендованого майна банкрута - власнику. Окрім цього, у Договорі №10-07/2020 Ф про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 10 липня 2020 року, відповідно до якого ПрАТ "Росава" в особі ліквідатора ОСОБА_1 (Замовник), ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (Плтаник) в Таблиці (Додаток № 2 до Договору №10-07/2020 Ф від 10 липня 2020 року) не відображено переліку та реального стану споруд, об`єктів та майна, що передано під охорону; у Додатку №3 до Договору №10-07/2020 Ф від 10 липня 2020 року не відображено, що Виконавець прийняв під охорону. Дане порушення підлягає усуненню. 5) частини 2 статті 12 КУЗПБ, частини 6 статті 30 КУЗПБ, а саме: не представлено комісії з проведення перевірки письмового підтвердження звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів та заставним кредитором у справі №911/2498/18 про банкрутства ПрАТ "Росава" з дня призначення ліквідатором (червень 2020 року). Дане порушення підлягає усуненню. ОСОБА_1 було надано заперечення № 02-31/2490 від 19 липня 2022 року разом з документами, що підтверджують усунення виявлених порушень. 12 вересня 2022 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на якому розглядалось подання від 04 серпня 2022 року № 1641 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа-пропозиції Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 26 липня 2022 року № 8756/0/1-22/07-09,8756/1/1-22/07-09. За результатом заслуховування пояснень арбітражного керуючого ОСОБА_2 , вивчення матеріалів подання від 04 серпня 2022 року № 1641 (акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 22 липня 2022 року № 8 та усіх документів, що є його невід`ємною частиною), беручи до уваги висновок щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 законодавству з питань банкрутства, дослідивши матеріали судової справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якій арбітражний керуючий здійснює повноваження, інформацію з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, Дисциплінарною комісією вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання від 04 серпня 2022 року № 1641. 21 вересня 2022 року Міністерством юстиції України прийнято Наказ №3995/5 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва». Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури. Відповідно до статті 10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Частиною 3 статті 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). Відповідно до ч. 2 статті 21 КУзПБ що арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно статті 19 КУзПБ підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих. Пунктом 2 розділу І Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року №3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за №1228/34199 (далі - Порядок), передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за згодою Мін`юсту. Мін`юст та його територіальні органи є органами контролю. Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на арбітражного керуючого, наведені у п. 4 Розділу VII Порядку, а саме: попередження; догана; тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. За ч.1 статті 26 КУзПБ підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого є: 1) письмова заява арбітражного керуючого; 2) неможливість виконувати повноваження за станом здоров`я; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого; 4) невідповідність арбітражного керуючого вимогам, встановленим статтею 11 цього Кодексу; 5) застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 6) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 7) смерть арбітражного керуючого. Відповідно до пункту 7 Порядку під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. В розділі VII Порядку визначено, що підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є: - вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення Припису чи Розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим Розпорядження в терміни, визначені органом контролю; - відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; - грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника; - встановлення за результатами перевірки факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; - встановлення за результатами моніторингу осіб, які пройшли підвищення кваліфікації, факту непроходження арбітражним керуючим підвищення кваліфікації в порядку, встановленому Мін`юстом. Як вірно зазначено судом першої інстанції, перевіркою має бути встановлено як факт грубого порушення позивачем законодавства під час виконання своїх повноважень, так і наслідки таких його дій - грубе порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника. При цьому грубим порушенням арбітражним керуючим законодавства є таке порушення, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали (постанова Верховного Суду від 12 червня 2020 року по справі № 815/2748/17). Отже, для констатування допущення позивачем грубого порушення Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих має дослідити наслідки такого порушення, що підтверджують порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника, встановити які саме права та інтереси боржника та/або кредиторів боржника порушені та причинно-наслідковий зв`язок. Розділ VI. "Порядок оформлення результатів перевірки" Порядку встановлює вимоги до оформлення результатів перевірки. Акт перевірки складається із вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, склад комісії, підставу для її проведення, строк проведення перевірки, дані про арбітражного керуючого, щодо якого проводилась перевірка, місце проведення перевірки та реквізити Довідки. В описовій частині Акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень до Довідки, та інформація про усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень. Якщо територіальний орган Мін`юсту було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу, описова частина Акта перевірки має містити інформацію з Висновку. У резолютивній частині Акта перевірки комісія з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень до Довідки і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, робить висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині Акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання Акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині Акта перевірки не зазначаються. У резолютивній частині Акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень. У разі виявлення за результатами перевірки грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, комісія обов`язково зазначає причинно-наслідковий зв`язок між вчиненим арбітражним керуючим порушенням та наслідками, які настали (можуть настати) для боржника та/або кредиторів. Згідно абз. 4, 7 ч. 1 статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансовий стан банкрута; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості. Відповідно до ч. 1 статті 63 КУзПБ після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, що швидко псуються. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, ринкова вартість яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати. У разі продажу на аукціоні в ліквідаційній процедурі майна банкрута у вигляді єдиного майнового комплексу зміна власника єдиного майнового комплексу не є підставою для переоформлення документів та/або внесення змін до документів, що засвідчують права такої юридичної особи на володіння, користування, розпорядження майном, переоформлення ліцензії та інших документів дозвільного характеру, внесення змін до договору оренди та/або його переоформлення щодо землі та іншого майна боржника. У таких правовідносинах покупець усього майна боржника у вигляді єдиного майнового комплексу є правонаступником боржника в цій частині. У такому разі новий власник майна боржника має право продовжувати здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданої раніше такому боржнику ліцензії або документа дозвільного характеру. Як зазначено судом першої інстанції та жодним чином не спростовано апелянтами у скаргах, Акт № 8 складено з порушенням вимог, встановлених Розділом VI Порядку, зокрема, він не містить відомостей про причинно-наслідковий зв`язок між вчиненим арбітражним керуючим порушенням та наслідками, які настали (можуть настати) для боржника та/або кредиторів. Крім цього, при складанні Акту №8 не було взято до уваги усунення виявлених порушень та підтверджуючих документів (повідомлено в Запереченні вих. № 02-31/2490 від 19 липня 2022 року до Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 13 липня 2022 року № 8). Так, на підтвердження проведеної інвентаризації майна ПрАТ "Росава" та формування ліквідаційної маси банкрута з метою її подальшої реалізації на перевірку було надано Результати проведеної інвентаризації ПрАТ "Росава" (наказ, інвентаризаційні описи майна, акти пре результати інвентаризації, протокол інвентаризаційної комісії ПрАТ "Росава"). Тобто, позивачем не було допущено порушень абз. 4, 7 ч. 1 статті 61, ч. 1 статті 63 КУзПБ. Пропозиція арбітражного керуючого щодо продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу (тобто в складі одного лоту) як право арбітражного керуючого передбачене ч.1 статті 75 КУзПБ, згідно якої арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). Пропозиція, викладена у зверненні ліквідатора ПрАТ "Росава" від 16 травня 2022 року № 02-31/2423 була обумовлена тим, що: виявлене по результатам інвентаризації майно банкрута являється складовими частинами технологічного циклу з виробництва автомобільних покришок, покришок для великогабаритної і сільгосптехніки, інших виробів і напівфабрикатів виробництва, яке може вироблятись на виробничих потужностях банкрута ПрАТ «Росава»; майно ПрАТ «Росава», яке перебуває в заставі/іпотеці різних кредиторів, та інше майно банкрута має спільні комунікації, такі як: водопостачання, електропостачання, водовідведення, очисні споруди, а також спільні під`їзні шляхи. З урахуванням наведеного, ліквідатор ПрАТ «Росава» вважав за доцільне здійснювати продаж майна банкрута ПрАТ «Росава» в складі одного лоту, що: збереже технологічний цикл виробництва єдиного в Україні виробника шин для сільськогосподарської техніки, вантажних та легкових автомобілів; зменшить ризик знецінення заставного майна банкрута та забезпечить продаж виробничого майна за найбільшою ціновою пропозицією. Саме такий спосіб забезпечить залучення до аукціону найбільшого кола стратегічних покупців (зацікавлених в збережені та створенні нових робочих місць та інвестицій в виробництво); дозволить в короткий період забезпечити фінансове оздоровлення бізнесу та відновлення платежів в бюджет України, а також погашення кредиторських вимог. Тобто, твердження НБУ про те, що звернення ліквідатора не містить жодних підстав та обґрунтувань щодо необхідності в такому об`єднанні майна для продажу у складі одного лоту, не відповідає дійсності. Проте, умови продажу повинні бути погоджені з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення), у зв`язку з чим у разі їх непогодження умови продажу змінюються, прикладом чого є рішення комітету кредиторів ПрАТ "Росава", оформлене Протоколом №17/06-22 від 17 червня 2022 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава". Так, на комітеті кредиторів ПрАТ "Росава" було прийнято наступне рішення: "З урахуванням листа кредитора, вимоги якого забезпечені майном боржника, Національного банку України, за вих. №18-0006/39718 від 08.06.2022, та відсутності відповіді від кредитора, вимоги якого забезпечені майном боржника, Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Базис Траст", - відкласти питання про погодження умов продажу майна ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18. У зв`язку із необхідністю часу на ознайомлення і формування позиції кредиторів щодо умов продажу майна ПрАТ "Росава" та заперечень НБУ щодо умов продажу майна, було запропоновано перенести засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі № 911/2498/18 з вирішення даного питання на іншу дату. Про дату, час, місце проведення та порядок денний комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 - ліквідатор ПрАТ "Росава" додатково повідомить." На комітеті кредиторів були присутні кредитори, вимоги яких забезпечені майном ПрАТ "Росава", і було висловлено пропозицію щодо продажу майна ПрАТ "Росава" у складі декількох лотів. Відтак, умови продажу майна ПрАТ "Росава" мають бути сформовані арбітражним керуючим з урахуванням позицій Національного банку України, Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Базис Траст" та членів комітету кредиторів. Оцінку майна було проведено відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442, оскільки майно ПрАТ "Росава" згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не являє собою майновий комплекс. В апеляційній скарзі Міністерство зазначає, що судом першої інстанції не враховано заперечення щодо неналежного здійснення інвентаризації майна боржника. Суд критично ставиться до такого посилання апелянта, оскільки в результаті перевірки зазначено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 взагалі не проведено інвентаризацію майна ПрАТ "Росава", чим порушено абз. 4 та 7 ч.1 статті 61 КУзПБ, що, як встановлено вище, не відповідає дійсності. Водночас, недоліки, зазначені Міністерством, не є порушенням в розумінні абз. 4 та 7 ч.1 статті 61, ч.1 статті 62, ч. 1 статті 63 КУзПБ. Щодо порушення вимог ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 63 КУзПБ, які полягають у ненаданні арбітражним керуючим документів на підтвердження усунення недоліків та приведення звітів про оцінку майна № 1027/08/21-2, № 1027/08/21-1 у відповідності до чинного законодавства; та наданні документів, які містять суперечливі відомості щодо виправлення звітів про оцінку майна ПрАТ «Росава». Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 12 КУзПБ, ліквідатору надано право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами. Стосовно усунення недоліків звітів № 1027/08/21-2 та № 1027/08/21-1, про які вказано у рецензіях, наданих Національним банком України, то проведення рецензії звітів, виконаних спеціальними суб`єктами, які мають відповідні ліцензії на право здійснення такого оцінювання, - це є право НБУ. Так, НБУ, як забезпечений кредитор, може проводити незалежну оцінку майна ПрАТ "Росава" для встановлення його ринкової вартості, що і було ним здійснено, в підтвердження чого надано на перевірку лист НБУ за вих. №18-0006/47444 від 11 липня 2022 року про надання документів. З даного листа вбачається, що за необхідності проведення оцінки Нерухомого та Рухомого майна, що перебуває в заставі Національного Банку, для вжиття заходів з подальшої його реалізації в межах банкрутства Боржника, НБУ просив надати відповідні документи. Доказів того, що результат проведеної оцінки майна ПрАТ "Росава" на замовлення НБУ арбітражним керуючим не враховано та не сформовано відповідні умови продажу, апелянтами не надано. Слід зазначити, що пропозиція стосовно продажу майна ПрАТ "Росава" у складі одного лоту чи визначення вартості майна ПрАТ "Росава" з урахуванням оцінки, проведеної спеціальними суб`єктами, які мають відповідні ліцензії на право здійснення такого оцінювання, не є порушенням в розумінні ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, у листі Національному банку України від 16 травня 2022 року №02-31/2423 зазначено, що 09 листопада 2021 року доопрацьовано Звіти про оцінку та Висновки про вартість майна. Проте, у вказаному листі зазначені лише реквізити таких Звітів про оцінку та Висновків про вартість майна. Оскільки оформлення та складання Звітів здійснюють саме суб`єкти оціночної діяльності, арбітражний керуючий жодним чином не може втручатися чи впливати на результати оціночної діяльності незалежних суб`єктів оціночної діяльності. НБУ зауважило, що у наданих Звiтах суб`єктів оціночної діяльності щодо зазначеного майна не визначено, що майно дiйсно складає цiлiсний майновий комплекс та забезпечує замкнутий технологiчний цикл виробництва, а оцiнка майна Боржника проведена рiзними суб`єкти оціночної діяльності, з огляду на що вiдсутня єдина дата оцiнки для запобiгання використання в розрахунках рiзних курсів валют та вартості пропозицiй з продажу об`єктів порiвняння, вiдсутнi єдині пiдходи до визначення вартості подібного майна, відсутній аналiз та оцiнка бiзнесу для проведення тесту на економiчне, функціональне знецінення обладнання та визначення коефіцієнту знецiнення, який має бути застосований до ринкової вартості основних засобiв, яка буде визначена в рамках витратного пiдходу, вiдсутнiй обrрунтований розподiл вартості майна, яке виступає забезпеченням зобов`язань рiзних кредиторiв. Варто зауважити, що залучені суб?єкти оціночної діяльності оцінку майна провели відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", оскільки майно ПрАТ "Росава" згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не являє собою майновий комплекс. Зміст порушення, яке описує Міністерство. не співвідноситься з порядком та вимогами, які передбачені статтями 12 63 КУзПБ. Натомість, апелянти посилаються на Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національний стандарт № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440. Однак, навіть якщо суб?єктами оціночної діяльності було допущено недоліки при проведенні оцінки майна ПрАТ "Росава", то це по не є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а також не є предметом розгляду даної справи. Позиція апелянтів ґрунтується на тому, що наказ Господарського суду Київської області про примусове виконання судового рішення у справі № 911/2498/18 (911/2833/20) був пред`явлений арбітражним керуючим до виконання 15 липня 2022 року, тобто майже через півтора роки після його видачі судом, що свідчить про неналежне виконання позивачем повноважень ліквідатора та свідоме затягування тим самим справи про банкрутство. Виконуючи повноваження ліквідатора ПрАТ "Росава", ОСОБА_1. встановлено, що нерухоме майно, що перебуває у власності ПрАТ "Росава" та знаходиться в заставі у ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» і Національного Банку України, було передано в оренду ТОВ "Преміорі". З метою отримання інформації щодо правомірності передачі майна в оренду було направлено наступні запити на адресу: - ТОВ "Преміорі" - щодо виконання договору оренди - відповідь відсутня; - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - щодо надання згоди на передачу в оренду предмету іпотеки - надано відповідь про ненадання згоди на передачу в оренду заставленого майна боржника; - Національного банку України - щодо надання згоди на передачу в оренду предмету іпотеки - надано відповідь про ненадання згоди на передачу в оренду заставленого майна боржника. З метою повернення майна з фактичного користування ТОВ "Перміорі" було направлено на адресу ТОВ "Преміорі" вимогу про повернення майна, яка була отримана товариством 21 серпня 2020 року. Крім того, з метою повернення майна з фактичного користування ТОВ "Преміорі" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про усунення перешкод у користуванні майном та повернення орендованого майна. 09 лютого 2021 року Господарським судом Київської області у справі № 911/2498/18 (911/2833/20) зазначену заяву задоволено, у зв`язку з чим направлено вимогу про повернення орендованого майна. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області, ТОВ "Преміорі" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ліквідатора ПрАТ "Росава". З метою захисту прав та інтересів ПрАТ "Росава" і кредиторів ОСОБА_1 було підготовлено відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення. 30 березня 2021 року Північним апеляційним господарським судом було розглянуто апеляційну скаргу ТОВ "Преміорі" та винесено постанову, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 09 лютого 2021 року - без змін. Крім того, 17 листопада 2020 року Господарський судом міста Києва рішенням у справі № 910/10403/20 у задоволенні первісного позову відмовив повністю; зустрічний позов задовольнив повністю; визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Росава Тайерс» право оренди майна, переданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Росава Тайерс» відповідно до Переліку, що затверджено в додатках до договору суборенди майна № 1000 від 02 квітня 2020 року. 14 грудня 2020 року арбітражним керуючим ОСОБА_1. подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у справі № 910/10403/20. Північним апеляційним господарським судом 23 лютого 2021 року прийнято постанову, якою задоволено частково апеляційну скаргу, однак фактично не змінено рішення суду першої інстанції. Надалі 11 березня 2021 року ОСОБА_1 , як ліквідатором ПрАТ "Росава", до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2020 року та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2021 року у справі № 910/10403/20. Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Росава" та Національного банку України задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2021 року у справі № 910/10403/20 в частині розгляду зустрічного позову ТОВ "Росава Тайерс" до ТОВ "Преміорі" про визнання права оренди відповідно до переліку, що затверджено в додатках до договору суборенди майна від 02 квітня 2020 року № 1000, скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2021 року апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Росава" та Національного банку України задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у справі №910/10403/20 в частині задоволення зустрічного позову скасовано; прийнято в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Росава Тайерс" відмовлено. Також на підтвердження вжиття заходів щодо збереження та повернення орендованого майна банкрута власнику, до перевірки було надано копії заяв про примусове виконання рішення (з доказами направлення на адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) щодо виконання: - Наказу від 16 лютого 2021 року про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) щодо стягнення з ТОВ "Росава Тайерс" судового збору на користь ПрАТ "Росава" (наказ дійсний до 09 лютого 2024 року); - Наказу від 16 лютого 2021 року про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) про зобов`язання ТОВ "Росава Тайерс" звільнити нежитлові приміщення (наказ дійсний до 09 лбтого 2024 року); - Наказу від 16 лютого 2021 року про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) про зобов`язання ТОВ "Росава Тайерс" усунути перешкоди в користуванні майном (наказ дійсний до 09 лютого 2024 року); - Наказу від 16 лютого 2021 року про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) про стягнення з ТОВ "Преміорі" судового збору на користь ПрАТ "Росава" (наказ дійсний до 09 лютого 2024 року); - Наказу від 16 лютого 2021 року про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) про зобов`язання ТОВ "Преміорі" звільнити нежитлові приміщення (наказ дійсний до 09 лютого 2024 року); - Наказу від 16 лютого 2021 року про примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) про зобов`язання ТОВ "Преміорі" усунути перешкоди в користуванні майном (наказ дійсний до 09 лютого2024 року). Чинним законодавством України передбачено строк пред`явлення судового наказу до виконання, який було дотримано ліквідатором ПрАТ "Росава", що також підтверджує дотримання вимог КУзПБ та належне виконання ним своїх повноважень. Колегія суддів при оцінці доводів апелянтів врахувала, що постановою Господарського суду Київської області від 04 грудня 2018 року у справі №911/2498/18 визнано ПрАТ "Росава" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 Однак, ухвалою Господарського суду Київської області від 24 червня 2020 року у справі №911/2498/18 відсторонено арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ "РОСАВА" та призначено ліквідатором ПрАТ "РОСАВА" арбітражного керуючого ОСОБА_1. Тобто, перші два роки повноваження ліквідатора ПрАТ "Росава" виконував інший арбітражний керуючий - ОСОБА_3 . Наведене не є підставою для звинувачення новопризначеного ліквідатора ПрАТ "Росава" ОСОБА_1 в довготривалості ліквідаційної процедури. Строк ліквідаційної процедури дійсно не може перевищувати 12 місяців, однак, строк ліквідаційної процедури ПрАТ "Росава" вже був перевищений до призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1. ліквідатором ПрАТ "Росава". Крім того, на підтвердження вжиття заходів щодо прийняття у своє відання майна боржника та забезпечення його збереження, до перевірки було надано Додаткову угоду №30-11/2020 від 30 листопада 2020 року до Договору №10-07/2020 Ф про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 10 липня 2020 року, відповідно до якої ПрАТ «Росава» в особі ліквідатора ОСОБА_1. (Замовник) передає під охорону все майно (рухоме та нерухоме), власником якого є ПРАТ "Росава", і що перебуває на території заводу ПрАТ "Росава" за адресою: Київська обл, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд.

91. На переконання колегії суддів, зазначеними вище обставинами підтверджується те, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 виконував свої обов`язки належним чином, а також використовував всі можливі способи для повернення майна до ПрАТ "Росава", у зв`язку з чим немає підстав стверджувати про порушення позивачем вимог КУзПБ. На підтвердження узгодження дій в процедурі ліквідації ПрАТ "Росава" з кредиторами у справі №911/2498/18, а також звітування комітету кредиторів про здійснення повноти дій в ліквідаційній процедурі, до перевірки було надано копії протоколів засідання зборів та комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 (далі - Протоколи). В наданих Протоколах відображено, що предметом розгляду засідань зборів та комітету кредиторів є саме заслуховування та прийняття до відома проміжного звіту ліквідатора ПрАТ "Росава". Підтвердженням такого розгляду також є підписи представників кредиторів, що були присутні на засіданні зборів чи комітету кредиторів у справі №911/2498/18, та відображені у Протоколах. Також слід зазначити, що на підтвердження звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів та заставним кредитором у справі №911/2498/18 про банкрутства ПрАТ "Росава", територіальному органу Мін`юста було надано Проміжний звіт ліквідатора за наслідками проведеної ліквідаційної процедури ПрАТ "РОСАВА" станом на 15 липня 2022 року з доказами направлення його членам комітету кредиторів та заставним кредиторам. Відповідно до ч. 6 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Відповідно до статті 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Позивач зазначив, що на виконання вимог вказаних норм звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, буде винесений на розгляд комітету кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором та поданий до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури. Тобто, судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані дії позивача та долучені ним до перевірки документи підтверджують дотримання арбітражними керуючим ОСОБА_1 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та виконання належним чином своїх повноважень, зокрема, щодо формування ліквідаційної маси ПрАТ "Росава" та задоволення вимог кредиторів у справі №911/2498/18. Слід зауважити, що у справі №911/2498/18 налічується чотирнадцять кредиторів (чотири з яких забезпечені) із кредиторськими вимогами на суму 18 502 823 890, 79 грн., з яких 22 115 603, 27 грн. вже погашені саме протягом здійснення ОСОБА_1 повноважень ліквідатора ПрАТ "Росава". Відповідач у Акті №8 зазначив, що в порушення вимог абз. 4, 7 ч. 1 статті 61, ч. 1 статті 63 КУзПБ, ОСОБА_1 не забезпечено проведення інвентаризації майна ПрАТ "Росава" та не сформовано ліквідаційної маси з метою її подальшої реалізації. В той же час, в цьому Акті зазначено, що Арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано 121 інвентаризаційний опис основних засобів, які складені 30 листопада 2020 року. В інвентаризаційних описах зазначені порядкові номери, інвентаризаційні номери, назви основних засобів, дата вводу в експлуатацію, кількість і вартість за даними бухгалтерського обліку. Тобто, при проведенні перевірки територіальний органи Мін`юсту сам в акті №8 підтверджує, що ОСОБА_1 сформовано та надано 121 інвентаризаційний опис основних засобів, в яких зазначені порядкові номери, інвентаризаційні номери, назви основних засобів, дата вводу в експлуатацію, кількість і вартість за даними бухгалтерського обліку. На переконання колегії суддів, саме ці документи і підтверджують проведення позивачем інвентаризації, наслідком чого стало формування ліквідаційної маси ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18. Отже, проведення інвентаризації та формування ліквідаційної маси ПрАТ "Росава" свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснював дії, спрямовані на отримання згоди на продаж майна, що підтверджено і НБУ у скарзі. Також ОСОБА_1 було здійснено дії, спрямовані на визначення початкової вартості продажу майна банкрута шляхом звернення до суб`єктів незалежної оцінки для визначення ринкової вартості майна. Відтак, безпідставним є твердження заявника та перевіряю чого органу про, що Арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 4, 7 ч. 1 статті 61 та ч. 1 статті 63 КУзПБ. Щодо порушення ч.3 статті 12, ч. 1 статті 63 КУзПБ, а саме: арбітражний керуючий ініціює продаж майна банкрута як цілісного майнового комплексу, проте оцінка майна банкрута проведена відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442, то слід зазначити таке. Так, в Акті №8 зазначено, що ОСОБА_1 не надано документів щодо усунення недоліків та приведення у відповідність до чинного законодавства звітів про оцінку майна №1027/08/21-2 та №1027/08/21-1. Слід зазначити, що ОСОБА_1 , як ліквідатором ПрАТ "Росава", було прийнято до уваги рецензії НБУ та враховано їх суб`єктами незалежної оцінки, однак, при перевірці діяльності позивача територіальний орган Мін`юсту все одно дійшов висновку про наявність порушення норм КУзПБ. Між тим, 19 серпня 2022 року було проведено засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18, на якому було враховано позицію НБУ та запропоновано ОСОБА_1 продаж майна ПрАТ "Росава" здійснити 2 лотами: 1-й лот: майно, що перебуває в заставі ТОВАРИСТВА "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "БАЗИС ТРАСТ" та незаставне майно; 2-й лот: майно, що перебуває в заставі Національного банку України. Перелік майна, що пропонується до продажу, зазначений в Звітах про оцінку, що попередньо були направлені членам комітету кредиторів та забезпеченому кредитору. Наразі оцінка майна, що перебуває в заставі Національного банку України, ще проводиться. Попередньо для погодження умов продажу майна ПрАТ "Росава" у складі одного лоту на адресу кредитора, вимоги якого забезпечені майном боржника (Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Базис Траст") було направлено лист вих. №02-31/2527 від 12 серпня 2022 року щодо надання згоди на продаж майна, яке є предметом забезпечення разом із звітами про оцінку такого майна. Арбітражний керуючий ОСОБА_1 повідомив, що у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (ч. 4 ст. 75) зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Ліквідатор ПрАТ "Росава" повідомив, що отримав листа від кредитора, вимоги якого забезпечені майном боржника, - Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Базис Траст", - №17-08/22 від 17 серпня 2022 року, в якому викладена позиція погодження умов продажу та надання згоди на продаж майна на умовах, запропонованих у зверненні ліквідатора ПрАТ "Росава" №02-31/2527 від 12 серпня 2022 року щодо надання згоди на продаж майна, яке є предметом забезпечення, зокрема, щодо продажу майна ПрАТ "Росава" у складі одного лоту. З урахуванням позиції Національного банку України, викладеної в листі №18-0006/39718 від 08 червня 2022 року, а також 17 червня 2022 року на засіданні комітету кредиторів у справі № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава", умови продажу майна ПрАТ "Росава", яке перебуває в заставі Національного банку України, мають погоджуватися окремо із заставним кредитором у відповідності до вимог чинного законодавства України. Внаслідок цього майно ПрАТ "Росава", яке перебуває в заставі Національного Банку України, до складу одного лоту, умови продажу якого викладені в даному листі, не включено. Надалі 19 серпня 2022 року на засіданні комітету кредиторів ПрАТ "Росава" було погоджено умови продажу майна, яке передано в заставу/іпотеку забезпеченого кредитора - AT «ЗНВКІФ «Базис Траст», а також майно банкрута не передане в заставу/іпотеку третім особам. На підставі Протоколу засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава", що був сформований за результатами засідання комітету, проведеного 19 серпня 2022 року, ОСОБА_1 опубліковано аукціон з продажу майна ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 (веб-посилання: https://new.gov.auction/auction/view/BRE001-UA-20220908-39674), який відбувся 28 вересня 2022 року. Отже, дії щодо публікації аукціону з продажу майна ПрАТ "Росава" підтверджують усунення порушень, які стали підставою для звернення НБУ із скаргою, що апелянтами жодним чином не спростовано. Апелянти вважають безпідставним посилання позивача на те, що дії стосовно публікації аукціону з продажу майна ПрАТ «Росава» підтверджують усунення порушень, які стали підставою для звернення НБУ зі скаргою, оскільки на засіданні комітету кредиторів 19 серпня 2022 року, на підставі Протоколу якого опубліковано аукціон з продажу майна ПрАТ «Росава», не вирішувалось питань щодо оцінки та продажу заставного майна НБУ. Проте, необхідно врахувати, що всі інші кредитори погодили умови продажу майна, сформовані ліквідатором. При цьому, як зазначалося вище, НБУ самостійно вирішив здійснити оцінку майна ПрАТ "Росава", що є предметом забезпечення його кредиторських вимог, підтвердженням чого є лист НБУ №18-0006/47444 від 11 липня 2022 року та лист №18-0006/73947 від 24 жовтня 2022 року. Варто наголосити на тому, що Кодексом України з процедур банкрутства, Порядком організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 865 та Регламентом роботи електронної торгової системи Прозоро.Продажі щодо організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство, затвердженим наказом ДП "Прозорро.Продажі" № 39 від 18 жовтня 2019 року, встановлено обмежені строки щодо підписання Протоколу за результатами аукціону та формування Акту про придбання майна на аукціоні. Крім цього, за несвоєчасне підписання продавцем акта чи несвоєчасне надання його покупцю продавець на підставі ч. 2 статті 88 Кодексу України з процедур банкрутства сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення. Так, ціна продажу об`єкта складає 1 268 920 834, 75 грн., відповідно, пеня у розмірі 0,5 відсотка на день становить: 6 344 604, 17 грн. Тобто, саме такі збитки за кожен день прострочення понесе ПрАТ "Росава", а також кредитори у справі №911/2498/18, оскільки будуть позбавлені можливості задовольнити свої кредиторські вимоги за рахунок коштів, які будуть направлені на погашення пені за порушення вимог ч. 2 статті 88 Кодексу України з процедур банкрутства. Тобто накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права здійснювати діяльність арбітражного керуючого, що включає виконання ним повноважень ліквідатора ПрАТ "Росава", потягло за собою матеріальну шкоду. Жодних пояснень з даного приводу апелянтами не наведено. Щодо встановлення в Акті порушення позивачем вимог ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 63 КУзПБ, а саме: надані ОСОБА_1 документи містять суперечливі відомості щодо виправлення звітів про оцінку майна ПрАТ "Росава", то слід зазначити, що вказані норми не регулюють відносин щодо складання звітів про оцінку майна боржника (банкрута), а також не встановлюють вимоги, порядок щодо виправлення таких звітів. Тобто, посилання на вказані норми, як вірно зазначено судом першої інстанції, не підтверджують, що ОСОБА_1 допущено порушення при виконанні повноважень ліквідатора ПрАТ "Росава". Разом з тим, слід зазначити, що оскільки оформлення та складання відповідних звітів здійснюють саме суб`єкти оціночної діяльності, то арбітражний керуючий жодним чином не може втручатися чи впливати на результати оціночної діяльності незалежних суб`єктів оціночної діяльності. Щодо порушення вимог ч. 4 статті 9, п. 1 ч. 2 статті 12, ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 61 КУзПБ. Так, відповідачем зазначено, що позивачем не вжито заходів щодо збереження та повернення орендованого майна банкрута власнику. Крім цього, у Договорі № 10-07/2020 Ф про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 10 липня 2020 року в Таблиці (Додаток №2 до Договору) не відображено переліку та реального стану споруд, об`єктів та майна, що передано під охорону; у Додатку №3 до Договору не відображено, що прийнято під охорону. Частина 4 статті 9 КУзПБ визначає, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Пунктом 1 ч. 2 статті 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства. За ч. 3 статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). Частиною 1 статті 61 КУзПБ визначено весь перелік повноважень ліквідатора. Тобто, територіальним органом Мін`юста при оформленні результатів перевірки арбітражного керуючого не визначено, який саме пункт не було реалізовано чи було порушено позивачем як ліквідатором ПрАТ "Росава". Між тим, з наявних матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим було вжито заходів щодо направлення вимог на адресу осіб, які незаконно користувались майном боржника; здійснено звернення до суду про визнання недійсними договору оренди, суборенди (це три судові інстанції по кожній справі); здійснено звернення з вимогою про виконання рішення суду в добровільному порядку; здійснено звернення до виконавчого органу з направленням судових наказів з метою виконання судових рішень. Документи, підтверджуючі вказані обставини, були надані як до перевірки відповідачу, так і до суду, та були предметом розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. Натомість, ані в Акті №8 перевіряючим органом, ані в суді апелянтами не було зазначено, які заходи, на їх переконання, арбітражний керуючий ОСОБА_1., як ліквідатор ПрАТ "Росава", мав вчинити щодо збереження та повернення орендованого майна банкрута власнику всупереч чи додатково з тими, які ним були здійснені. Як вірно зазначено судом першої інстанції, та обставина, що ТОВ "Преміорі" продовжує безоплатно користуватися майном ПрАТ "Росава" не спричинені і не є наслідком дій/бездіяльності ОСОБА_1 , як ліквідатора ПрАТ "Росава". Натомість об`єкти нерухомого/рухомого майна не вибули із володіння ПрАТ "Росава" та фізично не знищені, жодних невідворотних негативних наслідків для боржника і кредиторів не настало. Протилежного апелянтами не зазначено, завданих збитків не повідомлено. Щодо умов Договору № 10-07/2020 Ф про надання послуг з фізичної охорони об`єктів від 10 липня 2020 року, то ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Стаття 978 Цивільного кодексу України визначає, що за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Доказів того, що вимоги вказаного Договору його сторонами не дотримані, обов`язки не виконані, виконані не у повному обсязі чи не якісно, матеріали справи не містять, відповідач та треті особи не повідомили. В чому полягає грубе порушення вимог чинного законодавства апелянтами не зазначено. Щодо порушення позивачем ч. 2 статті 12, ч. 6 статті 30 КУзПБ, а саме: не представлено письмового підтвердження звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів та заставним кредитором у справі №911/2498/18 з дня призначення ліквідатором, суд зазначає таке (з урахуванням того, що вказані норми були процитовані вище). Порушення вказаних нори в Довідці №8 було визначене як таке, що підлягає усуненню. Слід зазначити, що на момент перевірки ліквідаційна процедура ПрАТ "Росава" ще тривала, разом з тим, ОСОБА_1 було надано копії протоколів засідання зборів та комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 (далі - Протоколи): - Протокол №4 від 08 липня 2020 року засідання зборів кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №17/07-01 від 17 липня 2020 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №21/08-01 від 31 серпня 2020 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №28\09-01 від 28 вересня 2020 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №30/10-01 від 30 жовтня 2020 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №30/11-01 від 30 листопада 2020 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №22/04-01 від 22 квітня 2021 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №18/10-01 від 18 жовтня 2021 року засідання зборів кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №11/02-01 від 11 лютого 2022 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава"; - Протокол №17/06-22 від 17 червня 2022 року засідання комітету кредиторів ПрАТ "Росава" у справі №911/2498/18 банкрутство ПрАТ "Росава". В наданих Протоколах відображено (в порядку денному), що предметом розгляду засідань зборів та комітету кредиторів є саме заслуховування та прийняття до відома проміжного звіту ліквідатора ПрАТ "Росава". Крім цього, підтвердженням такого розгляду є підписи представників кредиторів, що були присутні на засіданні зборів чи комітету кредиторів у справі №911/2498/18, та відображені у Протоколах. Оскільки позивачем було сформовано актуальний та повний проміжний звіт ліквідатора (протягом часу, визначеного для усунення порушень), на підтвердження звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів та заставним кредитором у справі №911/2498/18 про банкрутства ПрАТ "Росава" було надано Проміжний звіт ліквідатора за наслідками проведеної ліквідаційної процедури ПрАТ "РОСАВА" станом на 15 липня 2022 року з доказами направлення членам комітету кредиторів та заставним кредиторам у справі №911/2498/18 про банкрутства ПрАТ "Росава". З наведеного вбачається, що судом першої інстанції було розглянуто кожне порушення, яке зафіксовано в Довідці та Акті і перевірено матеріали, якими арбітражний керуючий доводив його усунення чи недопущення. Частина 3 статті 12 КУзПБ, на яку посилається Міністерство, та якою визначено, що арбітражний керуючий зобов`язаний був діяти на виконання наданих йому повноважень добросовісно, розсудливо, не містить роз?яснень щодо того, які саме дії арбітражний керуючий можна сприймати як добросовісні, розсудливі. Однак, враховуючи, що ліквідатор є суб?єктом незалежної професійної діяльності, то він має право діяти в межах повноважень, які визначені КУзПБ, з урахуванням всіх приписів даного Кодексу. На переконання суду, спростування всіх порушень, зазначених в Акті №8, дає підстави для висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не допущено грубих порушень вимог законодавства при виконанні повноважень ліквідатора ПрАТ "Росава". Підсумовуючи вище викладені обставини справи, а також враховуючи наведені норми законодавства, можна дійти висновку, що Дисциплінарною комісією не розглянуто ступінь вчиненого проступку, не з`ясовано питання завдання діями арбітражного керуючого шкоди будь-яким фізичним чи юридичним особам, не надано правової оцінки поясненням ОСОБА_1 щодо виявлених порушень, а частина вказаних порушень вже усунута позивачем до складання Акту перевірки, про що було повідомлено перевіряючий орган. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року по справі № 460/1007/19. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого шляхом позбавлення права на здійснення діяльності приймає саме державний орган з питань банкрутства, а не Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих. Адже притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію являють собою різні юридичні поняття. Рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих має рекомендаційний характер для державного органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва. Притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є безпідставним, оскільки вчинення ним під час виконання повноважень ліквідатора ПрАТ "Росава" грубого порушення прав та законних інтересів боржника чи кредиторів є недоведеним. Висновки Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про виявлення порушень в діяльності ОСОБА_1 , як арбітражного керуючого, не відповідають встановленим обставинам справи та були спростовані наданими позивачем поясненнями. Для правильного вирішення розглядуваного спору необхідним є встановлення наступних обставин: 1) чи допущено ОСОБА_1 порушення закону, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність; 2) чи дотримано порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Так, підставою для притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є висновки, викладені в Акті №8. Однак, як зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтами, у вказаному Акті не зазначено, яке порушення визнано територіальним органом Мін`юсту грубим, а лише перелічено норми КузПБ, які порушено ОСОБА_1 , та вказано, що на думку комісії, усі встановлені недоліки є грубим порушенням арбітражним керуючим вимог законодавстві під час виконання його повноважень. Після перевірки Дисциплінарною комісією даного Акту №8, рішення, оформлене Протоколом, стало підставою для винесення спірного Наказу. Колегія суддів вважає, що дії, описані в спірних рішеннях, не можуть кваліфікуватись як грубе порушення законодавства про банкрутство, що тягне за собою позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Слід також зауважити, що такий вид дисциплінарного стягнення, як позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є найсуворішим видом дисциплінарної відповідальності, відповідно, він має бути співмірним з допущеним порушенням законодавства та завданими збитками. Пунктом 25 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року № 2993/5 встановлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення. Однак, ані Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих, ані Міністерством юстиції України не надано пояснень щодо неможливості застосування до ОСОБА_1 більш м`якого дисциплінарного стягнення, що передбачено КУзПБ. При цьому колегія суддів врахувала, що вибір виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, разом з тим, на виконання вимог статті 2 КАС України суд зобов`язаний перевірити рішення суб`єкта владних повноважень на дотримання того, що вино прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Отже, на переконання колегії суддів, Комісією не було враховано ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а накладене дисциплінарне стягнення не є пропорційним, зокрема, відповідачем не дотримано необхідний баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення. Наявність виключної дискреції щодо притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності не спростовує ті обставини, що реалізація цих повноважень має відбуватись у межах та спосіб, визначений законом та з урахуванням усіх істотних обставин, уникаючи безпідставного порушення прав особи. Проаналізувавши наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів встановила обставини недотримання (порушення) відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про наявність підстави для висновку про неправомірність такого рішення. Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків