Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4348/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4348/22 Суддя першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Кучми А.Ю. та Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Політара» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИЛА: У травні 2022 року ТОВ «ВКФ «Політара» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26 листопада 2021 року № 28739/1811. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що позивачем порушено п. 46.1 ст. 46 та пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2021 року на суму 685124 грн 00 коп. Відповідач наголошує на тому, що камеральну перевірку з питань, що відображені в акті від 19 жовтня 2021 року № 7383/10-36-18-11/31561738, може бути проведено протягом 1095 днів з подання уточнюючого розрахунку. За твердженням контролюючого органу, платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки. Також контролюючий орган в апеляційній скарзі зазначив перелік недоліків у заповненні податкової звітності, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. ТОВ «ВКФ «Політара» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову, а в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягає необґрунтованість прийнятого рішення, невірність оцінки обставин і доказів. Також позивач просить врахувати, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 360/3701/19, уточнюючі розрахунки до податкової звітності можуть бути подані й після проведення камеральної перевірки. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ТОВ «ВКФ «Політара» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області як платник податків. Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Політара» за серпень 2021 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 19 жовтня 2021 року № 7383/10-36-18-11/31561738. Згідно з вказаним актом камеральної перевірки позивачем в Додатку № 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року задекларовано звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - вересень 2021 року, тобто звітний (податковий) період, який не задекларовано, що спричинило невідповідність даних декларації з ПДВ в частині задекларованої суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р 21) з даними задекларованими у відповідних рядках додатку 2 (розшифровка періодів виникнення від`ємного значення). ТОВ «ВКФ «Політара» 08 листопада 2021 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відкориговану Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ). У таблиці 1 Довідки виправлено значення періоду виникнення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 685124 грн 00 коп, а саме: повторено помилковий запис у графі звітний місяць « 9», вартісні показники зазначено зі знаком «-» , тобто - 685124 грн 00 коп та наведено правильний запис щодо операції з виправленими показниками - звітний податковий період « 6» та вартісні показники 685124 грн 00 коп відповідно. Також позивач подав до Головного управління ДПС у Київській області заперечення на акт перевірки від 11 листопада 2021 року № 61710/6, за результатом розгляду яких податковим органом було залишено висновки до акту камеральної перевірки без змін, а заперечення до акту - без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 25 листопада 2021 року № 19047/12/10-36-18-04. На підставі акту перевірки від 19 жовтня 2021 року № 7383/10-36-18-11/31561738 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2021 року № 28739/1811, яким зменшив позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2021 року на суму 685124 грн 00 коп. Зазначене рішення контролюючого органу було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 17 лютого 2022 року № 3126/6/99-00-06-01-02-06 у задоволенні скарги було відмовлено. Не погоджуючись податковим повідомленням-рішенням від 26 листопада 2021 року № 28739/1811, ТОВ «ВКФ «Політара» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ВКФ «Політара», суд першої інстанції зазначив, що в ході судового розгляду справи відповідачем не наведено та не доведено обставини недостовірного та протиправного формування позивачем показника суми від`ємного значення з податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що був ним відображений в уточнюючому розрахунку. Зменшуючи суму від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду, контролюючий орган виходив виключно з факту допущення позивачем помилки при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, яка полягає в невірному зазначенні звітного (податкового) періоду, в якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду. Водночас така механічна помилка не може вказувати на протиправність задекларованої суми податкового кредиту. Суд першої інстанції взяв до уваги, що позивач у зв`язку з виявленими помилками за результатами проведення камеральної перевірки 08 листопада 2021 року подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відкориговану Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в яких змінено лише податковий період, в той час як вартісний показник - 685124 грн 00 залишився незмінним. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, адже вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. За змістом акту камеральної перевірки від 19 жовтня 2021 року № 7383/10-36-18-11/31561738, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відкориговану Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а також доводів і заперечень сторін, ТОВ «ВКФ «Політара» у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2021 року допустило помилку в зазначенні звітного (податкового) періоду, в якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в сумі 685124 грн 00 коп, а саме - замість 06 «червень» було помилково вказано 09 «вересень». З огляду на те, що податкова звітність за вересень 2021 року ще не була подана на час подачі податкової звітності за серпень 2021 року, контролюючий орган прийшов до висновку, що від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в сумі 685124 грн 00 коп є непідтвердженим. Перевіряючи правомірність дій контролюючого органу щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за наслідками виявлення такого порушення в оформленні податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2021 року, колегія суддів враховує, що повнота декларування податкових зобов`язань не є предметом камеральної перевірки. Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. За правилами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. За загальним правилом, встановленим п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Наведені норми права у своїй сукупності вказують на те, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання. Про наявність такого факту можуть свідчити дані перевірок результатів діяльності платника податків, однак лише тих перевірок, предмет яких згідно з податковим законодавством охоплює питання повноти нарахування податкового зобов`язання. Водночас абз. 1 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України містить виключний перелік джерел податкової інформації, які можуть бути використані під час проведення камеральної перевірки, а абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - виключний перелік питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки. Так, згідно з абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки може бути: - своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); - своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, - своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, - своєчасність виправлення помилок у податкових накладних; - своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. Натомість своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, є предметом саме документальної перевірки. Факт завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду був установлений контролюючим органом за підсумками камеральної перевірки, оформленої актом від 19 жовтня 2021 року № 7383/10-36-18-11/31561738, що суперечить абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виявлене в ході камеральної перевірки порушення не є таким, що саме по собі свідчить про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду. Як вже зазначалося, ТОВ «ВКФ «Політара» було фактично допущено механічну помилку при зазначенні періоду виникнення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в сумі 685124 грн 00 коп та замість червня 2021 року помилково вказано вересень 2021 року, який є наступним звітних (податковим) періодом у відношенні до звітного (податкового) періоду, що був предметом камеральної перевірки. Крім того ТОВ «ВКФ «Політара» до винесення податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2021 року № 28739/1811 подало до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відкориговану Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) від 08 листопада 2021 року, яким виправило відповідну помилку. Колегія суддів враховує, що положеннями Податкового кодексу України встановлені обмеження щодо можливості подавати уточнюючі розрахунки до раніше поданих податкових декларацій. Так, згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Разом з тим суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що зазначеною нормою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок. Водночас у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до такої декларації з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України. Та обставина, що ТОВ «ВКФ «Політара» після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення подало уточнюючий розрахунок до податкової звітності за серпень 2021 року, додатково вказує на те, що у контролюючого органу не було підстав для зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ВКФ «Політара». Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні від 23 грудня 2022 року, і не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді А.Ю. Кучма С.Б. Шелест