LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/12620/22

від 07.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022.

ПОСТАНОВА іменем України 07 червня 2023 року справа 160/12620/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Головко О.В., Ясенова Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 13.08.2022 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить зобов`язати нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом №667 від 02.11.2020 він звільнений з військової служби. На день звільнення не була виплачена індексація грошового забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі №160/18069/21 зобов`язано нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року. Повністю розрахунок проведений 26.07.2022 та на картковий рахунок переведено 59178гр09коп. У відзиві військова частина просила зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні пропорційно невиплаченій сумі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 позов задоволений частково. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.11.2020 по 25.07.2022. В апеляційній скарзі військова частина просить рішення суду скасувати. Посилаються на ті самі доводи, що і у відзиві на позовну заяву що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має бути пропорційним невиплаченій сумі. Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: Відповідно до абзацу 3 статті 242 Положення про проходження громадянами України військової служби в збройних силах України, затвердженого Указом Президента України №1153 від 10.12.2008, особа' звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у вказаній в цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Переліченими нормами передбачено відшкодування в тому випадку, якщо підприємство, установа, організація не розрахувались зі звільненим працівником в день звільнення. Тобто, якщо саме на день звільнення підприємство, установа, організація має перед звільненим працівником заборгованість, то весь час, поки ця заборгованість не буде виплачена, передбачений особливий вид відповідальності - виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Іншими словами, відповідальність підприємства, установи, організації починається з дня звільнення працівника і закінчується днем, коли працівникові виплачена сума, яку підприємство, установа, організація мали виплатити в день звільнення. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 зазначила, що під належними звільненому працівнику сумами необхідно розміти всі виплати, на отримання яких працівник має право на дату звільнення (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, за несвоєчасний розрахунок при звільненні має проводитись за весь час до дня остаточного розрахунку. Задовольняючи позов, окружний суд правильно вказав, що при вирішенні конкретних справ щодо проходження публічної служби за відсутності у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими регулюються спірні правовідносини, підлягає застосуванню КЗпП, в якому визначені основні трудові права осіб. Водночас суд першої інстанції не виконав вимоги частини 1 статті 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У спорах щодо виплат працівникам ефективним способом захисту порушених прав є стягнення конкретної суми, на яку працівник має право. Верховний Суд в постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, проаналізувавши положення статей 116, 117 КЗпП України, дійшов висновку, що в разі виплати частини належних звільненому працівникові сум, пропорційно зменшується розмір відповідальності роботодавця. Цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплаченої суми, з урахуванням того, що всі належні при звільнені суми становлять 100 відсотків та стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку. Залежно від розміру невиплачених при звільнені сум прямо пропорційно має бути виплачений середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З урахуванням індексації, загальний розмір належних ОСОБА_1 виплат при звільненні становив 187' 214гр34коп (100%), з яких індексація становить 59178гр09коп (31%). Період затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 по 25.07.2022 включає 431 робочий день. Згідно довідки №3833/ФЕС від 22.05.2023, середньоденна заробітна плата позивача становила 426гргр40коп. Відтак 100 відсотків середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні складають 431 х 426,40 = 183' 778гр40коп. З цієї суми 31% або 56971гр30коп підлягають виплаті позивачу пропорційно частині невиплаченої суми при звільненні. Керуючись статтями 241 - 245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022. Абзац 3 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: «Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.11.2020 по 25.07.2022 в сумі 56971 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят одну) гривню 30 коп». Постанова набирає законної сили з 07.06.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий А.В. Суховаров суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»