Ухвала ККС ВС № 545/2006/22

Ухвала Іменем України 08 червня 2023 року м. Київ справа № 545/2006/22 провадження № 51-3499 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, встановив: За вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2023 року вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2022 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишено без зміни. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо її підзахисного. Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Так, відповідно до вимог частин 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК. Також, згідно з частиною 5 статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Зокрема, у касаційній скарзі захисник просить змінити оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_4 та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, однак не наводить достатніх доводів такої позиції та обґрунтувань можливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства з огляду на положення статті 413 КПК та статті 75 КК. Крім того, захисник, посилаючись на те, що всупереч статті 419 КПК апеляційний суд не навів жодних підстав з яких визнав апеляційну скаргу потерпілого необґрунтованою, не звернула уваги на положення статті 425 КПК, згідно якої вона має право оскаржити ухвалені судові рішення лише в частині, що стосуються інтересів ОСОБА_4 , як убачається з ордеру про надання правової допомоги. Тобто у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що може бути підставами для зміни судових рішень, які, на її думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції. Також, захисником додано до касаційної скарги ухвалу апеляційного суду від 06 березня 2023 року щодо засудженого, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень, з якої неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_4 . Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення її касаційної скарги без руху. На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2023 року залишити без руху, надавши їй десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нею ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3