Постанова ККС ВС № 638/16352/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2023 року м. Київ справа № 638/16352/21 провадження № 51-1322 км 23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного 09 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220480005384, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2022 року кримінальне провадження, внесене 09 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220480005384 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, закрито у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни. Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судовий розгляд проведено неповно, оскільки судом першої інстанції при розгляді клопотання прокурора про закриття кримінального провадження не було встановлено, чи вживав слідчий всіх передбаченим законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, зазначених в заяві про вчинення кримінального правопорушення, а також обставин, встановлених в кримінальному провадженні, які давали підстави для закриття провадження відповідно до вимог ст. 284 КПК України. Також зазначає, що в порушення вимог кримінального процесуального закону місцевим та апеляційним судом його не було повідомлено про розгляд вказаного клопотання, чим були порушені його процесуальні права як потерпілого у кримінальному провадженні. Позиції учасників судового провадження Прокурор підтримала подану скаргу, просила її задовольнити. Інші учасники були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття та клопотань про відкладення розгляду провадження не надходило. Мотиви Суду Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. За правилами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, як про це ставить питання потерпілий в касаційній скарзі. Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Доводи касаційної скарги потерпілого щодо неповідомлення про дату, час та місце судового засідання в судах першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Згідно з ч. 3 ст. 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має права, зокрема бути завчасно поінформованим про час та місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні. Виходячи з положень ч. 6 ст. 22 КПК України саме на суд покладено обов`язок забезпечити реалізацію потерпілим указаних прав. Відповідно до частин 2 і 3 ст. 111 КПК України повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою, і в порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу. Указаною главою врегульовано порядок здійснення судового виклику у кримінальному провадженні. Зокрема, за ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Відповідно до ст. 325 КПК України суд може вирішити питання про проведення судового розгляду без потерпілого, якщо він не прибув за викликом у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Однак, в ході дослідження матеріалів провадження будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження від 25 жовтня 2021 року в суді першої інстанції, колегією суддів касаційного суду не встановлено, хоча за змістом оскаржуваної ухвали місцевого суду саме йому були завдані тілесні ушкодження, факт чого й був кваліфікований за ч. 2 ст. 125 КК України. При розгляді провадження в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 , апеляційний суд не перевірив, чи був належним чином повідомлений ОСОБА_6 про час та місце розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження від 25 жовтня 2021 року в суді першої інстанції, а також аспекти його статусу у кримінальному провадженні. Крім цього, матеріали кримінального провадження не містять також жодних даних, які б підтверджували факт отримання потерпілим повідомлення про дату, час та місце апеляційного розгляду. При цьому апеляційний суд в ухвалі зазначив, що потерпілий ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився та заяв про відкладення не надсилав. Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Таким чином, під час розгляду провадження суди як першої, так і апеляційної інстанцій, допустили порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість постановлених судових рішень, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК Україниє підставою для їх скасування. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд ухвалив: Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3