Ухвала КЦС ВС № 753/11848/19

Ухвала 08 червня 2023 року м. Київ справа № 753/11848/19 провадження № 61-8409ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення, встановлення факту проживання, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Морозова С. В.), в якому просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 26 грудня 2005 року по 28 травня 2010 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 26 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 9026; скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Морозової С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6256046 від 26 вересня 2013 року, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 26 грудня 2005 року по 28 травня 2010 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 26 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. та зареєстрований у реєстрі за № 9026. Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Морозової С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6256046 від 26 вересня 2013 року, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 . Вирішено питання розподілу судових витрат. 07 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду ізкасаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць