Ухвала КЦС ВС № 537/1938/21

Ухвала 06 червня 2023 року м. Київ справа № 537/1938/21 провадження № 61-7990ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 : - 51 281,45 доларів США безпідставно списаних з рахунку ОСОБА_1 за Договором № SAMDN80000731999751 Вклад «Стандарт» від 07 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк(14 червня 2018 року найменування змінено АТ КБ «Приватбанк»)»; - 49 470,53 доларів США безпідставно списаних з рахунку ОСОБА_1 за Договором № SAMDN80000731998351 Вклад «Стандарт» від 06 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (14 червня 2018 року найменування змінено АТ КБ «Приватбанк»); - 19 128,72 доларів США процентів за Договором № SAMDN80000731999751 Вклад «Стандарт» від 07 січня 2013 року та Договором № SAMDN80000731998351 Вклад «Стандарт» від 06 січня 2013 року, укладеним між укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», за період з 01 квітня 2019 року по 01 травня 2021 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року в частині стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 відсотків за Договором № SAMDN80000731998351 Вклад «Стандарт» від 06 січня 2013 року та за Договором № SAMDN80000731999751 Вклад «Стандарт» від 07 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» (14 червня 2018 року найменування змінено АТ КБ «Приватбанк») за період з 01 квітня 2019 року по 01 травня 2021 року змінено, зменшено їх з 19 128,72 доларів США до 5 222,17 доларів США. Змінено розподіл судових витрат. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 9 795,05 грн. Компенсовано АТ КБ «Приватбанк» за рахунок держави, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2 275,04 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року залишено без змін. 30 травня 2023 року АТ КБ «Приватбанк», через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, зокрема: - висновку щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 465/7362/16 щодо помилковості висновків суду першої інстанції про те, що довіреність є нікчемною через те, що позивачем не видавалась; позивачем не заявлено вимоги щодо визнання вищевказаної довіреності недійсною; в діях працівника банку щодо видачі коштів позивача відсутні порушення вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, тому відсутні правові підстави для стягнення з банку грошових коштів; - висновку щодо застосування статті 629 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 щодо закріплення в зазначеній статті одного із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду); - висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 щодо того, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам; - висновку, викладеного у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 910/2842/20, де Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що виконання постанови суду апеляційної інстанції в даній справі до її перегляду судом касаційної інстанції може призвести до порушення прав та інтересів як АТ КБ «ПриватБанк», так і ОСОБА_1 (в разі задоволення касаційної скарги); складність, або навіть неможливість виконання повороту постанови. Так, за матеріалами позовної заяви, ОСОБА_1 проживає за кордоном. Крім того, виконання постанови до її перегляду в касаційному порядку призведе до значних майнових втрат відповідача. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Вирішуючи клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Клопотання про зупинення дії та виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках. Доводи клопотання АТ КБ «ПриватБанк» не свідчать про необхідність зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, оскільки вони є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому. Ураховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області цивільну справу № 537/1938/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк В. А. Стрільчук І. М. Фаловська