LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд639/1019/23

від 07.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.03.2023 по справі № 639/1019/23 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2023 р. Справа № 639/1019/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Труханович В.В., вул. Полтавський шлях, 45, м. Харків, Харківська, 61052, повний текст складено 20.03.23 по справі № 639/1019/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, в якому просив суд: - скасувати постанову серії ДП18 №540572 від 30.08.2022 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про скасування рішення суб?єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення повернуто позивачеві. Не погодившись з вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скаргі на ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що 06.03.2023 позивач ОСОБА_2 , в особі свого представника Кубай Ю.М., звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом про скасування постанови від 30 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про скасування рішення субєкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання доказів на підтвердження своєчасності звернення до суду з позовною заявою або клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків (у разі необхідності). 14 березня 2023 року представником позивача адвокатом Кубай Ю.М. надана заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 13 березня 2023 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 березня 2023 рокуу задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кубай Юрія Миколайовича про поновлення пропущеного строку для звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку. 17 березня 2023 року представником позивача адвокатом Кубай Ю.М. надана заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 15 березня 2023 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.03.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду зазначені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення повернуто позивачеві. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до матеріалів позовної заяви та заяв про усунення недоліків, постанова, яку оскаржує позивач, винесена 30 серпня 2022 року. До суду з позовом позивач звернувся лише 06 березня 2023 року. Позивач зазначає, що ним пропущено строк у зв`язку з тим, що про існування постанови від 30 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, останній дізнався від свого адвоката 02 березня 2023 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску такого строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Частиною 1 ст. 123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 № 540572 від 30 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_2 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови встановлено, що позивач її отримав 30 серпня 2022 року, про що свідчить його підпис у графі 8 та 9 даної постанови, тобто про її про існування він обізнаний ще 30 серпня 2022 року, тоді як до суду звернувся лише 06 березня 2023 року, тобто із пропуском встановленого законом строку. При цьому будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що про існування постанови позивач дізнався не в день її винесення, матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків не містять. Крім того, слід зазначити, що позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом. Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. Практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення Суду від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland")). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення Суду від 20.02.2014 року у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia")). З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів. що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про визнання неповажними підстави для поновлення строку звернення позивача до суду та про повернення позовної заяви. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті ухвали, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального та матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.03.2023 по справі № 639/1019/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Курило

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»