Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/12971/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" червня 2023 р. Справа№ 910/12971/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Алданової С.О. суддів: Євсікова О.О. Корсака В.А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укр Мет" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22 (суддя: Смирнова Ю.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіопласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укр Мет" про стягнення 87 606,00 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіопласт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укр Мет", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 87 606,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав грошове зобов`язання за договором поставки від 07.02.2022 № 2, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в частині оплати поставленого позивачем товару. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі №910/12971/22 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "ТД "Укр Мет" на користь ТОВ "Сіопласт" 87 606,00 грн основного боргу, 2 481,00 грн судового збору та 108,00 грн витрат на оплату послуг поштового зв`язку. Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши обставини прострочки виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 07.02.2022 № 2, керуючись приписами статей 193, 265 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530, 629, 662-664, 692, 712 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ТД "Укр Мет" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Сіопласт" в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено при неповному з`ясуванні фактів по справі, з порушенням норм процесуального права. Також, апелянт вказує, що як свідчить лист ТОВ "Електросталь-Курахове", позивач не передав товаросупровідні документи на виконання вимог пунктів 6.1, 6.2 та специфікації № 1 від 07.02.2022 до договору поставки, що свідчить про неналежне виконання ТОВ "Сіопласт" взятих на себе обов`язків. Крім того, скаржник зазначає, що позиція ТОВ "Електросталь-Курахове" має обов`язково враховуватися судом при розгляді справи по суті, а тому, суд першої інстанції не врахував вимоги статей 41 та 51 Господарського процесуального кодексу України та не залучив ТОВ "Електросталь-Курахове" в якості третьої особи без самостійних вимог. Також скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/12971/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Укр Мет" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22 залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у сумі 3 721,50 грн. В межах строків встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, представником ТОВ "ТД "Укр Мет" подано заяву, до якої долучено платіжну інструкцію від 06.04.2023 № 1 про сплату судового збору на суму 3 721,50 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 поновлено ТОВ "ТД "Укр Мет" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТД "Укр Мет" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12971/22. Учасники справи засобами електронного зв`язку повідомлені про розгляд Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ "ТД "Укр Мет" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. У рішенні в справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" (NESHEV v. BULGARIA, заява №40897/98) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2022 у справі № 920/566/21. 18.04.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Укр Мет" без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги є безпідставними та немотивованими, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 законним та обґрунтованим. Так, позивач вказує, що власноручний підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки ТОВ "ТД "Укр Мет", які містяться на видатковій накладній від 21.02.2022 № 74, підтверджують прибуття товару відповідачу в повному обсязі та без втрат, факт набуття права власності відповідача на поставлені товари та обставини виконання з боку позивача всіх зобов`язань за спірним договором в повному обсязі. Наголошує, що у листі від 22.06.2022 № 11 відповідач в повному обсязі визнав заборгованість, ніяких зауважень щодо виконання або невиконання позивачем умов договору поставки не зазначено. Зазначає, що оскільки ТОВ "Електросталь-Курахове" не є стороною спірного договору, предмет судового спору ніяким чином не впливає на права та зобов`язання ТОВ "Електросталь-Курахове" щодо позивача та відповідача, немає жодної підстави залучення ТО "Електросталь-Курахове" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору згідно зі статтею 50 ГПК України. Звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідач посилається на невідомий лист від ТОВ "Електросталь-Курахове", відсутній в матеріалах справи, в якому зазначено, що нібито позивач не забезпечив належного виконання вимог пунктів 6.1, 6.2 договору та специфікації № 1 до нього. До Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 11.04.2023, надійшли матеріали справи № 910/12971/22. Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу. Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.02.2022 між ТОВ "Сіопласт" (постачальник) та ТОВ "ТД "Укр Мет" (покупець) укладено договір поставки № 2, за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити та/або поставити покупцю товар згідно специфікацій та/або рахунків на оплату (додатків до договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору та додатків на кожну партію поставки. Згідно з пунктом 2.1 договору асортимент, кількість та ціна товару визначаються додатками на кожну партію поставки, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами даного договору. Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом 15 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця. Поставка товару здійснюється партіями на умовах DDP - склад покупця за адресою: місто Курахове, Промислова зона,

70. Строк поставки визначається додатками (пункти 4.1, 4.2 договору). За умовами пункту 5.3 договору товар вважається поставленим в дату передачі товару представнику покупця. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (пункт 11.1 договору). У специфікації від 07.02.2022 № 1 сторони погодили, зокрема, номенклатуру, кількість та вартість товару, що поставляється. На виконання умов договору позивач поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 87 606,00 грн, що підтверджується належним чином засвідченою копією видаткової накладної від 21.02.2022 №

74. Проте відповідач свої зобов`язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 87 606,00 грн. 17.06.2022 позивач направив на адресу відповідача лист від 10.06.2022 № 0013 щодо сплати заборгованості за договором поставки від 07.02.2022 № 2 з актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем по спірному договору. У відповідь на вищенаведений лист, відповідач надіслав лист від 22.06.2022 № 11 про неможливість оплати, внаслідок того, що його контрагент не здійснив з ним розрахунків та з вказівкою на форс-мажорні обставини, передбачені договором. Крім того, вищенаведеним листом відповідач підтвердив та визнав факт заборгованості в повному обсязі перед позивачем. У зв`язку з тим, що ТОВ "ТД "Укр Мет" не виконало взяті на себе зобов`язання з оплати вартості поставленого ТОВ "Сіопласт" товару, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 87 606,00 грн. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно зі статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. За приписами частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Колегія суддів зауважує, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки від 07.02.2022 №

2. Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України). За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Частиною 1 статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як було вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами був укладений договір поставки від 07.02.2022 №

2. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 87 606,00 грн. Проте у визначені договором строки відповідач оплату за отриманий товар не здійснив. Крім того, як вже зазначалось, у листі від 22.06.2022 № 11 відповідач визнав факт наявності заборгованості перед позивачем у повному обсязі, однак зазначив, що підприємство-контрагент за отриманий у відповідача товар не розрахувалося у зв`язку з тим, що знаходиться в зоні бойових дій. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно вказаного договору доведена та становить 87 606,00 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що належне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем не може ставитися у залежність від законодавчих змін або виконання зобов`язань іншими контрагентами відповідача, і такої відкладальної умови в умовах оплати товару договір поставки не містить. Крім того доведення обставин того, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, покладено на відповідача згідно з розділом 8 договору, однак відповідних доказів відповідачем суду не надано. Доводи скаржника про те, що позивач не передав товаросупровідні документи на виконання вимог пунктів 6.1, 6.2 та специфікації № 1 від 07.02.2022 до договору поставки, що свідчить про неналежне виконання ТОВ "Сіопласт" взятих на себе обов`язків відхиляються колегією суддів з огляду на наступне. Згідно з пунктом 5.6 договору кількість товару встановлюється покупцем після прибуття товару на склад протягом 3-х календарних днів з моменту його прибуття, після чого сторонами укладається відповідна видаткова накладна, яка свідчить про прибуття товару без втрати. Якість товару встановлюється покупцем протягом 3-х місяців з моменту його прибуття на склад покупця. У випадку встановлення факту невідповідності якості поставленого товару, покупець зобов`язаний невідкладно повідомити про вказаний факт продавця та запросити представника незалежної лабораторії для забору відповідних проб та здійснення дослідження якості поставленого товару. Висновки незалежної лабораторії є остаточними для обох сторін (пункт 5.7 договору). Відповідно до пункту 6.1 договору якість товару повинна відповідати умовам, визначеним в додатках. Пунктом 6.2 встановлено, що на кожну партію товару постачальник видає сертифікат якості виробника. За приписами статті 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Як було встановлено вище, відповідачем було прийнято поставлений позивачем товар на загальну суму 87 606,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 21.02.2022 №

74. Вищенаведена видаткова накладна, копія якої містяться в матеріалах справи, підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками. Жодних заперечень щодо кількості та асортименту, переданого товару ця видаткова накладна не містить. Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача відносно якості поставленого товару за видатковою накладною від 21.02.2022 № 74 на суму 87 606,00 грн. Докази звернення покупця до постачальника з вимогою надати визначені договором документи, встановивши, при цьому, розумний строк для їх передання, у матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні докази відмови покупця від договору та повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за укладеним договором у повному обсязі. Крім того, колегією суддів встановлено, що разом із товаром покупцю було передано і супровідні документи на товар: рахунок на оплату від 07.02.2022 № 67 та сертифікати якості на емаль ЭП-5116 червоно-коричнева та розчинник марки Р-4, копії яких наявні у матеріалах справи. Доказів протилежного відповідачем не надано. Посилання відповідача на лист ТОВ "Електросталь-Курахове", згідно з яким позивач не передав товаросупровідні документи на виконання вимог пунктів 6.1, 6.2 та специфікації № 1 від 07.02.2022 до договору поставки, не беруться колегією суддів до уваги оскільки такий лист відсутній у матеріалах справи. Стосовно твердження відповідача про не залучення судом першої інстанції ТОВ "Електросталь-Курахове", колегія суддів зазначає, що відповідачем у суді першої інстанції не заявлялось клопотання про залучення даної юридичної особи, та окрім іншого, апелянтом не обґрунтовано, як рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ "Електросталь-Курахове". З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення витрат на оплату послуг поштового зв`язку в сумі 108.00 грн. скаржником в тексті апеляційної скарги жодним чином не спростовуються та не заперечуються. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України. Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору. За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення ухвалено при неповному з`ясуванні фактів по справі, з порушенням норм процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі). Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укр Мет" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 у справі № 910/12971/22.

4. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укр Мет".

5. Справу № 910/12971/22 повернути до Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.О. Алданова Судді О.О. Євсіков В.А. Корсак