Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/6346/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/68/23 Справа № 183/6346/20 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі Піменовій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяжень, - ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2020 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяжень. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 27.11.2014 року Новомосковським Центром надання послуг №1209, належить транспортний засіб автомобіль Chevrolet Epica, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . До цього, а саме з 12.05.2013 року власником транспортного засобу був його син - ОСОБА_2 . На момент реєстрації права власності, як за позивачем, так і за його сином жодних обтяжень та арештів на автомобіль не існувало, однак між сином та невісткою позивача протягом 2016-2017 рік існував спір щодо поділу майна подружжя, в тому числі щодо зазначеного автомобіля, в ході якого сторони дійшли мирової угоди та домовились про передачу у власність автомобіля ОСОБА_3 . Здійснити державну реєстрацію права власності на автомобіль за ОСОБА_4 позивачеві не вдалося, оскільки у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 14.02.2017 року Акціонерним товариство «Державний ощадний банк України» накладене обтяження у вигляді заборони відчуження. Підставою обтяження зазначено договір застави №4268 серія 163 від 01.02.2007 року, зі строком виконання зобов`язання, термін дії обтяження - 14.02.2022 року, боржником значиться ОСОБА_5 . При цьому в реєстрі обтяжень не вірно вказано рік випуску автомобіля, а на момент внесення даних до державного реєстру він вже не мав реєстраційного номеру НОМЕР_5 . З моменту придбання позивачем автомобіля з 01.02.2014 року він є добросовісним набувачем (покупцем) майна, однак внесення 14.02.2017 року обтяження у виді заборони на відчуження позбавляє його права вільно користуватися та розпорядитися своєю власністю. Позивач звертався до відповідача з проханням усунути порушення його права та вжити відповідні заходи для виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження належного йому автомобіля, проте на час звернення з позовом до суду порушення відповідачем не усунуто. Просив усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття обмеження у вигляді застави рухомого майна і виключення напису з державного реєстру обтяжень рухомого майна - транспортного засобу автомобіля Chevrolet Epica, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , зареєстрованого 14.02.2017 року реєстратором Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України на підставі договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Присяжнюк О.М щодо автомобіля Chevrolet Epica, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_3 . Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяжень -відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року просив скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача судові витрати. У відзиві АТ «Державний ощадний банк України» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення-без змін. Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року від інших учасників справи до апеляційного суду не надходили. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - ВАТ «Ощадбанк», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк») в особі філії Печерського відділення №3715 та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №1973 про надання кредиту у розмірі 120000 грн., з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 01 лютого 2014 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 01.02.2007 року між між ВАТ «Ощадбанк» (правонаступником якого є АТ «Ощадбанк») в особі філії Печерського відділення №3715 та ОСОБА_5 укладено договір застави №4268, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М. та зареєстровано у реєстрі за №163 (а.с. 89-94). Згідно з пунктом 1.1 договору застави майна предметом застави за цим договором є майно, а саме: транспортний засіб автомобіль Chevrolet Epica, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_4 , зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м.Києві 31.01.2007 року. Суду першої інстанції не надано належних та достовірних доказів, при яких обставинах відбулося відчуження зазначеного вище автомобіля першим власником - ОСОБА_5 , однак зазначений автомобіль був знятий з обліку, а 27.11.2014 року поставлений на облік вже новим власником - ОСОБА_1 . Після перереєстрації транспортного засобу останньому виданий новий державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.9). Станом на момент розгляду справи про скасування обтяження на рухоме майно за ОСОБА_5 перед банком наявна заборгованість за кредитним договором, про що свідчить рішення Таращанського районного суду Київської області від 08 вересня 2008 року (а.с. 97-100), а також відомості про відкрите виконавче провадження (а.с.104-105). Банком, як обтяжувачем, 02.02. 2012 року зареєстроване обтяження на заставне майно - автомобіль, про що містяться відомості в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна строком виконання до 01.02.2014 року (а.с.95). 04.01.2012 року до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухового майна №4441520 внесено зміни щодо терміну дії обтяження шляхом продовження до 04.01.2017 року, а в подальшому, в зв`язку з невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, а також у зв`язку з наявністю невиконаного рішення суду, 14.02.2017 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесеного запис про обтяження транспортного засобу заставою №16148771 із терміном дії до 14.02.2022 року (а.с.10, 95-96). Згідно з витягом від 06.11.2020 року №569119869 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 14.02.2017 року за №16148771 зареєстроване обтяження у вигляді заборони відчуження на автомобіль Chevrolet Epica, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_4 , обтяжувач - Філія - Головне управління по м.Києву та Київській області ПАТ «Ощадбанк», боржник ОСОБА_5 , розмір основного зобов`язання - 120000 грн., строк виконання зобов`язання - 01.02.2014 року. Обтяження зареєстровано на підставі договору застави від 01.02.2007 року № 4268 (а.с.10). Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань (ст.1 Закону України «Про заставу»), в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України). Статтями 598, 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином на підставах встановлених договором або законом, а частиною другою статті 589 ЦК України визначено право заставодержателя задовольнити за рахунок предмета застави в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 27 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Відповідно до статті 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави. У статті 28 Закону України «Про заставу» перераховані випадки, коли припиняється застава, а саме: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставного майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставне майно; в разі примусового продажу заставного майна; при закінченні терміну дії права, складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, встановлених Законом. Відповідно до частини першої статті 10 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 590 ЦК України). За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином (якщо інше не встановлено законом). Колегія суддів, враховуючи наявність заборгованості перед банком та невиконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_5 , погоджується з висновком суду першої інстанції, що обтяження на спірний автомобіль не втратило силу, оскільки жодна з перелічених у статті 28 Закону України «Про заставу» обставин не мала місце у спірних правовідносинах. В даному конкретному випадку обтяження, те, що існує, є способом захисту законних прав відповідача (банка) на повернення кредитних коштів, виданих колишньому володільцеві спірного автомобіля, та отримання процентів та інших платежів, які сплачуються за користування кредитом, відповідно, відсутні підстави для зняття вказаного обмеження, оскільки існує непогашена заборгованість за кредитним договором, згідно з яким були видані кредитні кошти для придбання автомобіля. Суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки доказів того, що Державний реєстр обтяжень рухомого майна не містив обтяження на спірний автомобіль, в тому числі, і на дату придбання транспортного засобу позивачем суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідачем як заставодержателем надавалася згода на відчуження заставного майна - спірного автомобіля. Так, обтяження заставою транспортного засобу виникло з моменту укладення договору застави (ще з 01.02.2007 року), кредитне зобов`язання боржником ОСОБА_5 перед кредитором не погашено, заставний автомобіль відчужувався і придбавався в період дії зареєстрованого обтяження. Зміна державних реєстраційних номерів на спірний автомобіль та зміна дати його випуску не може бути підставою для скасування обтяження заставою транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги, що на момент реєстрації права власності жодних обтяжень та арештів на автомобіль не існувало, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки обтяження заставою транспортного засобу виникло 01.02.2007 року - з моменту укладення договору застави (а.с.89-94), кредитне зобов`язання боржником ОСОБА_5 перед кредитором не погашено, заставний автомобіль відчужувався і придбавався позивачем в період дії зареєстрованого обтяження. Крім того, Державний реєстр обтяжень рухомого майна станом на 02.02.2007 рік містив обтяження на спірний автомобіль (а.с.95), доказів протилежного позивачем не надано. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 з 01.02.2014 року є добросовісним набувачем майна, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. На момент набуття майна позивачем у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було чинне обтяження банку від 02 лютого 2007 року, дія якого продовжена до 04 січня 2017 року, а з часом -до 14 лютого 2022 року. Таким чином, позивач не може вважатися добросовісним набувачем транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги, що АТ "Ощадбанк" звернулося з електронною заявою про реєстрацію приватного обтяження на спірний автомобіль лише 14.02.2017 року, а також, що під час реєстрації 27.11.2014 року транспортного засобу за ОСОБА_1 обтяжень не було, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів, на підтвердження зазначеного позивачем не надано. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не має ніяких зобов`язань перед банком, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, а отже, на нього може бути звернено стягнення. Наразі кредитне зобов`язання, забезпеченням якого виступає спірне майно не виконане. Банк своєї згоди на відчуження заставленого транспортного засобу не надавав. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова