Постанова 4821 № 703/1017/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/312/23 Справа № 703/1017/23 Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Крива Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2023 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця прикордонної комендатури швидкого реагування ВЧ НОМЕР_1 , солдата, РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 05 березня 2023 року о 19:00 на території базового табору військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), був виявлений військовослужбовець призваний за мобілізацією солдат ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Після чого даному військовослужбовцю було запропоновано перевіритись на стан алкогольного сп`яніння в військовій комендатурі - спеціальної служби правопорядку в м.Сміла Черкаської області, на що останній погодився, згідно «тесту» на алкоголь №684 від 05.03.2023 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Алконт - М № 00273 - тест на алкоголь №684 проба позитивна 0,33% проміле. Таким чином, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, солдат ОСОБА_1 своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, порушив імперативні вимоги статей 11,16,49,241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статі 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП України, виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2023 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що у порушення вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені прізвища свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і їх адреси, тоді як їх письмові пояснення від 06.03.2023 не можуть вважатися належними та допустимими доказами, так як зазначені свідки не були присутні під час його огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, суд не може покласти в основу обвинувачення покази даних свідків, позаяк вони не були допитані в судовому засіданні. Вважає, що факт визнання ним своєї вини у письмових поясненнях від 06.03.2023 не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо, та всієї доказової бази в сукупності. Вказує, що з дати останньої повірки алкотестеру «Алконт-М» № 00273 з 07.10.2021 на дату його застосування стосовно нього, 05.03.2023, сплило більше ніж 6 місяців, а саме, 1 рік 4 місяці 27 днів, а тому застосування зазначеного приладу при огляді на стан сп`яніння суперечило нормам Інструкції з використання застосовуваного приладу та вимогам ст.266-1КУпАП. Отримані результати вказаного приладу, на думку апелянта, є недопустимими, оскільки факт законності його використання не підтверджений сертифікатом та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. ОСОБА_1 зазначає, що згідно службової характеристики на нього, він характеризується позитивно. В судове засідання, призначене апеляційним судом на 02.06.2023 на 11:00, ОСОБА_1 не з`явився, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. 16.05.2023 ОСОБА_1 направив на електронну адресу апеляційного суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 000123 від 06.03.2023, згідно якого, ОСОБА_1 05.03.2023 о 19:00 год. на території базового табору ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) був виявлений військовослужбовець призваний за мобілізацією солдат ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, чим порушив ст.ст.11,16,49,241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП; - пояснень від 06.03.2023, отриманого від ОСОБА_1 , згідно якого, 05.03.2023 близько 19:00 год. він вживав алкогольні напої, після чого був виявлений та був відправлений на освідування; - роздруківки з приладу «Алконт-М» від 05.03.2023, згідно якої результат тесту: 0,33 ‰; - військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 16.12.2011; - пояснень від 06.03.2023, отриманих від свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, 05.03.2023 о 19:00 год. під час обходу території військового містечка було виявлено сержанта ОСОБА_1 з ознаками вживання спиртних напоїв, після чого запропоновано пройти тест на алкогольне сп`яніння. При цьому, було здійснено супровід даного військовослужбовця до військової комендатури - спеціальної служби правопорядку в м.Сміла Черкаської області, в результаті тесту було підтверджено факт вживання спиртних напоїв, а саме, 0,33 ‰; - витягу з наказу від 29.12.2022 № 167 «Про організацію служби військ і бойового навчання у 2023 навчальному році», яким визначено право офіцерів ІНФОРМАЦІЯ_2 на складання протоколів; - рапорта заступника начальника першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону ОСОБА_4 , згідног якого, 05.03.2023 о 19:00 год. на території базового табору ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) було виявлено військовослужбовця призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота; - службової характеристики на ОСОБА_1 , згідно якої він характеризується позитивно. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що у порушення вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені прізвища свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і їх адреси, тоді як їх письмові пояснення від 06.03.2023 не можуть вважатися належними та допустимими доказами, так як зазначені свідки не були присутні під час його огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, суд не може покласти в основу обвинувачення покази даних свідків, позаяк вони не були допитані в судовому засіданні. Вважаю зазначені доводи неприйнятними, позаяк пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 долучені безпосередньо до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, вказана обставина не впливає на винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. При цьому, статтею 272 КУпАП визначено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. З аналізу даної норми слідує, що виклик свідків є правом суду, а не його обов`язком. В свою чергу, із наявних у матеріалах справи пояснень свідків вбачається, що вони містять всю необхідну для суду інформацію, яка підлягала встановленню по даній справі. Неспроможними є доводи ОСОБА_1 , що факт визнання ним своєї вини у письмових поясненнях від 06.03.2023 не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо, та всієї доказової бази в сукупності, оскільки під час розгляду справи суд оцінює зібрані докази в сукупності. Із оскаржуваного рішення вбачається, що судом оцінено наявні у матеріалах справи докази, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, про що зазначено в постанові. Наявні у справі докази є допустимими. При цьому, судом не встановлено очевидної недопустимості доказів під час судового розгляду, який би давав підстави визнати ці докази недопустимими. Крім того, із постанови вбачається, що ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції вину у скоєнні даного адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що з дати останньої повірки алкотестеру «Алконт-М» № 00273 з 07.10.2021 на дату його застосування стосовно нього, 05.03.2023, сплило більше ніж 6 місяців, а саме, 1 рік 4 місяці 27 днів, а тому застосування зазначеного приладу при огляді на стан сп`яніння суперечило нормам Інструкції з використання застосовуваного приладу та вимогам ст.266-1КУпАП. Отримані результати вказаного приладу, на його думку, є недопустимими, оскільки факт законності його використання не підтверджений сертифікатом та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Дані доводи ОСОБА_1 є безпідставними, так як докази, на їх підтвердження, в матеріалах справи відсутні. При цьому, апеляційний суд звертає увагу ОСОБА_1 , що позитивна характеристики на нього, не слугує підставою для скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі, оскільки при накладенні стягнення судом першої інстанції в повній мірі враховано загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачені ст.33 КУпАП, про що зазначено в оскаржуваному рішенні. Розглянувши адміністративну справу, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме, вживання алкогольних напоїв та перебування у нетверезому стані під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу, відповідає санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП, вимогам ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника. При цьому, із санкції зазначеної статті вбачається, що місцевим судом накладено на ОСОБА_1 мінімальний вид адміністративного стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , - п о с т а н о в и в: Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба