Постанова 4803 № 179/224/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4773/23 Справа № 179/224/23 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Барильської А.П., суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - ВСТАНОВИЛА: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. (а.с.22). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що війна в країні вплинула на усі сфери життя, проте діти, зважаючи на важкі часи, потребують особливої уваги та турботи, додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів, зокрема, в питанні їх утримання. Вказувала, що з введенням воєнного стану в Україні Сімейний Кодекс у частині стягнення аліментів не зазнавав жодних змін, а всі припинення стягнень в виконавчих провадженнях, на період дії воєнного стану, не поширюються на стягнення аліментів. Зазначала, що жодних обмежень щодо стягнення аліментів з військовослужбовців не встановлено. Оскільки стягнення аліментів в період воєнного стану не зупинено, винесена судом ухвала про зупинення провадження суперечить Закону, позбавляючи малолітню дитину на отримання належних сум аліментів з боку рідного батька. Посилалась на те, що в умовах війни складно забезпечувати дитину самостійно. (а.с.28). Відповідач своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, не скористався. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже,враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 , на підставі Указу Президента України Про загальну мобілізацію №69/2022 від 24 лютого 2022 року, був призваний 11 липня 2022 року у Збройні Сили України до військової частини НОМЕР_1 та виключений з військового обліку, а тому, відповідно до п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає його передчасним, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Судом першої інстанції було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно проходження військової служби у Збройних Силах України відповідача по справі ОСОБА_2 . Згідно відповіді від 07 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 призваний 11 липня 2022 року у Збройні Сили України до військової частини НОМЕР_1 . В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан». Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17. Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено: «Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан». Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного Суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17. Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено. Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій. Із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 березня 2023 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був призваний 11 липня 2022 року у Збройні Сили України до військової частини НОМЕР_1 та виключений з військового обліку. Натомість, вказана відповідь не містить відомостей про те, що військова частина у складі ЗСУ, в яких проходить службу ОСОБА_2 переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі. Апеляційний суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»). За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню, як передчасна, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року скасувати, справу направити для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: А.П. Барильська Судді: С.А. Зайцева Ж.І. Максюта