LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/21881/21

від 05.06.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та поста…

УХВАЛА 05 червня 2023 року Київ справа №520/21881/21 адміністративне провадження №К/990/19333/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 (повний текст складено 05.05.2023) у справі № 520/21881/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТУРАНА» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 30.05.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 24.05.2023. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ГУ ДПС визначило дві підстави для касаційного оскарження судових рішень, а саме: - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України в частині неправильного застосування судами статті 56 ПК України та підпункту 5 пункту 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 у контексті визначення наявності або відсутності права у платника податків визначати суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування в податковій декларації на суми грошових зобов`язань, які на дату подання такої декларації перебувають на судовому оскарженні та щодо яких відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили. Обґрунтовуючи зазначені доводи, ГУ ДПС вважає, що до закінчення усіх судових процедур у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень позивач не мав права заявляти суми визначених у них грошових зобов`язань до бюджетного відшкодування; - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України в частині неправильного застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», і не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 06.02.2020 (справа №806/1339/15), від 05.03.2012 (справа №21-421а11), від 22.11.2016 (справа №826/11397/14), від 24.05.2016 (справа №21-5332а15), від 14.06.2016 (справа №21-1318а16), від 22.11.2016 (справа №21-2430а16), від 22.01.2019 (справа №826/18174/13-а), від 31.03.2020 (справа №520/8893/18), від 14.05.2019 (справа № 825/3990/14), від 13.07.2022 (справа № 520/223/20), від 25.08.2022 (справа № 826/5101/17), від 28.12.2022 (справа №520/1284/19). Обґрунтовуючи зазначені доводи, ГУ ДПС посилається на те, що встановлені під час перевірки обставини підтверджують нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами. Однак, як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду, цей суд дійшов висновку про наявність самостійної підстави для задоволення позову - допущення контролюючим органом істотних порушень норм ПК України під час призначення перевірки, що і стало підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції. Так, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про протиправність призначеної відносно позивача перевірки, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки. На обґрунтування цього висновку суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 07.12.2022 у справі №640/16523/21, від 28.12.2022 у справі №540/5445/21, від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18. Однак, касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України в частині висновків про допущення контролюючим органом істотних порушень норм ПК України під час призначення перевірки. Це унеможливлює встановити взаємозв`язок доводів касаційної скарги з вимогами про скасування судових рішень у повному обсязі та ухвалення нового про відмову в позові. Вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави). Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі № 520/21881/21 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко Р.Ф. Ханова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»