Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11018/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2023 р. Справа № 520/11018/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 13.02.23 по справі № 520/11018/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" звернулося до суду з позовом , в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення № 68314 від 18 листопада 2022 року, Комісії Головного управління ДПС Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" залишено без задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення суду є необґрунтованим, незаконним, винесеним без достатніх правових підстав, з суттєвими порушеннями норм процесуального права та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує , що позивач, користуючись правом п. 6 Порядку 1165, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019, надав комісії контролюючого рівня документи, передбачені абз. 9 п. 6 Порядку № 1165, які на його думку вказують на невідповідність критеріям ризиковості, оскільки, як було вказано вище в Рішенні 61586 від 09.12.2021 не містилися конкретні підстави припиняння рішення про відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем було повністю розкрито зміст своєї господарської діяльності, надано документи на придбання та реалізацію товарів за період січень 2021 вересень 2022, а також первинні, бухгалтерські документи щодо придбання у постачальників, які внесені до АІС «Журнал ризикових платників», а саме: ТОВ «Варант Оптіма» (43673481), ТОВ «ТК Алмейда» (44070428), ТОВ «ГРОУТ» (35073748), ТОВ «Онекс Плюс» (44135170), ТОВ «Будівельні матеріали 2019» (42819485), ТОВ «Торговий дім Клемпостав» (43673570), ТОВ «Протекс Систем» (44134711), ТОВ «ПММ-Україна» (44068749), ТОВ «Поліформ Актив» (43673579), ТОВ «Анкорстайл» (43716488) ТОВ «Платинум Трейд» (43913915), ТОВ «Ренілс» (43440122). Разом з цим, Харківським окружним адміністративним судом не було досліджено всіх матеріалів справи, які вказують на відсутність правових підстав для включення платника податку до переліку ризикових, що в своє чергу вказує на порушення норм процесуального права під час розгляду даної справи. Зазначає , що Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Також , суд касаційної інстанції зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Разом з тим, контролюючим органом ані в витязі з протоколу № 369/17-00- 18-02-03 від 18.11.2022, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції не підтверджено здійснення ризикових операцій Позивача з його контрагентами, не надано доказів, яка саме податкова інформація визначає ризиковість здійснення Позивачем господарської операції, якої саме господарської операції, та за якими податковими накладними. Крім того, судом першої інстанції не встановлено, а Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів відповідності операцій Позивача, здійснюваних на момент прийняття спірного рішення, Критеріям ризиковості здійснення операцій, визначеним у Додатку № 3 до Порядку № 1165. Більше того, Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів витребування у Позивача документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, по операціям, які на думку Відповідача мали ознаки ризиковості на момент прийняття спірного рішення, як і не доведено той факт, що на момент їх здійснення його контрагенти були віднесення до ризикових платників. Вказує, що контролюючим органом не надано жодних реальних доказів, які б вказували, на ризиковість саме Позивача. З рішення № 68314 від 18.11.2022 вбачається, що висновок про ризиковості платника податку зроблено у зв`язку з його співпрацею з ризиковими контрагентами. Зазначає, що прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості та здійснення господарських операцій, як правило розірвано в часі, тобто Позивач укладаючи договори, здійснюючи поставки, придбання товару співпрацює з контрагентами які не відповідають критеріям ризиковості, про що свідчать зареєстровані податкові накладні, адже відповідно до п. 11 Порядку № 1165 відповідність критеріям ризиковості є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що у платника податку відсутні законні механізми уникати співпраці з ризиковими контрагентами. Вважає, що контролюючий орган шляхом формального підходу до аналізу господарських операцій платників податку, відносить їх до ризикових. Посилаючись на ч.2 ст. 61 Конституції України, правову позицію, висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, вважає, що жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норм щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у тому числі порушення третіми особами податкового законодавства. Тобто, залучення ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» до відповідальності за діяння, вчинене іншою особою, не допускається (справа Європейського суду з прав людини (БулвесАД проти Болгарії). Будь-які нібито порушення, які вчинено контрагентами Позивача не можуть тягнути для нього настання негативних наслідків, а отже включення ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» до переліку ризикових платників у зв`язку з тим, що його контрагенти задіяні в проведенні ризикових операцій суперечить Конституції України та Податковому кодексу України. Звертає увагу, що внаслідок прийняття спірного рішення Позивач потрапив у стан правової невизначеності, оскільки контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових. Наявність запису в базах даних ДПС України як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, оскільки підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, що була направлена позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку, є відповідність платника податків Критеріям ризиковості платника податків, що зазначено в квитанціях що фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність. Вважає , що оскільки Рішення № 68314 від 18.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є обґрунтованою та підлягає задоволенню та свідчить про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в їх задоволенні. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладенні в апеляційній скарзі, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 , ухвалити нове рішення, яким: визнати протиправними та скасувати Рішення № 68314 від 18 листопада 2022 року, Комісії Головного управління ДПС Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; судові витрати покласти на відповідача. Головне управління ДПС у Рівненській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними , а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року вважає законним і обґрунтованим, виданим за умов правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року без змін. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ ПЛАЗМА є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 36226451, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Київське управління, Київська ДПІ (Київський район м. Харкова), зареєстроване за юридичною податковою адресою: м. Харків, пр-т Академіка Курчатова, буд. 12, кв.132. ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА було отримано Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 68314 від 18.11.2022, відповідно до якого ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (не надано/надано не в повному обсязі документи: на придбання та реалізацію товарів за період січень 2021 - вересень 2022 відсутні первинні, бухгалтерські документи щодо придбання у постачальників, які внесені до АІС Журнал ризикових платників, а саме: ТОВ Варант Оптіма (43673481), ТОВ ТК Алмейда (44070428), ТОВ ГРОУТ (35073748), ТОВ Онекс Плюс (44135170), ТОВ Будівельні матеріали 2019 (42819485), ТОВ Торговий дім Клемпостав (43673570), ТОВ Протекс Систем (44134711), ТОВ ПММ-Україна (44068749), ТОВ Поліформ Актив (43673579), ТОВ Анкорстайл (43716488) ТОВ Платинум Трейд (43913915), ТОВ Ренілс (43440122). Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Суд вказує, що податкова інформація не спростована позивачем - у належний спосіб, що підтверджено доказами, які надано позивачем до матеріалів позову. Позивач не надав документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку в зв`язку із чим позовні вимоги про скасування Рішення № 68134 від 18.11.2022 р., є безпідставними, оскільки законодавцем чітко зазначено на спосіб виключення платника податків із відповідного переліку, який недодержано позивачем. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання виключити з Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є передчасною та не обґрунтованою, оскільки доказів відмови у виключенні позивача із Переліку у порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 позивачем не надано. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Колегія суддів встановила , що доказів в підтвердження обставин ,встановлених судом першої інстанції , матеріали справи не містять, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. 317 КАС України. Згідно із частиною першою, восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення №1845/0/15/21), а 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку. Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідних положень» КАС України передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. Матеріали справи свідчать , що позовна заява з додатками надійшла до суду першої інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд» . Відповідно до розділу VІІ Перехідних положень КАС України, п.п. 15.3. п.15 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі. Тобто, враховуючи наведене , суд першої інстанції , отримавши позовну заяву з додатками, подану за допомогою підсистеми «Електронний суд» , повинен вчинити дії щодо оформлення матеріалів справи у паперовій формі. Однак , матеріали даної справи , що надійшли до суду апеляційної інстанції не містять додатків до позовної заяви в паперовому вигляді . Таким чином належні докази в матеріалах справи відсутні , оскільки судом першої інстанції не виконано вимоги п.п. 15.3. п.15 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України. Судом апеляційної інстанції витребувано справу в електронному вигляді з ЦБД та вчинено дії щодо оформлення матеріалів справи у паперовій формі. Також, позивачем до суду апеляційної інстанції надані належним чином завірені копії додатків до позовної заяви. Відповідно до ч.2,ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія судів приймає ці документи, оскільки позивач надавав такі документи до суду першої інстанції разом з позовною заявою допомогою підсистеми «Електронний суд» , а не виконання вимог п.п. 15.3. п.15 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України допустив саме суд першої інстанції , а не позивач. Щодо суті позовних вимог. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України. Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Статтею 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165(набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165). Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку. Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Так, рішенням Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №68314 від 18.11.2022 року віднесено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Таким чином, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також прямо передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 , від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20, що враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Також , суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Спірним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено, зокрема, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація". Як вбачається зі змісту спірного рішення податкового органу, зазначене поле містить наступну інформацію:" не надано/надано не в повному обсязі документи: на придбання та реалізацію товарів за період січень 2021 - вересень 2022 , відсутні первинні, бухгалтерські документи щодо придбання у постачальників, які внесені до АІС «Журнал ризикових платників», а саме: ТОВ «Варант Оптіма» (43673481), ТОВ «ТК Алмейда» (44070428), ТОВ «ГРОУТ» (35073748), ТОВ «Онекс Плюс» (44135170), ТОВ «Будівельні матеріали 2019» (42819485), ТОВ «Торговий дім Клемпостав» (43673570), ТОВ «Протекс Систем» (44134711), ТОВ «ПММ-Україна» (44068749), ТОВ «Поліформ Актив» (43673579), ТОВ «Анкорстайл» (43716488) ТОВ «Платинум Трейд» (43913915), ТОВ «Ренілс» (43440122).". Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру. Дослідивши зміст спірного рішення, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення №68314 від 18.11.2022 про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості прийнято ГУ ДПС в Рівненській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 08.11.2022 . У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні не конкретизовано які саме було надано позивачем документи та в чому, зокрема, полягають їх недоліки або неповний їх обсяг, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції , в чому суть такої ризиковості, чому вся господарська діяльність товариства є ризиковою. Також, зі змісту протоколу засідання комісії відповідача від 18.11.2022 вбачається, що ТОВ "Компані "Плазма" (код 36226451) за рішенням комісії ГУ ДПС у Харківській області 09.12.2021 року внесене до Журналу ризикових платників за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій". ТОВ "Компані "Плазма" надавало копії документів на виключення з АІС "Журнал ризикових платників" 16.12.21, 28.12.21, 26.01.22, 04.02.22, 22.02.22, 22.06.22, 17.08.22, за результатами розгляду яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виносила рішення по відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. ТОВ "Компані "Плазма" надано копії документів на виключення з АІС "Журнал ризикових платників" до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 08.11.22, квитанція №9234573140 від 08.11.2022 року. Позивачем, на спростування податкової інформації, вказаної в рішенні № 6831 від 18.11.2022 до матеріалів справи ( в електронному вигляді до суду першої інстанції та до суду апеляційної інстанції належним чином завірені копії) надано документи (договори, угоди, штатний розпис, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, ОСВ, акти приймання-передачі, інвойс, сертифікати , митні декларації, виписки з банківського рахунку тощо) в підтвердження господарських операції з придбання та реалізацію товарів за період січень 2021 вересень 2022 та первинні бухгалтерські документи в підтвердження господарських операції з придбання у контрагентів : ТОВ «Варант Оптіма» , ТОВ «ТК Алмейда» , ТОВ «ГРОУТ» , ТОВ «Онекс Плюс» , ТОВ «Будівельні матеріали 2019» , ТОВ «Торговий дім Клемпостав» , ТОВ «Протекс Систем» , ТОВ «ПММ-Україна» , ТОВ «Поліформ Актив» , ТОВ «Анкорстайл» ТОВ «Платинум Трейд» , ТОВ «Ренілс» , передбачені абз. 9 п.6 Порядку № 1165, які надавалися до податкового органу. При цьому, податковим органом не вказано яка саме інформація та копії документів досліджувалась комісією зокрема на придбання та реалізацію товарів за період січень 2021 - вересень 2022 , відсутні первинні, бухгалтерські документи щодо придбання у постачальників, які внесені до АІС «Журнал ризикових платників», а саме: ТОВ «Варант Оптіма» (43673481), ТОВ «ТК Алмейда» (44070428), ТОВ «ГРОУТ» (35073748), ТОВ «Онекс Плюс» (44135170), ТОВ «Будівельні матеріали 2019» (42819485), ТОВ «Торговий дім Клемпостав» (43673570), ТОВ «Протекс Систем» (44134711), ТОВ «ПММ-Україна» (44068749), ТОВ «Поліформ Актив» (43673579), ТОВ «Анкорстайл» (43716488) ТОВ «Платинум Трейд» (43913915), ТОВ «Ренілс» (43440122)", щодо яких господарських операцій, коли такі операції відбулись тощо. Також, судом першої інстанції помилково не взято до уваги надані позивачем до позову документи (договори, угоди, штатний розпис, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, ОСВ, акти приймання-передачі, інвойс, сертифікати , митні декларації, виписки з банківського рахунку тощо) в підтвердження господарських операції з придбання та реалізацію товарів за період січень 2021 вересень 2022 та первинні бухгалтерські документи в підтвердження господарських операції з придбання у контрагентів : ТОВ «Варант Оптіма» , ТОВ «ТК Алмейда» , ТОВ «ГРОУТ» , ТОВ «Онекс Плюс» , ТОВ «Будівельні матеріали 2019» , ТОВ «Торговий дім Клемпостав» , ТОВ «Протекс Систем» , ТОВ «ПММ-Україна» , ТОВ «Поліформ Актив» , ТОВ «Анкорстайл» ТОВ «Платинум Трейд» , ТОВ «Ренілс» . Крім того, вказаний протокол не містить належного обґрунтування щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Податковий орган не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскарженого рішення та був покладений в основу його прийняття. Крім того, колегія суддів зазначає, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості та які внесені до АІС «Журнал ризикових платників», є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. По-перше, в такому рішенні взагалі відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, та відомостей про податкові накладні/розрахунку коригування, в яких було зазначено ризикову операцію. По-друге, позивачем направлялись пояснення та документи до ГУ ДПС у Рівненській області щодо виключення ТОВ "Компані "Плазма" з переліку ризикових суб`єктів господарювання 08.11.2022 , 16.12.21, 28.12.21, 26.01.22, 04.02.22, 22.02.22, 22.06.22, 17.08.22. По-третє, п. 8 Критеріїв ризиковості платника передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування. Однак, ГУ ДПС не надало до суду докази, які б підтверджували наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. По-четверте, суд звертає увагу, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку № 1165. При цьому, суд зауважує, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є внутрішніми документами контролюючих органів та відсутні у вільному доступі для платників податку. Отже, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Не виклавши розшифрування податкової інформації, не навивши ризикових операцій тощо в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. Водночас, документального підтвердження обставин, що ТОВ "Компані "Плазма" задіяне у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи контролюючим органом не подано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України. Тобто, оскаржуване у даній справі рішення ґрунтується на припущеннях та ймовірностях, що також свідчить про необґрунтованість такого рішення. Крім того, посилання на наявність податкової інформації є недостатнім для висновку про те, що ТОВ "Компані "Плазма" відповідає п.8 Критеріїв ризикових платників податків затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, оскільки такі не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Водночас, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку. Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Також суд касаційної інстанції зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як це передбачено п. 8 Порядку № 1165, а також не вказавши який перелік реалізованих товарів не відповідав придбаним, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. У постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки. Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Всупереч наведеної вище норми КАС України, відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, не було доказано правомірності свого рішення, що є предметом оскарження у даній справі. За вищевикладених обставин, колегія суддів дійшла висновку , що рішення № 68314 від 18 листопада 2022 року, Комісії Головного управління ДПС Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ ПЛАЗМА критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ ПЛАЗМА з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31 травня 2023 року по справі № 280/1255/20. Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі №755/10947/17 відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду. Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова

позиція Верховного Суду буде незмінною. Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Компані "Плазма" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1984,80 грн та апеляційної скарги в розмірі 2977,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням та платіжною інструкцією. Враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ "Компані "Плазма" судом задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано , позовні вимоги задоволено , відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1984,80 грн та апеляційної скарги в розмірі 2977,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Рівненській області. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 по справі № 520/11018/22 скасувати. Прийняти нове рішення , яким позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправними та скасувати Рішення № 68314 від 18 листопада 2022 року, Комісії Головного управління ДПС Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1984,80 грн та апеляційної скарги в розмірі 2977,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Рівненській області. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош