Постанова Київський апеляційний суд № 759/17087/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 759/17087/21 провадження № 22-ц/824/5270/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів : судді-доповідача Кирилюк Г. М., суддів: Рейнарт І. М., Борисової О. В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в складі судді Журибеди О. М., встановив : 28.07.2021 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку з чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на підставі типового договору, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085) договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води. Свідоцтвом повного і беззастережного прийняття умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, яка від послуг у встановлено законодавством порядку не відмовлялась. ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2021 складає 66 763,21 грн, з яких - 49 436,90 грн - заборгованість за послуги централізованого опалення; 17 326,31 грн - заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води. Позивач на підставі договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг у розмірі 46 720,60 грн. Враховуючи викладене, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість: за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 30 025,66 грн; за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 694,94 грн; за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 49 436,90 грн; за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 17 326,31 грн. Також просило стягнути витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розмірі 33,00 грн та судовий збір - 2 270 грн. 13.10.2021 ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем пропущено позовну давність по вимогам до липня 2018 року. Вона вчасно та в повному обсязі оплачувала за спожиті послуги. Припинила таку сплату лише після того, як її показники лічильників без пояснень перестали братись позивачем до уваги. В будинку через пошкоджені труби стояків гарячого водопостачання була відсутня гаряча вода з 10 липня 2020 року до 20 лютого 2021 року, що підтверджується листом голови правління ОСББ "Пушиної 19" від 26.04.2021 №10. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за послуги централізованого опалення, спожиті з 01.05.2018, у розмірі 49 436,90 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води, спожиті з 01.05.2018 в розмірі 17 326,31 грн, а всього у загальній сумі 66 763 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 2 270 грн та 33,00 грн витрат, пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загалом 2 303 грн. В іншій частині вимог відмовлено. 09.01.2023 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в частині відмови у стягненні заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 30 025,66 грн; за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 694,94 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити. Вирішити питання щодо судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн. Вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивачем були надані всі належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог: договір про відступлення права вимоги (цесії) №602-18; розрахунок заборгованості. ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» жодних звернень або претензій від відповідача про неотримання/ненадання/не користування послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води чи/або звернень щодо перерахунку/невірних нарахувань за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не передавало. Таким чином, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до 01 травня 2018 року надавались в повному обсязі, а тому позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати спожитих послуг. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалась. Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». 11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладений договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку №2 до цього договору. Відповідно до додатків №1 та №2 до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відступається право вимоги до ОСОБА_1 по заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 30 025,66 грн, та за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 694,94 грн. Рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованості за спожиті послуги у розмірі 66 763,21 грн за період з 01.05.2018 сторони не оскаржують, а тому в цій частині воно не є предметом апеляційного розгляду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 30 025,66 грн; за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 694,94 грн, суд першої інстанції виходив з недоведеності вказаних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин (до 01.05.2018 року) 5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, які були чинні в період спірних правовідносин, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018 року, укладеного з ПАТ «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України). Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом. На підтвердження заборгованості за послуги з централізованого опалення, спожиті відповідачем до 01 травня 2018 року, позивачем КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надано договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів. З укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 та у додатку № 2 до цього договору, в тому числі до відповідача, який згідно додатків до договору мав заборгованість за послугу з централізованого опалення в сумі 30 025,66 грн та за послугу з централізованого постачання гарячої води у розмірі гарячого водопостачання в сумі 16 694,94 грн. Разом з тим, саме по собі зазначення в договорі про відступлення права вимоги розміру заборгованості особи, вимоги до якої відступаються, не може вважатися належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом такої заборгованості в розумінні ст. 77 - 80 ЦПК України. Залучені до апеляційної скарги помісячний розрахунок заборгованості, який включає в себе розрахунок за період з липня 2015 року по травень 2018 року, є новим доказом, який не надавався суду першої інстанції. Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Позивачем не обґрунтовано та не надано доказів неможливості подання вказаного розрахунку суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, що утворилась до 1 травня 2018 року за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт О. В. Борисова