Постанова Одеський апеляційний суд № 522/3946/23

Номер провадження: 33/813/704/23 Номер справи місцевого суду: 522/3946/23 Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.05.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Воронової Є.Р., особи, яка притягується до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , його представника Чорного С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2023 року, ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою суду першої інстанції встановлено, що 06 лютого 2023 року 20 годині 15 хвилин в м.Одеса по вул. Каманіна, біля будинку 23, корп. А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110280, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.5) Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права посилаючись на те, що він не керував автомобілем, а стояв в декількох метрах від нього. Крім того у поліцейських не було жодних підстав для перевірки документів на автомобіль. ОСОБА_1 вважає, що суд порушив його право на захист, розглянув справу без його участі, не допитав в судовому засіданні свідків. За таких обставин, ОСОБА_1 просив викликати до апеляційного суду в якості свідка ОСОБА_2 , як особу, яка складала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Разом з цим під час апеляційного розгляду представник ОСОБА_3 відмовився від клопотання про допит вказаного свідка. Позиції учасників апеляційного розгляду В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник Чорний С.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно з п.2.5) Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №426449, з фабули якого убачається, що 06 лютого 2023 року о 20 годині 15 хвилин в м.Одеса по вул.Каманіна, біля будинку 23, корп.А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110280, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.5) Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_1 . При цьому в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що досліджений протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом. З метою перевірки доводів апеляційної скарги в судовому засіданні був досліджений журнал та прослуханий аудіозапис судового засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке відбулось 27 березня 2023 року в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні, надав пояснення щодо фактичних обставин справи, підтвердив обставини викладені у протоколі та визнав свою вину в повному обсязі. Крім того ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв клопотання про необхідність залучення йому захисника. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив право ОСОБА_1 на захист і на доступ до суду є неспроможними і були викладені виключно з метою ввести апеляційний суд в оману. Під час апеляційного розгляду було встановлено, що напередодні розгядаємих подій, приблизно о 18 годині 06 лютого 2023 року ОСОБА_1 керуючи своїм автомобілем збив шлагбаум. Після цього на місце ДТП були викликані поліцейські, якими по прибуттю на місце події було виявлено автомобіль марки «Таврія Нова» державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, з характерним запахом алкоголю, порушенням координації рухів та спілкування. Також, працівниками поліції, у встановленому законом порядку було запропоновано ОСОБА_1 здійснити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер» (Drager ) або в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, представниками влади і знаходяться при виконанні службових обов`язків, які відповідно до положень КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій, та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, не звертаючи уваги на неодноразові попередження працівника поліції ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, у ході спілкування, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своєї пропозиції, неодноразово, запропонував працівнику поліції ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, тим самим висловивши пропозицію про надання неправомірної вигоди за не притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. За даним фактом ОСОБА_1 був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2023 року за ч.1 ст.369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Вказаний вирок був наданий стороною захисту під час апеляційного розгляду та долучений до матеріалів даної справи. На теперішній час вищевказаний вирок набрав законної сили, а отже висновки викладені в ньому мають преюдиційне значення у даній справі, тобто факти, викладені в вироку, вважаються встановленими та такими, що не потребують нового доведення. За таких обставин апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є беззаперечно доведеною, а доводи його апеляційної скарги є голослівними, безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладено судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко