Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/3166/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/108/23 Справа № 212/3166/22 Суддя у 1-й інстанції - Овсянніков В.С. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2023 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кіщак А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.11.2022 року, якою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - УСТАНОВИЛА: З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 25.06.2022 р. о 23-30 год. по вул. Женевська біля буд. 18 в Покровському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану сп`яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.11.2022 року ОСОБА_1 визнановинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. В апеляційній скарзі адвокат Кіщак А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому на нього не поширювалась вимога, передбачена п. 2.5 ПДР. Звертає увагу суду, що відеозапис з камер поліцейських не є безперервним, а тому не може вважатися допустимим доказом. Просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його адвокат Кіщак А.А.повідомлені належним чином. У призначене судове засідання не прибули, заяв/клопотань про відкладення судового розгляду до суду апеляційної інстанції не надійшло. Судом апеляційної інстанції вжито всіх можливих заходів для забезпечення ОСОБА_1 доступу до правосуддя, однак він даним диспозитивним правом не скористався. Враховуючи принцип правової визначеності та розумності строків вважаю за можливе розглянути дану справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутності останнього та його адвоката. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Ст. 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 232957 від 25.06.2022 року (а.с. 1); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3); - рапортом поліцейського Коталіна А.І. (а.с. 4); - довідкою про отримання ОСОБА_1 водійського посвідчення (а.с. 5); - відеозаписом подій 25.06.2022 року за участю ОСОБА_1 (а.с. 6). Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Особа, яка керує транспортним засобом повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями повинні знати ПДР та їх дотримуватися. Так, п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. З відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що саме ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 . Також факт керування саме ОСОБА_1 підтверджує у своєму рапорті патрульний поліцейський (а.с. 4). За таких обставин даний довод є безпідставним. Відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи наявний відеозапис, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тож необхідності залучати двох свідків у поліцейських не було. Таким чином, дані доводи є безпідставними. Що стосується аргументів сторони захисту про незабезпечення працівниками поліції безперервної відеофіксації, то вони не впливають на законність оскаржуваної постанови, оскільки на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та такий відеозапис дає можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, відтак суд критично ставиться до тверджень сторонни захисту про те, що відеозапис правопорушення є неналежним доказом. Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції, в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог адвоката та скасування постанови суду першої інстанції немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника Кіщак А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.11.2022 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова