LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/16781/22

від 01.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військовій частині НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі №160/16781/22 без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16781/22 (суддя Турлакова Н.В., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Військовій частині НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі №160/16781/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 25 жовтня 2022 року звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 згідно з яким просить: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 131182,98 грн (сто тридцять одна тисяча сто вісімдесят дві грн, 98 коп.) за безпосередню участь в бойових діях за період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 , додаткову винагороду в розмірі 131182,98 грн (сто тридцять одна тисяча сто вісімдесят дві гри. 98 коп.) за безпосередню участь в бойових діях за період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року. Позов обґрунтовано тим, що позивач у період з 04.04.2022 року по 17.06.2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в смузі оборони підрозділів НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони у складі сил та засобів оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах зони відповідальності (Запорізька область, Дніпропетровська область, Донецька область), що підтверджується відповідними довідками, а тому набув права на отримання додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100000 грн, однак в порушення вимог законодавства позивачу виплачено таку винагороду у розмірі 30000 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року позов задоволено частково. Суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) за період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , додаткову винагороду за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р. за період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що у період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року в підтвердження чого позивачем надані належні та допустимі докази. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що згідно з відомостями посвідчення про відрядження від 03.03.2022 року №2 позивач в період з 03.03.2022 року по 21.06.2022 року вибув у відрядження до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання завдань, а тому у відповідача не має підстав приймати до уваги довідки видані військовою частиною до якої не був відряджений позивач. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року (з послідуючими змінами), в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який діє по теперішній час. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2022 № 5 старший лейтенант ОСОБА_1 начальник інженерно-технічної служби технічної частини, 03 березня 2022 року вибув у відрядження до м. Запоріжжя для виконання завдань, що також підтверджується посвідченням про відрядження від 03.03.2022 № 2 (а.с.25-26). Підстава: БР командира НОМЕР_3 окремої бригади від 03.03.2022 року №22. Відповідно до посвідчення про відрядження від 03.03.2022 № 2 старший лейтенант ОСОБА_1 03.03.2022 прибув до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання завдань, 21.06.2022 вибув із Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та 21.06.2022 прибув до військової частини НОМЕР_1 (а.с.27). Згідно з довідками Військової частини НОМЕР_4 від 01.06.2022 року № 109 від 01.06.2022 року, № 101 від 01.06.2022 року, № 2063 від 21.06.2022 року, старший лейтенант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в смузі оборони підрозділів НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони у складі сил та засобів оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах зони відповідальності (Запорізька область, Дніпропетровська область, Донецька область) в період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року (а.с.6-8). Підстава: бойове розпорядження 26 обр №22 ОКП-"Дніпро" від 03.03.2022; рапорт начальника відділення сил підтримки військ (сил) військової частини НОМЕР_4 № 672 (№ 890 від 21.06.2022р.) від 01.06.2022. До Військової частини НОМЕР_1 командирами тактичних груп були надані рапорти від 06.06.2022 року, які були отримані відповідачем 07.06.2022 року, що підтверджується відміткою про отримання (Вх. № 415, Вх. № 416), згідно з якими вони просять надати вказівку щодо виплати на підставі вищезазначених довідок, у т.ч. старшому лейтенанту ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у розмірі 100000 грн з урахуванням виплат 30000 грн з розрахунку за місяць пропорційно часу проходження служби (а.с.6-8). Правомірність дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у розмірі 100000 грн з розрахунку за місяць за певний період є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, строк дії воєнного часу продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Отже, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира. Станом на момент виникнення спірних правовідносин, порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди було визначено телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 (далі - Телеграма), а не Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29, оскільки останнє прийнято 23.06.2022 року, тобто після виникнення спірних правовідносин, які виникли у період з квітня 2022 р по 17 червня 2022 року. Пунктом 2 Телеграми від 25.03.2022 № 248/1298 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах). Відповідно до пункту 6 Телеграми, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Згідно з пунктом 3 Телеграми про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Пунктом 4 Телеграми, встановлено, що командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми (а.с.36-41). Як вбачається з матеріалів справи згідно з довідками Військової частини НОМЕР_4 № 101 від 01.06.2022 року, № 109 від 01.06.2022 року, № 2063 від 21.06.2022 року, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в смузі оборони підрозділів НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони у складі сил та засобів оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах зони відповідальності (Запорізька область, Дніпропетровська область, Донецька область) в період з 01 квітня до 30 квітня 2022 року, з 11 травня до 31 травня 2022 року та з 01 червня до 17 червня 2022 року, в загальній кількості 68 днів, що відповідачем не заперечується (а.с.6-8). Зазначені довідки складені за формою наведеною в додатку № 1 Телеграми від 25.03.2022 № 248/1298. Крім того, до Військової частини НОМЕР_1 командирами тактичних груп були надані рапорти від 06.06.2022 року, які були отримані відповідачем 07.06.2022 року, що підтверджується відміткою про отримання (Вх. № 415, Вх. № 416), згідно з якими вони просять надати вказівку щодо виплати на підставі вищезазначених довідок, у т.ч. старшому лейтенанту ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у розмірі 100000 грн з урахуванням виплат 30000 грн з розрахунку за місяць пропорційно часу проходження служби. Зважаючи на те, що позивачу надано довідки про безпосередню участь у бойових діях складені за формою наведеною в додатку № 1 Телеграми від 25.03.2022 № 248/1298 та ним подано відповідні рапорти про виплату додаткової винагороди передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 100000 гривень у розрахунку на місяць, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання такої винагороди. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що відрядження позивача до м. Запоріжжя для виконання завдань на підставі бойового розпорядження 26 обр №22 ОКП-«Дніпро» від 03.03.2022» через Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання додаткової винагороди передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, зважаючи на те, що в період спірних відносин підставою для її отримання було наявність повідомлення про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 Телеграми від 25.03.2022 № 248/1298. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що підставою для прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2022 № 5 щодо відрядження позивача до м.Запоріжжя та складання довідок № 101 від 01.06.2022 року, № 109 від 01.06.2022 року, № 2063 від 21.06.2022 року було бойове розпорядження 26 обр №22 ОКП-«Дніпро» від 03.03.2022», в свою чергу зі змісту довідок Військової частини НОМЕР_4 № 101 від 01.06.2022 року, № 109 від 01.06.2022 року, № 2063 від 21.06.2022 року вбачається, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в смузі оборони підрозділів НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони у складі сил та засобів оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військовій частині НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року у справі №160/16781/22 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 01 червня 2023 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.В. Сафронова суддя С.М. Іванов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»