Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2881/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2881/23 Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д. К. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року по матеріалам справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 03.05.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3888 гривень 53 копійки в місяць за період з 01.03.2018 року по 03.05.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Ухвалою суду від 20 лютого 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. На виконання зазначеної ухвали суду до суду 27.02.2023 року надійшла заява в якій зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 статті 5 ЗУ Про судовий збір. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії повернуто без розгляду. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що індексація грошового забезпечення є додатковим видом грошового забезпечення та виступає гарантією щодо оплати праці працівників, в тому числі й військовослужбовців, тому апелянт стверджує, що при зверненні до суду він був звільнений від сплати судового збору, оскільки судовий спір стосується стягнення грошового забезпечення. Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити посилаючись на невірне трактування позивачем норм права. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного. Вирішуючи спірне питання та повертаючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач у наданий судом строк не виконав ухвалу суду від 19.12.2022 року, судовий збір не сплатив, а пільг щодо сплати судового збору за позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачеві п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не визначає, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог згідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір". Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами. Частинами 1, 4 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.05.2018 року. Одеським окружним адміністративним судом відповідно до ухвали від 20.02.2023 року залишено апеляційну скаргу позивача без руху. Встановлено позивачу в строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги в установленому законом розмірі. На виконання ухвали суду від 20.02.2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, позивачем не надано документу про сплату судового збору, водночас надано клопотання про відкриття провадження у справі, у якому він зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Водночас суд першої інстанції прийняв ухвалу від 07.03.2023 р. про повернення позовної заяви без розгляду та вказав, що пільг щодо сплати судового збору за позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачеві п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не визначає, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог згідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. За приписами статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, колегія суддів зазначає, що індексація це не окремий вид доходу, а механізм її підвищення у випадках визначених законодавством. Виходячи з викладеного, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення стосується заробітної плати військовослужбовця. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. справа №380/8976/21. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано положення позивача та суть його спору, зокрема, що він стосується заробітної плати позивача, що в силу Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI надає йому можливість звернутись за захистом своїх права без сплати судового збору. Колегія суддів відхиляє посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію в часі. Отже, суд першої інстанції повертаючи позов позивачу не врахував приписи пункту 1 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI та частини шостої статті 296 КАС України, які зобов`язують особу, звільнену від сплати судового збору відповідно до Закону, лише зазначити підстави такого звільнення, що і було зроблено позивачем у поданій ним апеляційній скарзі. Таким чином, колегія суддів зазначає, що приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви у зв`язку із несплатою судового збору, суд першої інстанції не врахував суть спірних правовідносин, а отже помилково застосував наслідки не усунення недоліків, передбачених частиною другою статті 298 КАС України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року скасувати. Матеріали справи № 420/2881/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 30 травня 2023 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова