Ухвала КЦС ВС № 545/3969/22

Ухвала 29 травня 2023 року м. Київ справа № 545/3969/22 провадження № 61-5335ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої органом місцевого самоврядування, ВСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У квітні 2023 року ОСОБА_1 , із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 24 квітня 2023 року, а саме просив правильно зазначити ціну позову. На переконання заявника, Верховним Судом у змісті ухвали помилково вказано ціну позову у розмірі 650 501,00 грн замість правильної ціни позову 2 000 500,00 грн. Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення. У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності». Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне. Відтак, зі змісту касаційної скарги у справі № 545/3969/22 (провадження № 61-5335ск23) дійсно вбачається, що заявник просив оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог «… щодо стягнення з Височанської селищної ради на мою користь 2 000 000 грн відшкодування завданої моральної шкоди посадовими особами Височанської селищної ради, за привласнення ними продуктів харчування, що повинні були мені вони видати за вимогами постанови Кабінету міністрів України № 328 у квітні 2022 року та 500 грн завданої матеріальної шкоди, що складає вартість вказаного продуктового набору у постанові КМУ № 328 у вказаний період …» скасувати. Матеріали справи направити до суду першої інстанції на подальший розгляд. Відтак, заявником дійсно у змісті касаційної скарги вказано ціну позову 2 000 500,00 грн. Одночасно, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що вона складає саме 650 501,00 грн. Зокрема, у змісті рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2022 року вказано: «Щодо розрахунку відшкодування завданої матеріальної шкоди: то вона визначена вартістю продуктового набору вказаного у постанові КМУ №328 і складає 500 гривен, а сума завданої позивачу моральної шкоди - то вона не підлягає чіткому розрахунку, але позивач вважає що її розмір повинен бути у 650 001 гривню. Це компенсація за завдану йому моральну шкоду, яка надасть можливість подолати негативні наслідки від її отримання.» Крім того, у змісті оскаржуваної постанови Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2023 року зазначено наступне: «Позивач вказує, що невидача встановлених постановою КМУ № 328 продуктових товарів порушила його права, тому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка складається з вартості продуктового набору в розмірі 500 грн. Вказав, що протиправні дії посадових осіб Височанської селищної ради вчинені свідомо, при введенні воєнного стану та посягають на його права, життя та здоров'я шляхом привласнення продуктів харчування, що були вкрай йому необхідні для підтримки життєдіяльності. Дії відповідача викликали у нього обурення тривалий час, зламали надію на очікуваний захист державою, відчуває розчарування, чим було завдано йому моральної шкоди, яку позивач оцінює у 650 001 грн.» Таким чином, встановлюючи ціну позову в зазначеній справі у розмірі 650 501,00 грн Верховний Суд виходив саме зі змісту оскаржуваних судових рішень, у яких чітко визначено ціну позову. При цьому, ухвали про виправлення описок у змісті рішень судів першої та апеляційної інстанцій у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. Верховний Суд звертає увагу заявника, що виправлення описки у рішеннях судів попередніх інстанцій не відноситься до повноважень Верховного Суду, визначених змістом статті 409 ЦПК України. Також не заслуговує на увагу копія перших двох аркушів позовної заяви у зазначеній справі, додані заявником до заяви про виправлення описки, оскільки зазначена копія не містить відміток про реєстрацію у Полтавському районному суді Полтавської області, а також не надає можливості Верховному Суду встановити повний зміст останньої. Крім того, як вже зазначалось, встановлюючи ціну позову у справі, Верховний Суд виходив саме зі змісту оскаржуваних судових рішень, зокрема зі змісту рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, відповідно підстави для виправлення описки відсутні. Керуючись статтями 269, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2023 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць