Постанова 4875 № 917/1652/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/1652/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В., за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В., за участю представників сторін: від позивача: не з`явилися; від відповідача (апелянта): не з`явилися; від 3-х осіб: не з`явилися; розглянувши апеляційну скаргу Полтавського державного аграрного університету, м. Полтава (вх. №409 П/2), на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21 (суддя Безрук Т.М.), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", м.Київ, до відповідача Полтавського державного аграрного університету, м. Полтава, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м. Полтава, про стягнення 131141,52грн, ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21 стягнуто з Полтавського державного аграрного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" 16625,00грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Приймаючи вищевказане додаткове рішення, господарський суд першої інстанції визнав обґрунтованими заперечення відповідача проти включення до судових витрат вартості послуг вказаних у пункті 3 акту про прийняття-передачу наданих послуг від 15.02.2022, оскільки до матеріалів справи №917/1652/21 не надано адвокатський запита Невструєва Л.Б. до Черкаської торгово-промислової палати. У зв`язку з цим суд виключив із загальної вартості послуг 1250,00грн, вказаних у п. 3 акту. За висновком місцевого суду, матеріалами справи підтверджуються понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 23750,00грн. Заявлені витрати на оплату послуг адвоката є співрозмірними із складністю справи та наданими адвокатами послугами, з часом, витраченим адвокатами на надання послуг і їх обсягом, а також співрозмірні з ціною позову. Враховуючи, що позивачем у цій справі заявлено позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) на загальну суму 165913,46грн, з них суд задовольнив вимоги про стягнення загальної суми 116883,96грн, а отже, заявлена сума витрат на правничу допомогу підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 16625,00грн. Не погодившись із вищевказаним додатковим рішенням, Полтавський державний аграрний університет звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/1652/21 від 26.01.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає оскаржуване додаткове рішення таким, що прийнято з неповним з`ясуванням доказів, що мають значення для справи. Відповідач вважає, що місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки його доводам та доказам, викладеним в запереченнях щодо ухвалення додаткового рішення, якими підтверджується відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі. Так, за твердженням скаржника, у п. 1.1. додаткової угоди №1/20 від 06.07.2020 до договору про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019, укладеного між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та адвокатом Невструєвим Л.Б., передбачено, що адвокат надає правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню відшкодування вартості безпідставно набутого майна (природного газу) з Полтавського державного аграрного університету. Однак, судом першої інстанції не було враховано того, що станом на 06.07.2020 позивач та адвокат не могли укладати будь-яких додаткових угод щодо такого вищого навчального закладу, зважаючи на те, що до 02.08.2021 останній мав назву Полтавська державна аграрна академія. З огляду на викладене скаржник вважає, що додаткова угода №1/20 від 06.07.2020 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги не може бути належним доказом понесених позивачем витрат у справі, оскільки вказаний документ складений "заднім числом", чого місцевим судом не було взято до уваги. Крім того, на думку скаржника, господарський суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом саме даної справи у заявленому розмірі, з огляду на відсутність таких даних у додатковій угоді. Зокрема, за умовами п. 2.1. додаткової угоди сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00грн за 1 (одну) годину. Клієнт оплачує гонорар протягом 60 днів з моменту підписання акта наданих послуг згідно п. 2.5 додаткової угоди №1/20 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги. Проте, у доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення матеріалах відсутній акт наданих послуг, натомість є акт №172/20 про прийняття-передачі наданих послуг. У п 4.6. договору також зазначено, що факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Однак, оскільки документ, який наданий позивачем у справі відрізняється від документу, вказаному у додатковій угоді №1/20, відтак скаржник вважає, що акт № 1/2/20 про прийняття-передачі наданих послуг є неналежним доказом на підтвердження понесення позивачем витрат у цій справі. Додатково скаржник звертає увагу на тому, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи становить 25000,00грн. У той же час, позивачем направлено відповідачу примірник детального опису наданої професійної правничої допомоги, який не підписаний адвокатом та містить підпис лише ТОВ "Укр Газ Ресурс", при цьому цей документ не містить дати його складання. У п. 8 детального опису робіт документу зазначено, що на підготовку та направлення сторонам справи та суду відповіді на відзив відповідача адвокатом витрачено - 0,5 год, вартість за одну годину 2500,00грн, загальна сума 2500,00грн. Таким чином, адвокатом здійснено невірний розрахунок, оскільки за 0,5 год загальна сума становить не 2500,00грн (як зазначено позивачем), а 1250,00грн. Аналогічні помилки допущено позивачем у п. 9 детального опису наданої професійної правничої допомоги, в якому зазначено, що на підготовку та направлення сторонам справи та суду заяви про збільшення позовних вимог витрачено 0,5 год, вартість за одну годину 2500,00грн, загальна сума 2500,00грн. Тобто, за 0,5 год загальна вартість вказана 2500,00грн, замість вірної суми 1250,00грн. При цьому, як вбачається з детального опису наданої професійної правничої допомоги та акті про прийняття-передачу наданих послуг №1/1/20 від 15.02.2022, який підписаний адвокатом та клієнтом, вартість наданих послуг складає 25000,00грн, однак, у цих двох документах, що надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу різняться суми та час, за якими нарахована загальна сума наданих послуг - 25000,00грн. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що підготовка та направлення адвокатського запиту від 22.07.2020 на адресу ТОВ "Оператор ГТС України" (1250,00грн), та ознайомлення із відповіддю на адвокатський запит ТОВ "Оператор ГТС України (1250,00грн) це ті дії, які вчинив адвокат в межах іншої господарської справи №917/1098/20, в якій Господарським судом Полтавської області ухвалено рішення від 01.10.2020 про відмову у задоволенні позову ТОВ "Укр Газ Ресурс" до Полтавської державної аграрної академії про стягнення грошових коштів в сумі 24873,93грн. Відповідач наполягає, що цей запит було направлено позивачем 22.07.2020, а рішення у справі №917/1098/20 винесено 01.10.2020. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з доказів, які надані позивачем, скаржник вважає, що сума витрат в розмірі 16625,00грн, які стягнуто оскаржуваним додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21, є завищеною та не є належним чином обґрунтованою, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Крім того, Полтавський державний аграрний університет є бюджетною установою та витрати на правничу допомогу призведуть до нецільового використання бюджетних коштів. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (з урахуванням ували від 05.04.2023 про виправлення описки) поновлено Полтавському державному аграрному університету строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено розгляд справи 18.05.2023 о 10:30 год. 17.04.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Укр Газ Ресурс" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. 20.04.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.05.2023 о 10:30 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке (клопотання) ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 було задоволено. 18.05.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи на стороні позивача. До початку розгляду апеляційної скарги по суті позивач та треті особи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направили їх до апеляційного суду. Уповноважені представники учасників справи у судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2023 не з`явилися; про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 04.04.2023 (з урахуванням ували від 05.04.2023 про виправлення описки). Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті. Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. У жовтні 2021 року ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського державного аграрного університету, в якому позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив стягнути з відповідача 165913,46грн, з яких: 114903,98грн відшкодування вартості безпідставно набутого майна, 28910,98грн - пені, 16109,40грн - інфляційних, 5989,10грн - 3% річних. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.02.2022 у справі №917/1652/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2022, позов задоволено частково; стягнуто з Полтавського державного аграрного університету на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" 114903,98грн відшкодування вартості безпідставно набутого майна - природного газу, 1756,47грн - інфляційних втрат, 223,51грн - 3% річних, 1753,30грн - відшкодування витрат з оплати судового збору. В іншій частині у позові відмовлено. При цьому, у позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25000,00грн. В процесі розгляду справи позивач подав заяву про надання доказів, що підтверджують розмір вказаних судових витрат відповідно до п. 8 ст. 129 ГПК України. 17.02.2022 позивач подав до Господарського суду Полтавської області заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 22282,50грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, до якої додав докази на підтвердження понесення вказаних судових витрат. За результатами розгляду вищевказаної заяви ТОВ "Укр Газ Ресурс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу Господарський суд Полтавської області 26.01.2023 ухвалив додаткове рішення у справі №917/1652/21, яким стягнув з відповідача на користь позивача 16625,00грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з підстав, зазначених вище. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з правильністю наведеного висновку місцевого суду з огляду на таке. Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу. Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України). Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст.131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Виходячи із змісту положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Виходячи із змісту ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 цього Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч. 1 - 2 ст. 126 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). У розумінні положень ч.ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Як вбачається з досліджених матеріалів справи, позивач у позовній заяві зазначив, що очікує понести витрати на надання правничої допомоги у орієнтовному розмірі 25000,00грн у зв`язку з розглядом цієї справи. До закінчення судових дебатів, 07.02.2022 до господарського суду надійшла заява позивача, в якій останній на виконання п. 8 ст. 129 ГПК України повідомив про те, що докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів з моменту ухвалення судового рішення. 17.02.2022 позивачем подана заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з відповідача на суою користь 22282,50грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до вказаної заяви надано: договір №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом Невструєвим Л.Б.; додаткову угоду №1/20 від 06.07.2020 до договору №13/5 від 20.05.2019; детальний опис наданої професійної правничої допомоги; акт про прийняття-передачу наданих послуг №1/1/20 від 15.02.2022; докази надсилання цієї заяви з додатками стороні по справі. Також, в матеріалах справи міститься довіреність №100 від 01.06.2022, видана позивачем на представництво своїх інтересів адвокатом Невструєвим Л.Б. Право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Невструєвим Л. Б. підтверджено свідоцтвом № 4409/10 від 23.12.2010. Так, відповідно до п.1.1, п. 1.2, п. 2.1 договору № 13/5 від 20.05.2019 адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту. Адвокат надає правову допомогу у вигляді, зокрема: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами. За умовами п. 4.1 договору №13/5 від 20.05.2019 гонорар винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг (п. 4.6 договору). Відповідно до п. 4.7 договору клієнт сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту наданих послуг. Як також встановлено, між позивачем (клієнтом) та адвокатом Невструєвим Л.Б. було укладено додаткову угоду № 1/20 від 06.07.2020 до договору № 13/5 від 20.05.2019 , за умовами якої адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському проваджені у справі по стягненню відшкодування вартості безпідставно набутого майна (природного газу) з Полтавського державного аграрного університету перед клієнтом, яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди (п. 1.1. додаткової угоди). Згідно з п. 2.1. додаткової угоди сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00грн за 1 (одну) годину. В процесі виконання умов договору позивач та адвокат Невструєв Л. Б. підписали детальний опис наданої професійної правничої допомоги, в якому вказали види правничої допомоги, кількість витрачених годин, вартість наданих послуг, а саме:

1. Підготовка та направлення адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського запиту від 22.07.2020 на адресу ТОВ "Оператор ГТС України"; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума -1250,00грн;

2. Підготовка та направлення адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського запиту до Черкаської торгово-промислової палати; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума - 1250,00грн;

3. Ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із відповіддю ТОВ "Оператор ГТС України" на адвокатський запит, а саме з листом ТОВ "Оператор ГТС України" №ТОВВИХ-20-8934 від 31.07.2020; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума -1250,00грн;

4. Ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із експертним висновком №0-1007 від 08.10.2021; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума -1250,00грн;

5. Підготовка позовної заяви до Господарського суду Полтавської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову); - кількість годин - 3,00; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума - 7500,00грн;

6. Ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. з відзивом на позовну заяву; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума -1250,00грн;

7. Підготовка та направлення сторонам справи та суду відповіді на відзив відповідача; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума - 2500,00грн;

8. Підготовка та направлення сторонам справи та суду заяву про збільшення позовних вимог; - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 2500,00грн; загальна сума - 2500,00грн; Загальна кількість витраченого адвокатом часу складає 6 год, загальна сума наданих послуг 25000,00грн. 15.02.2022 між сторонами підписано акт №1/1/20 про прийняття-передачі наданих послуг, зі змісту якого вбачається, що представником позивача надані наступні послуги: - ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати Полтавським державним аграрним Університетом відшкодування вартості безпідставно набутого майна (природного газу) (договір №2/1 від 07.01.2019; роздруківка з Інформаційної платформи SAP ТОВ «ОГС України» про обсяги споживання природнього газу Полтавським державним аграрним Університетом у період 01.02.2020; рішення Господарського суду Полтавської області від 01.10.2020 у справі №917/1098/20; постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 по справі №917/1098/20; кількість годин 2,5; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 6250,00грн; - підготовка та направлення адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського запиту від 22.07.2020 на адресу ТОВ "Оператор ГТС України"; кількість годин 0,5; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 1250,00грн; - підготовка та направлення адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського запиту до Черкаської торгово-промислової палати; кількість годин 0,5; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 1250,00грн; - ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із відповіддю ТОВ "Оператор ГТС України" на адвокатський запит, а саме з листом ТОВ "Оператор ГТС України" №ТОВВИХ-20-8934 від 31.07.2020; кількість годин 0,5; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 1250,00грн; - ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із експертним висновком №0-1007 від 08.10.2021; кількість годин 0,5; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 1250,00грн; - підготовка позовної заяви до Господарського суду Полтавської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову); кількість годин 3,0; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 7500,00грн; - ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. з відзивом на позовну заяву; кількість годин 0,5; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 1250,00грн; - підготовка та направлення сторонам справи та суду відповіді на відзив відповідача; кількість годин 1,0; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 2500,00грн; - підготовка та направлення сторонам справи та суду заяву про збільшення позовних вимог; кількість годин 1,0; - вартість за одну години 2500,00грн; ціна - 2500,00грн; Всього адвокатом передано, а позивачем (як клієнтом) прийнято послуг на суму 25000,00грн. За умовами п. 3 акту загальна вартість послуг професійної правничої допомоги наданій в рамках справи про стягнення з Полтавського державного аграрного Університету вартості безпідставно набутого майна (природного газу) становить 25000,00грн. Разом з тим, у п. 1 акту сторони погодили, що адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу у справі №917/1652/21 у господарському спорі про стягнення з Полтавського державного аграрного Університету заборгованості за поставлений природний газ, а клієнт прийняв її у повному розмірі. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця немає (п. 4 акту). Проаналізувавши зазначені докази, колегія суддів зазначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Відповідно, поданих доказів достатньо для встановлення самого факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 також зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, окрім іншого на те, що за умовами договору про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019 та додаткової угоди до нього №1/20 від 06.07.2020 факт надання правової допомоги підтверджується актом наданих послуг, натомість позивачем надано до матеріалів справи акт №1/1/20 про прийняття-передачу наданих послуг від 15.02.2022, що не узгоджується з вищенаведеними умовами та не свідчить про надання правової допомоги. Крім того, відповідач посилається на наявність помилок у наданому позивачем детальному описі наданої професійної правничої допомоги щодо витраченого адвокатом часу та вартості робіт. Колегія суддів зазначає, що сама лише назва наданого позивачем документа (акт №1/1/20 про прийняття-передачу наданих послуг від 15.02.2022, а не акт наданих послуг) не свідчить про відсутність факту надання адвокатом правової допомоги клієнту. При цьому, наявність деяких помилок щодо часу та вартості наданих послуг у детальному описі робіт у даному випадку також не може бути підставою вважати недоведеною вартість витрат на професійну правову допомогу за виконану адвокатом позивача роботу, оскільки в акті №1/1/20 про прийняття-передачу наданих послуг від 15.02.2022 детально описано виконані адвокатом роботи, правильно вказано витрачений останнім час на їх виконання та вартість на суму 25000,00грн. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19). Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявлені позивачем витрати пов`язані з розглядом даної справи у суді першої інстанції. В матеріалах справи наявні докази вчинення представником позивача вказаних в акті №1/1/20 про прийняття-передачу наданих послуг від 15.02.2022 дій загальною тривалістю 10 год на загальну суму 25000,00грн. Отже, надані адвокатом послуги є документально доведеними та підтвердженими. Обґрунтовуючи свої заперечення щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач посилається на наступне: - підготовка та направлення адвокатського запиту від 22.07.2020 на адресу ТОВ "Оператор ГТС України" (1250,00грн), та ознайомлення із відповіддю на адвокатський запит ТОВ "Оператор ГТС України" (1250,00грн) - це ті дії, які вчинив адвокат в межах справи № 917/1098/20; - у матеріалах справи відсутній запит адвоката до Черкаської торгово-промислової палати (1250,00грн), про який зазначено у детальному описі наданої професійної правничої допомоги та акті про прийняття-передачі наданих послуг від 15.02.2022 № 1/1/20. А згідно Експертного висновку № 0-1007 від 08.10.2021 року замовником є ТОВ «Укр Газ Ресурс», підстава для проведення експертизи: заявка замовника, про адвокатський запит у висновку не згадується. Тож, витрати на запит адвоката до Черкаської торгово-промислової палати (1250,00грн) не доведені позивачем; - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00грн є завищеними та не є належним чином обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат; - додаткова угода укладена заднім числом, - позивач не надав підтверджений про сплату гонорару. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про завищення розміру витрат на правову допомогу та неспівмірність витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів зазначає наступне. У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом враховано правову позицію, висловлену Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). Суд першої інстанції, зменшуючи заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу, врахував, що заперечення відповідача проти включення до судових витрат вартості послуг вказаних у п. 3 акту, є обґрунтованими, оскільки до матеріалів справи № 917/1652/21 цей запит не наданий. При цьому, заперечення відповідача проти включення до відшкодування вартості послуг адвоката, вказаних у п. 2 і п. 4 акту, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що вказані запит і відповідь були предметом розгляду у справі № 917/1098/20. Судом встановлено, що ці докази не вказані ні у позовній заяві, ні у рішенні суду, ні у постанові апеляційної інстанції у справі №917/1098/20. Також, позовна заява у справі №917/1098/20 датована 01.07.2020 (т.1, а.с.90-92), а запит і відповідь складені пізніше (22.07.2020), що не може свідчити про те, що така правнича допомога надавалася в рамках іншої справи. З огляду на викладене місцевий господарський суд виключив із загальної вартості послуг 1250,00грн, вказаних у п.3 акту прийняття-передачі наданих послуг. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом встановлено, що із акту №1/1/20 про прийняття-передачу наданих послуг від 15.02.2022 до договору №13/5 про надання правничої допомоги від 20.05.2022 вбачається факт надання правової допомоги на загальну суму 23750,00грн. Тому у вказаній сумі витрати на послуги адвоката є обґрунтованими, співмірними із складністю справи та наданими адвокатами послугами, з часом, витраченим адвокатами на надання послуг і їх обсягом, а також співмірні з ціною позову. Такі витрати відповідають характеру необхідних і співрозмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є обґрунтованими у зазначеному вище розмірі. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Встановивши, що позивач у цій справі заявив вимоги на загальну суму 165913,46грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), з яких суд задовольнив вимоги про стягнення загальної суми 116883,96грн, місцевий господарський суд правомірно зазначив про покладення на відповідача витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 16625,00грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Щодо твердження відповідача про те, що позивач та адвокат не могли укладати будь-яких додаткових угод 06.07.2020 щодо надання правової допомоги у справі з Полтавським державним аграрним університетом, оскільки до 02.08.2021 заклад вищої освіти мав назву Полтавська державна аграрна академія, колегія суддів зазначає, що ст. 80 ЦК України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно наказу Міністерства освіти та науки України №1283 від 16.10.2020 Полтавську державну аграрну академію перейменовано на Полтавський державний аграрний університет та змінено тип навчального закладу. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація про вищий начальний заклад Полтавська державна аграрна академія після зміни назви на університет та всі дані (вул. Григорія Сковороди, буд. 1/3, м. Полтава, 36003; ідентифікаційний код 00493014) залишилися без змін. Колегія суддів зазначає, що саме лише визначення в додатковій угоді №1/20 від 06.07.2020 до договору №13/5 від 20.05.2019, укладених між позивачем та адвокатом, назви відповідача (Полтавський державний аграрний "університет" - замість вірної назви академія, які по суті є однією й тією ж юридичною особою), жодним чином не вливає на факт та можливість адвоката надавати правову допомогу позивачу відносно відповідної юридичної особи відповідача у справі. При цьому, як свідчить наявний в матеріалах справи акт №1/1/20 про прийняття-передачу наданих адвокатом послуг від 15.02.2022, в ньому зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги в рамках стягнення з Полтавського державного аграрного університету вартості безпідставно набутого майна. Тобто, станом на момент фактичного надання адвокатом послуг позивачу було правильно визначено назву відповідача. Що стосується посилання відповідача на те, що він є бюджетною установою та стягнення витрат на правничу допомогу призведуть до нецільового використання бюджетних коштів, то апеляційний господарський суд зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі господарськими (цивільними), які відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України, а відтак, таке посилання є безпідставним та не спростовує зобов`язання відповідача зобов`язання з оплати понесених позивачем витрат на правничу допомогу. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному додатковому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Полтавського державного аграрного університету задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується, тому витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Полтавського державного аграрного університету на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21 залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2023 у справі №917/1652/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 29.05.2023. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя Л.І. Бородіна Суддя О.В. Плахов