Ухвала Велика Палата ВС № 748/1995/22

УХВАЛА 25 травня 2023 року м. Київ Справа № 748/1995/22 Провадження № 14-50цс23 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Ткачука О. С., суддівВласова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, за касаційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2023 року УСТАНОВИЛА: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України) про звільнення та поновлення на роботі. Позов мотивований тим, що 24 вересня 2021 року згідно наказу НААН України № 389-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГ «Іванівка») та укладено з ним контракт на термін з 27 вересня 2021 року по 27 вересня 2024 року, до ЄДРПОУ 28 вересня 2021 року внесено відповідний запис. Проте, вже 04 жовтня 2021 року до ЄДРПОУ внесено запис про зміну керівника ДП «ДГ «Іванівка» зі ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , підставою внесення відповідного запису стало рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді в.о. директора ДП «ДГ «Іванівка». 29 вересня 2022 року наказом НААН України № 249-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора на підставі п. 8 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку зі створенням ним заборгованості по податках та заробітній платі, неефективному використані земель державної власності, завдання збитків державному підприємству. Зазначав, що він фактично зміг приступити до виконання своїх обов`язків директора тільки з 01 вересня 2022 року, а отже фізично завдати шкоди підприємству та створити заборгованість не міг, а тому посилання в оскаржуваному наказі на порушення ним пп. «в», «д» п. 27 контракту вважає безпідставними та необґрунтованими. На підставі вище викладеного просив скасувати наказ НААН України про його звільнення від 29 вересня 2022 року № 249-к та поновити його на посаді директора ДП «ДГ «Іванівка». 07 жовтня 2022 року до суду від представника ДП «ДГ «Іванівка» - адвоката Голубовської М.О. надійшла заява про постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, яка мотивована тим, що ця позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відноситься до юрисдикції господарського суду. Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ДП «ДГ «Іванівка», залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України». Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ НААН від 29 вересня 2022 року № 249-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «ДГ «Іванівка». Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «ДГ «Іванівка». Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 з об`єктивних причин не міг виконувати покладені на нього за контрактом обов`язки керівника, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 умов контракту, а саме, підпунктів «в», «д» ст. 27, у зв`язку із чим наказ про звільнення ОСОБА_1 є незаконним. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 лютого 2023 року апеляційні скарги ДП «ДГ «Іванівка» та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2022 року та ухвалу цього ж суду від 27 грудня 2022 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 . Посилання в апеляційній скарзі ДП «ДГ «Іванівка» на те, що ОСОБА_1 не приступив до виконання своїх обов`язків керівника, фактично самоусунувся від їх виконання, не виконував умови укладеного з ним контракту, понад 8 місяців не з`являвся на підприємстві, спростовуються матеріалами справи. З огляду на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, не є слушними доводи апеляційної скарги ДП «ДГ «Іванівка» про те, що позов ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки позивач оскаржує його звільнення з посади директора за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, а не за пунктом 5 частини першої статті 41 цього Кодексу (припинення повноважень за частиною 3 статті 99 ЦК України). У березні 2023 року ДП «ДГ «Іванівка» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга, серед іншого, мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо юрисдикційності спору, зокрема того, що позов у цій справі належить розглядати в порядку господарського судочинства. У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_3 , на касаційну скаргу ДП «ДГ «Іванівка», в якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення - без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного судувід 19 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. 15 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) за позовом про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Судами у цій справі встановлено, що позивач працював за контрактом на посаді директора ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» та був звільнений на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, а саме «у зв`язку з невиконанням підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотриманням графіка погашення заборгованості із заробітної плати». Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові сформувала правовий висновок щодо розмежування юрисдикційності подібних спорів. Зокрема у пунктах 53-54 постанови вказала, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України). До юрисдикції ж господарського суду належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). Крім того, у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, якщо позивач оскаржує наказ про його звільнення, насамперед, через порушення його трудових прав як працівника і ці вимоги тісно пов`язані з вимогами щодо визнання звільнення позивача незаконним, тому відсутні підстави вважати, що такий спір належить розглядати в порядку господарського судочинства. Таким чином Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїх постановах висновок щодо питання юрисдикціїності спору у подібних правовідносинах. При цьому колегія суддів Касаційного цивільного суду не посилається на незгоду із таким висновком Великої Палати Верховного Суду та не просить відступити від нього. Отже, колегією суддів Касаційного цивільного суду не дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України. Згідно з частиною шостою статті 404 ЦПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати. За викладених обставин Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття справи до розгляду та повертає її на розгляд Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Керуючись статтею 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: Повернути справуза позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. С. Ткачук Судді: Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима О. М. Ситнік Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич Г. Р. Крет Т. А. Чумаченко Л. М. Лобойко