Ухвала КАС ВС № 560/10085/22

УХВАЛА 29 травня 2023 року Київ справа № 560/10085/22 адміністративне провадження № К/990/18788/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №560/10085/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний Двір 2004" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 24.05.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 19.05.2023. Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 23.03.2023, 19.04.2023, 10.05.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного ГУ ДПС обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник в усіх попередньо поданих касаційних скаргах посилався на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.10.2020 по справі №826/11085/18, від 24.01.2018 у справі №2а-19378/11/2670, від 19.11.2019 у справі №826/487/16, від 04.03.2021 у справі №809/514/14, від 14.08.2018 у справі №804/5444/16, від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19, від 29.07.2021 у справі №826/14264/13-а та від 16.04.2020 у справі №821/232/17. Проте обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не навів. Суд неодноразово роз`яснював ГУ ДПС вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Цитуючи норму частини четвертої статті 328 КАС України, з окремим виділенням пункту 2, та з вказівкою на необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, скаржник не вказав, від якого саме висновку Верховного Суду, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, слід відступити, не обґрунтував необхідності відступлення від висновку Верховного Суду та чому, на переконання скаржника, норми права застосовано неправильно. Також відповідач у поданій ним скарзі не вказав, який висновок він вважає правильним. При цьому Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на підстав пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. В ухвалі від 10.05.2023 Верховний Суд роз`яснив скаржнику обов`язкові умови, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 1 частини другої статті 353 КАС України. Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими. Так, у касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник повторно вказує про неврахування постанов Верховного Суду, які вже приводились ним у попередніх касаційних скаргах. Додатково наводить посилання на постанову Верховного Суду від 04 липня 2022 року (справа №816/4509/15). Обґрунтовуючи подібність правовідносин у цій справі та у приведених у касаційній скарзі, скаржник вказує на співпадіння суб`єктного складу (податковий орган та платник податків), об`єктом (податкове правопорушення, яке характеризується подібними ознаками), об`єктивної сторони (неправомірне відображення показників фінансової звітності, що впливають на об`єкт оподаткування, на підставі документування нереальних господарських операцій), предмета спору (скасування податкового повідомлення-рішення), доводів сторін. Проте, таке обґрунтування не свідчить про подібність правовідносин у справі №560/10085/22 та у приведених скаржником справах. Доводи ГУ ДПС є загальними та притаманними будь-якій справі у спорах, що виникли у податкових правовідносинах. Цитуючи у касаційній скарзі витяги із зазначених постанов Верховного Суду, скаржник не наводить висновок судів, який суперечить такій позиції Верховного Суду. Процитовані ГУ ДПС позиції Верховного Суду стосуються вимог, які висуваються законом до відображення платником податків податкової вигоди за результатами вчинення господарських операцій. Водночас, висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності. З огляду на зміст судових рішень у цій справі, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах, не вбачається різного застосування норм Податкового кодексу України, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суд встановив фактичні обставини та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому скаржник не обґрунтовує, в чому полягає помилковість врахування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржених судових рішень висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 (справа №826/23538/15), від 04.06.2020 (справа №340/422/19), від 20.08.2020 (справа №804/5374/17). Приведене скаржником у вчетверте поданій касаційній скарзі обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, є ідентичним тим доводам, які вказувались попередніх трьох скаргах. За таких обставин Враховуючи викладене, недоцільним є повторне роз`яснення скаржникові, чому такі доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на цій підставі. Також у вчетверте поданій касаційній скарзі ГУ ДПС підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій визначило пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України. Разом з тим, інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі, скаржник не наводить. Суд роз`яснює скаржнику, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №560/10085/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний Двір 2004" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон