Постанова 4855 № 748/1206/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 748/1206/23 Суддя (судді) першої інстанції: Олещенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Собківа Я.М., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Дозорова Тимура Ігоровича, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про зміну заходу стягнення, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Дозорова Тимура Ігоровича, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області в якому просила постанову про накладення адміністративного стягнення № 000244 від 21.03.2023 року винесену державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Дозровим Тимуром Ігоровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, та накладення штрафу в сумі 3060 грн змінити в частині накладення адміністративного стягнення та звільнити позивачку від адміністративної відповідальності, оголосивши їй усне зауваження, провадження у справі закрити. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено частково, а саме скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЧН № 000244 від 21 березня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.77-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3 060 грн.; провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.77-1 КУпАП - закрито. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району, Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області Дозоровим Т.І. відносно позивача 21 березня 2023 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, з якого слідує, що 21 березня 2023 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 на зелених насадженнях та газонах у населеному пункті АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 проводила випалювання рослинності або її залишків без дотримання порядку, чим порушила п. 2 розділ II "Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків", затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12 серпня 2021 року № 541, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.77-1 КУпАП. 21 березня 2023 року державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району, Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області Дозоровим Т.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЧН№000244, за якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.77-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3060 грн. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з частиною 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Положеннями частини 1 статті 77-1 КУпАП «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» передбачено відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. У відповідності до вимог Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 27.07.2016р.N 725, зареєстрованої в Мін`юсті України 22.08.2016 за N 1162/29292, зі змінами згідно наказу МВС України від 20.01.2022 за N 36, зареєстрованого в Мін`юсті України 22.03.2022 за N 351/37687, форма постанови про накладення адміністративного стягнення затверджена у додатку 3 до цієї Інструкції. Згідно п.11 розділу ІІІ Інструкції у постанові у розділі "відомості про особу", щодо якої розглядається справа, зазначаються, зокрема, її прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності; у розділі "установив" зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол). Державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області Дозоровим Т.І. при складані протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення в установчій частині постанови не розкрито суть адміністративного правопорушення, а саме, при зазначенні, що правопорушення відбулось у населеному пункті по вул. Шевченка, біля будинку № 34 в с.Іванівка Чернігівського району Чернігівської області, не конкретизовано, що це за земельна ділянка (сільськогосподарського призначення, смуга відводу автомобільних доріг і залізниць, парк, тощо), на якій було випалювання сухої рослинності або її залишків. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків. Статтею 73 КАС України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Стаття 75 КАС України зазначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що випалювання рослинності або її залишків здійснювалось саме на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах, а тому відсутні підстави для висновку про скоєння позивачем адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні докази, які можуть бути оцінені судом як належні, тобто матеріали справи не містять достатньої інформації щодо предмета доказування у цій справі. При цьому, слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а. Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку буде скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення. Позовна вимога щодо зміни адміністративного стягнення на оголошення позивачці усного зауваження задоволенню не підлягає через протиправність дій відповідача щодо притягнення позивача до відповідальності. Окрім того, вибір санкції за вчинене правопорушення є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, а не суду. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Я.М.Собків суддя В.В.Файдюк