Постанова 4851 № 520/9217/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2023 р. Справа № 520/9217/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2022, (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 520/9217/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України від 26 вересня 2022 року №271 о/с «По особовому складу» щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; - поновити на посаді поліцейського - водія взводу реагування Роти Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу; - покласти на відповідача матеріальну шкоду на користь позивача у розмірі 5 000 гривень; - допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на посаді та виплати заробітку за один місяць. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що встановлені судом першої інстанції фактичні обставини не відповідають дійсності. Окрім цього, вина позивача у скоєнні адміністративних правопорушень у судовому порядку не встановлена і не доведена, а протокол про адміністративне правопорушення, пояснення патрульних поліцейських не можуть визнаватися доказами на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наслідком чого є неможливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. До того ж під час скоєння ДТП позивач був вихідний, а тому твердження суду першої інстанції про порушення позивачем службової дисципліни є хибними та необґрунтованими. Управління поліції охорони в Харківській області (далі відповідач, УПО в Харківській обл.) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що наказом № 255 о/с від 13.04.2018 ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію та призначено поліцейським-водієм взводу реагування батальйону УПО в Харківській обл. (а.с. 47) 23.08.2022 полковником поліції О. Володіним складено доповідну записку та подано начальнику УПО в Харківській обл. Ю. Луковенку. Відповідно до змісту вказаної доповідної записки 22.08.2022 о 19:40 (у комендантську годину) за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 , який під час руху не впоравшись з керуванням, допустив наїзд на бордюр. Прибувшими на місце події працівниками Харківського управління Департаменту встановлено, що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. (а.с. 58) 23.08.2022 наказом УПО в Харківській області № 139 призначено проведення службового розслідування по факту ДТП за участю сержанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 57) 21.01.2022 за фактом порушення службової дисципліни, допущеного поліцейським -водієм взводу реагування роти УПО Харківської обл. сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській обл. за наслідками службового розслідування складено Висновок, затверджений начальником ГУНП в Харківської області (далі - Висновок). Згідно Висновку, 22.08.2022 о 19:40 год. поліцейський-водій взводу реагування роти УПО Харківської обл. сержант поліції ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat, з ознаками алкогольного сп`яніння не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду. З метою приховати скоєне адміністративне правопорушення та уникнути відповідальності, стверджував, що автомобілем не керував, поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою у бік прибувших на місце події поліцейських, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці скоєння ДТП з використанням спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ України, а саме газоаналізатора «Drager - Alkotest 6820», або пройти дане обстеження у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Зазначені факти стали приводом для складання поліцейськими відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП та постанови за ст. 126 КУпАП серії ДП18 № 677360. Висновком встановлено, що поліцейський ОСОБА_1 допустив дисциплінарний проступок, який підриває авторитет Національної поліції України, та який виразився у невиконанні ним вимог Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, Закону України «Про дорожній рух», ПДР України, Присяги поліцейського, а тому заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. (а.с. 69-74) 26.09.2022 наказом УПО в Харківській обл. № 7п до сержанта поліції ОСОБА_1 , за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. (а.с. 75-77) 30.09.2022 наказом УПО в Харківській обл. № 271о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. (а.с. 78) Не погодившись зі звільненням зі служби в поліції позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення із служби в поліції, з огляду на порушенням ним службової дисципліни та, як наслідок, правомірності прийнятих відповідачем наказів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII). Частиною 1 ст. 8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Відповідно до п.2.5, пп.а) п. 2.9. та пп. д) п. 2.10 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Згідно з п. 6 розділу ІІ Порядку МВС №100 поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Згідно з приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893. Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з п.2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Пунктом 7 Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ч.2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Судом встановлено, що 30.09.2022 наказом УПО в Харківській обл. № 271о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. (а.с. 78) Перевіряючи обґрунтованість звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, Суд виходить з такого. Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, від 22.09.2022 у справі №420/4977/20. Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував Висновок від 22.09.2022, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни, правил етичної поведінки. Згідно з цим Висновком, дисциплінарною комісією встановлено допущення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.1. ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», п.1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1,7,8,10 п. 1, п. 3 розд. ІІ, п. 3 розд. ІV Правил етичної поведінки поліцейських, абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.2.5, 2.1 Ґ та 2.10 Д ПДР України, присяги поліцейського, та прийнято рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. За приписами п.1 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Так, згідно з п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Відповідно до п.2.5, п. 2.1Ґ та пп. д) п. 2.10 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. Абз. 1,7,8,10 п. 1, п. 3 розд. ІІ, п. 3 розд. ІV Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики; при зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі. Згідно з абз. 3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, ПДР та іншими нормативними актами. Як вірно встановлено судом першої інстанції, за наслідком проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 22.08.2022 року о 19 год.40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, керував транспортним засобом із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння та допустив дорожньо-транспортну пригоду (далі -ДТП). Враховуючи об`єктивні підозри працівників поліції щодо перебування позивача під час керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою газоаналізатору, а також в медичному закладі, від чого він відмовився, та у зв`язку з чим працівниками поліції складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП та ст.124 КУпАП. Крім цього, дисциплінарною комісією встановлено, що позивачем не здійснено інформування чергової служби про ДТП за його участю. Колегія суддів зазначає, що вказані вище обставини встановлено дисциплінарною комісією на підставі адміністративних матеріалів, складених відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст. 126 КУпАП та підтверджується матеріалами, які покладені в основу Висновку службового розслідування, зокрема, поясненнями начальника ВОАЗОРК та ОП УПО Харківської обл. майора поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу реагування роти УПО Харківської обл. старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , який перебував разом з позивачем у автомобілі під час ДТП, заступника командира роти УПО Харківської області капітана поліції ОСОБА_4 , заявниці ОСОБА_5 , даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відеозаписом з портативних відео реєстраторів працівників патрульної поліції. Позивач , в поясненнях наданих під час службового розслідування заперечував свою вину, зазначав, що в цей день керував автомобілем не він , а його батько. 22.08.2022 він був на святкування дня народження у свого товариша, який запросив його на озеро Основ`янського району міста Харкова, куди він прийшов пішки, так як проживає неподалік від нього. За попереднью домовленістю на своєму автомобілі «VW» червоного кольору додому до комендантської години батько ОСОБА_1 приїхав на озеро близько 18:15 год. та забрав позивача разом з його колегою, з молодшим інспектором взводу реагування роти УПО Харківської області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 . Рухаючись до дому батько ОСОБА_6 не впорався з керуванням та наїхав на бордюр, після чого батько пішов шукати допомоги для буксирування автомобіля. На дзвінки батько не відповідав. Приблизно через годину на місце події приїхав екіпаж патрульної поліції, яким він повідомив, що автомобіль марки «VW» червоного кольору належить його сім`ї, а також повідомив, що за кермом автомобіля був його батько ОСОБА_6 (а.с. 64) Згідно пояснень ОСОБА_3 , підтвердив, що перебував разом з позивачем в одному автомобілі під час ДТП 22.08.2022. В цей день він разом з позивачем перебували на дні народженні у свого друга, на озері. З дня народження їх забрав батько позивача о 18:20 на автомобілі червоного кольору марки «Фольцваген». Позивач та ОСОБА_3 їхали в автівці на пасажирскьих місцях, за кермом був батько позивача, який на шляху до дому врізались в бордюр. Після чого батько позивача пішов шукати допомогу. Приблизно через годину приїхав наряд поліції. Позивач повідомив поліцейським, що автівка належить його сім`ї, та даним автомобілем не керував. (а.с. 65) Також відповідно до пояснень начальника ВОАЗОРК та ОП УПО Харківської обл. майор поліції ОСОБА_2 , вбачається, що 22.08.2022, будучи відповідальним по УПО Харківської обл., близько 20:30 год. отримав інформацію від поліцейського-водія взводу реагування роти УПО Харківської обл. сержанта поліції ОСОБА_1 про те, що він скоїв ДТП на власному автомобілі за адресою: м. Харків, пров. Коксовий,

1. Зазначену інформацію він негайно передав керівництву Управління, після чого направився до місця події. Прибувши за вказаною адресою він побачив автомобіль Volkswagen Passat, темно-червоного кольору, який знаходився на бордюрі біля паркану приватного домоволодіння. Також біля автомобіля знаходилися сержант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_3 , які перебували у цивільному одязі, без зброї, та екіпаж УПП в Харківській області ДПП. За зовнішніми ознаками сержант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_3 перебували у стані алкогольного сп`яніння. На його запитання - «Що трапилось?», сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що він під час ДТП за кермом зазначеного автомобіля не знаходився. Хто саме знаходився за кермом автомобіля ОСОБА_1 повідомити відмовився. У подальшому працівниками УПП в Харківській області ДПП відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за статтями 124, 126 та 130 КУпАП. Від підписання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 відмовився. (а.с. 66) Опитана у ході проведення службового розслідування заявник громадянка ОСОБА_5 , 1982 р.н., (письмове пояснення надати відмовилась) пояснила, що 22.08.2022 близько 19:00 год. перебуваючи на подвір`ї власного домоволодіння вона почула звук гальмування та удар. Вийшовши на вулицю вона побачила автомобіль червоного кольору, який в`їхав у паркан її сусідів. На перший погляд вона побачила, що з автомобіля вийшло двоє осіб. З якого місця автомобіля вона не бачила, при цьому двері автомобіля були відкриті як передні так і задні. На питання про необхідність надання медичної допомоги, особи які стояли біля автомобіля відмовились. На її особисту думку та за візуальним поглядом особи, які стояли біля автомобіля, перебували у стані алкогольного сп`яніння, бо мали нечітку, хитку ходу та висловлювалися нерозбірливою мовою. Після чого з сусіднього подвір`я вийшли сусіди, в чий паркан в`їхав автомобіль та емоційно почали розмовляти з двома особами, які перебували біля зазначеного автомобіля. В подальшому вона повернулась до власного подвір`я та зателефонувала знайомому, який порадив їй телефонувати до поліції, що вона і зробила. Більше участі в даній події вона не приймала. (а.с. 68) Вищевказані обставини також підтверджуються даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно з якими ОСОБА_5 повідомила до служби 102 про те. Що 22.08.2022 о 19:40, щойно водій автомобіля червоного кольору в`їхав в паркан заявниці, водій та пасажири перебувають в стані алкогольного сп`яніння. (а.с.62) Факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП за допомогою газоаналізатора та у закладі охорони здоров`я , факт спроби укриття адміністративного правопорушення та участі у ДТП, ознаки алкогольного сп`яніння позивача, його зухвала поведінка та порушення ним етичних норм поведінки також підтверджується відеозаписом наявним у матеріалах справи. (а.с. 87) За наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем доведено порушення позивачем службової дисципліни. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що інформація щодо керування позивачем транспортним засобом із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння та відомості щодо допущення ним дорожньо-транспортної пригоди є такою, що компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому. Як наслідок, колегія суддів визнає помилковим доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами службового розслідування не встановлено (доведено) наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Окрім цього, позивач неодноразово, а саме, 19.12.2018 (а.с. 51), 05.04.2019 (а.с. 52), 27.12.2020 (а.с. 53), 18.08.2022 (а.с. 56) попереджався про безальтернативне звільнення зі служби в Національній поліції України за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта, що його винуватість у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП, за ст. 126 КУпАП, ст. 130 ч. 1 КУпАП у судовому порядку не встановлена і не доведена, а тому підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності немає колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17. Колегія суддів наголошує, що у межах розгляду цієї справи не повинно досліджуватися питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень, та зазначає, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав. Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 25 листопада 2022 року у справі № 600/1167/22-а. Доводи апелянта, що під час подій 22.08.2022 він був вихідний та не перебував на службі, а тому твердження суду першої інстанції про порушення позивачем саме службової дисципліни є хибними та необґрунтованими, колегія суддів вважає безпідставними. Так, статею ст.12 Закону України " Про Національну поліцію" закріплено принцип безпреривності роботи, відповідно до якого поліції забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Також згідно п. 5 розд. І Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема безперервності. Це означає, що поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики, як у робочий, так і в неробочий час. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем, як поліцейським, не було вчинено винних дій, що призвели до порушення законодавства України, підзаконних нормативно-правових актів чи норм Дисциплінарного статуту Національної поліції, а його твердження не спростовані жодними належними та допустимими доказами, та безпідставно проігноровано судом першої інстанції незаконність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в Національній поліції, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним вище висновкам суду у даній справі. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що звільнення позивача зі служби в поліції відбулося за обґрунтованих мотивів та на підставі зібраних у ході службового розслідування доказів, у відповідності з вимогами чинного законодавства. Оскільки наказ начальника УПО в Харківській обл. Національної поліції України від 26 .09.2022 року №271 о/с щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним, прийнятий в межах повноважень та у спосбі встановлений законом, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволені інших позовних вимог , які є похідними, зокрема поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку. Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність його рішень, які є предметом оскарження у даній справі. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 по справі № 520/9217/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова