LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС333/3529/19

від 29.05.2023 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тивоненко Данило Русланович, у задоволенні заяви про зупинення виконання або зупинення дії постанови Запорізького апеляційного суду від 21 лютого

Ухвала 29 травня 2023 року м. Київ справа № 333/3529/19 провадження № 61-5193ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тивоненко Данило Русланович, про зупинення виконання або зупинення дії постанови Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року до закінчення касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Людмила Сергіївна, про визнання договору дарування недійсним, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення 1/2 частки з майна шляхом стягнення грошової компенсації та припинення права власності на майно, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., про визнання договору дарування недійсним, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири. У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виділення 1/2 частки з майна шляхом стягнення грошової компенсації та припинення права власності на майно. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю у період з 01 січня 2004 року до травня 2018 року. Визнано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75,5 кв. м, житловою площею 36,5 кв. м, об`єктом права спільної сумісної власності, набутим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, набутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою:квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 75,5 кв. м, житловою площею 36,5 кв. м. Визнано недійсним договір дарування від 15 травня 2018 року нерухомого майна - квартири за адресою: квартира АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., зареєстрований в реєстрі за №

873. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2021 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в частині вирішення первісного позову про визнання недійсним договору дарування, визнання квартири спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частини квартири та в частині вирішення зустрічного позову скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2021 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири, та участині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за автомобіль. Ухвалено в цій частині позовних вимог нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за припинення права власності на автомобіль Ford Transit, д.р.н. НОМЕР_1 , у розмірі 200 000 грн. 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тивоненко Д. Р., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,від імені якої діє адвокат Тивоненко Д. Р., на постанову Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року тавитребувано ізКомунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 333/3529/19. У травні 2023 року до Верховного Суду надійшлазаяваОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тивоненко Д. Р., про зупинення виконання або зупинення дії постанови Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року до закінчення касаційного провадження у цій справі. Клопотання аргументовано тим, що відповідач у цій справі продовжує подавати заяви, що спрямовані на відновлення правового становища, і у майбутньому нові судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій будуть подані на примусове виконання, що приведе до порушення прав заявниці. Частиною першою статті 436 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. При вирішенні клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії Верховний Суд керується статтею 11 ЦПК України, відповідно до якої, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, особливості предмета спору та забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їхні права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинно бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання або дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано. Перевіривши доводи клопотанняОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тивоненко Д. Р., про зупинення виконання або зупинення дії постанови Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року до закінчення касаційного провадження, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки припущення заявника не свідчать про наявність підстав для зупинення виконання судового рішення у справі, яка розглядається з 2019 року. Керуючись статтями 260, 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тивоненко Данило Русланович, у задоволенні заяви про зупинення виконання або зупинення дії постанови Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року до закінчення касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Людмила Сергіївна, про визнання договору дарування недійсним, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділення 1/2 частки з майна шляхом стягнення грошової компенсації та припинення права власності на майно. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»