Постанова 4821 № 711/2370/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/319/23 Справа № 711/2370/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Михальченко Ю.В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2023 року м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік. Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 09 квітня 2023 року о 23.48 год. в м. Черкаси, по вул. Новопречистенська, 53, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «FORD ESCONT» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився при веденні безперервної відеофіксації на бк 472483/472495, чим порушив п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що судове рішення винесене з грубим порушенням норм матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та ненадання їм належної оцінки. При цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи, шо є наслідком винесення незаконного та необґрунтованого рішення. Стверджує про відсутність причин для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що визначені ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (далі Закон). Також працівниками поліції не було надано документів, що підтверджують їх повноваження, обличчя їх було закрите масками, що не дало йому можливості бачити з ким спілкується, чим порушена ст. 18 Закону. Приводить вимоги ч. 5 ст. 266 КУпАП щодо підстав для визнання огляду особи на стан алкогольного чи іншого сп`яніння недійсним. Також посилається на невиконання приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) щодо необхідності присутності двох свідків під час проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Оспорює наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, котрі були встановлені патрульним поліцейським, та перебування його у такому стані. Переконаний, що у поліцейських не було достатньо підстав вважати, шо він перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції. Зазначає, що в порушення п. 3 розд. ІІ Інструкції поліцейськими не було застосовано жодних вимірювальних приладів огляду на стан сп`яніння. Також поліцейськими не були виконані норми ст. 266 КУпАП щодо його відсторонення від керування транспортним засобом та дозволили їхати далі, що, на думку апелянта, викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Також суд першої інстанції не встановив обставин, передбачені ч. 2 ст. 33 КУпАП. Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №457563 від 09 квітня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 09 квітня 2023 року о 23.48 год. в м. Черкаси, по вул. Новопречистенська, 53, керував транспортним засобом «FORD ESCONT» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився при веденні безперервної відеофіксації на бк 472483/472495. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Зазначений протокол підписаний ОСОБА_1 , з якого випливає, що той оспорював наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням. У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції відеозаписом з місця вчинення правопорушення, що міститься на DVD-диску, яким надано детальний аналіз. Судом першої інстанції за фактичними даними, що наявні на цьому носії інформації, встановлено, що під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом «FORD ESCONT» д.н.з. НОМЕР_1 його було зупинено в зв`язку з тим, що транспортний засіб мав механічні пошкодження. У подальшому під час перевірки документів ОСОБА_1 , у нього працівниками поліції виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, про що повідомлено останньому та в зв`язку з чим йому запропоновано пройти освідування в найближчому медичному закладі, яким являється КП «ЧОНД». Від чого водій ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на бодікамери працівників поліції. З цього приводу судом першої інстанції мотивовано вказано, що така відмова утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Попри доводи апелянта, не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, підстава зупинки транспортного засобу, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи. Оспорювання в апеляційній скарзі перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, наявності у нього ознак такого сп`яніння, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки його було притягнуто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, а не за керування транспортним засобом в стані сп`яніння. При цьому законодавство про адміністративне правопорушення, ПДР України, не передбачають можливість правомірного не виконання п. 2.5 ПДР України. ОСОБА_1 , як особа, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому його доводи щодо підстав для визнання огляду, якого він не проходив, недійсним, у даному випадку, є безпідставними. Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час прийняття відмови особи від проведення огляду, поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Також при застосування технічних засобів відеозапису, поліцейським були виконані правила п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду Заразом п. 12 розд ІІ Інструкції не передбачає можливість у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснення установлення такого стану сп`яніння на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Відсутність у матеріалах справи даних про виконання поліцейськими норм, передбачених ст. 266 КУпАП, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, не тягне за собою визнання ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Доводи апелянта про незаконність постанови, з огляду на норми Закону, оскільки працівники поліції не представились, не вказали посади, прізвище, ім`я та по-батькові, поліцейські звання, не є підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми Закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його направлення до суду тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження. У цій справі апеляційним судом не встановлено, порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 чи загальних засад при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення. Суддя, за результатами розгляду справи, застосовував до правопорушника ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним. У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук