Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2706/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2706/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шелест С.Б., суддів Мєзєнцева Є.І., Пилипенко О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, УСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі також - відповідач, ГНУП в Черкаській області), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Черкаській області від 01.06.2022 № 992 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо застосування до старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження. Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказу ГУПН в Черкаській області від 01.06.2022 № 992 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, як такого, що прийнятий за відсутності факту порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), пунктів 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 05.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), частин 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила етичної поведінки), підпункту 1 пункту 6 розділу І та пункту 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України затвердженого наказом МВС від 07.09.2017 № 757 (далі - Порядок № 757), абзацу 10 пункту 1.10 Інструкції по експлуатації транспортних засобів ГУНП в Черкаській області затвердженої наказом ГУНП від 27.01.2016 № 122 (далі - Інструкція № 122), п. 2.9 б) Правил дорожнього руху України. Позивач також зазначає, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування вийшла за межі предмету службового розслідування та провела перевірку інших фактів, ніж ті, що були викладені у рапорті та наказі про проведення службового розслідування. Зауважує, що предметом службового розслідування була перевірка можливого вчинення окремими працівниками ГУНП в Черкаській області порушень службової дисципліни, які мають ознаки дисциплінарних проступків та призвели до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.04.2022 за участю позивача. Зазначає, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.05.2022 року у справі № 711/1801/22 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, притягнуто до відповідальності іншого учасника ДТП. На думку позивача, існування такої постанови суду є достатнім для прийняття рішення дисциплінарною комісією про відсутність в його діях порушень службової дисципліни, що призвели до дорожньо - транспортної пригоди (за можливими фактами яких і було розпочато службове розслідування). Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2022 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.06.2022 №

992. У поданій апеляційній скарзі ГУНП в Черкаській області із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. 06.12.2022 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення. Зважаючи на те, що апеляційна скарга ГУНП в Черкаській області та відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу не містили клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за їх участі, справа розглянута у порядку письмового провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України, обіймає посаду старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Наказом ГУНП в Черкаській області від 22.04.2022 № 703 «Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії» призначене службове розслідування за рапортом № 56/48рп/01-2022 від 22.04.2022 щодо можливого вчинення окремими працівниками ГУНП в Черкаській області порушень службової дисципліни, які мають ознаки дисциплінарного проступків та призвели до ДТП, що мала місце 22.04.2022 за участю старшого слідчого ОСОБА_1 21.05.2022 за результатами проведеного службового розслідування, начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок, пунктом 2 якого установлений факт вчинення старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виявився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, пунктів 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частин 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки, підпункту 1 пункту 6 розділу І та пункту 13 розділу III Порядку № 757, абзацу 10 пункту 1.10 Інструкції № 122), п. 2.9 б) Правил дорожнього руху України. Так, службовим розслідуванням установлені наступні обставини (узагальнені). 22.04.2022 о 07.47 год. на перехресті вулиць Надпільна - Гуржіївська м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mazda, р.н. НОМЕР_2 , без травмованих. Відносно гр. ОСОБА_2 - водія автомобіля Mazda, р.н. НОМЕР_2 , складений протокол за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 522888 за частиною першою статті 126 КУпАП. Після оформлення ДТП майор поліції ОСОБА_1 попрямував до АТВ ЦЗ ГУНП з метою отримати поліс цивільного страхування наземних транспортних засобів; о 11:06 здійснив дзвінок у страхову компанію та повідомив про ДТП за участю службового автомобіля і в подальшому направився до місця несення служби в с. Червона Слобода, куди прибув приблизно о 12:00 год. 22.04.2022 приблизно о 12:30 год. ОСОБА_1 почав скаржитися на погіршення самопочуття, а саме: біль в руці та запаморочення голови, через що прийняв рішення поїхати службовим автомобілем до лікарні для обстеження. 22.04.2022 о 14:30 майор ОСОБА_1 зателефонував до безпосереднього керівника - начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 та повідомив про те, що він звернувся до медичного закладу зі скаргами на здоров`я з подальшою госпіталізацією. Згідно з випискою з медичної карти хворого № 5909, майору поліції ОСОБА_1 встановлений діагноз «струс головного мозку, цефалгічний синдром, забій м`яких тканин голови». На підставі встановлених обставин дисциплінарною комісією зроблений висновок про порушення позивачем підпункту «б» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані; підпункту 1 пункту 6 розділу І та пункту 13 розділу III Порядку № 757 в частині використання транспортного засобу для поїздки, не пов`язаної із службовою діяльністю. Так, дисциплінарною комісією зазначено, що позивач, самовільно, не повідомивши безпосередньо керівника, самостійно покинувши місце несення служби та перебуваючи в хворобливому стані використав службовий транспортний засіб для поїздок, не пов`язаних із службовою діяльністю. На підставі висновку службового розслідування наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.06.2022 № 992 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, пунктів 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частин 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки, підпункту 1 пункту 6 розділу І та пункту 13 розділу III Порядку № 757, абзацу 10 пункту 1.10 Інструкції № 122), п. 2.9 б) Правил дорожнього руху України до старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Не погоджуючись з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності наказу ГУНП в Черкаській області від 01.06.2022 № 992 як такого, що вчинений за відсутності у діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Апеляційна скарга ГУНП в Черкаській області мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт наполягає на правомірності наказу ГУНП в Черкаській області від 01.06.2022 № 992 як такого, що прийнятий за наявності у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку в частині використання службового транспортного засобу для поїздок, не пов`язаних із службовою діяльністю, керування транспортним засобом у хворобливому стані, та самостійне залишення місця несення служби. Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом № 580-VIII. Частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII). Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частин першої, другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Згідно з частинами першою та п`ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Під час перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення. При розгляді переданого на вирішення суду спору суд апеляційної інстанції також керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.02.2020 року у справі № П/9901/871/18 та підтриманим, зокрема, у постанові від 16.03.2023 у справі 60/18668/21, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus» (заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Bryan v. the United Kingdom» (заява № 19178/91); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus» (заява № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Putter v. Bulgaria» (заява № 38780/02). Крім того, суд апеляційної інстанції враховує практику ЄСПЛ (рішення у справі «Волохи проти України» від 02 листопада 2006 року, рішення у справі «Malone v. United Kindom» від 02 серпня 1984 року), згідно з якою надання правової дискреції органам влади у виді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання. Не заперечуючи наявність у відповідача дискреційних повноважень надавати оцінку дотриманню позивачем вимог Дисциплінарного статуту та інших нормативно-правових актів, а також приймати рішення за результатами проведеного службового розслідування, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що така дискреція має ґрунтуватися на повному і всебічному встановленні усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та має бути вчинена із дотриманням установлених законом вимог. Погоджуючись із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Порядок № 893 та Положення № 893 відповідно). Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 установлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування. Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893, згідно з якими підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, пунктом 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення надано право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Згідно з частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарна комісія створюється на строк проведення службового розслідування (пункт 13 Положення № 893). У справі, що розглядається, підставою для призначення та проведення службового розслідування став рапорт начальника УГІ ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Тетяни Бондаренко від 22.04.2022 № 56/48рп-2021, в якому повідомлялося про факт ДТП за участю позивача та звернення його до медичного закладу зі скаргою на головний біль, що виник внаслідок ДТП. На підставі зазначеного рапорту наказом ГУНП від 22.04.2022 № 703 призначене службове розслідування щодо можливого вчинення окремими працівниками ГУНП в Черкаській області порушень службової дисципліни, які мають ознаки дисциплінарних проступків та призвели до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.04.2022 за участю старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 ; для проведення вказаного службового розслідування була створена відповідна дисциплінарна комісія. Таким чином, наказом ГУНП від 22.04.2022 № 703 чітко окреслений предмет службового розслідування, для проведення якого створена дисциплінарна комісія. Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Черкаській області від 21.05.2022 за результатами вказаного службового розслідування, не містить установлених фактів порушень позивачем службової дисципліни, які мають ознаки дисциплінарних проступків та які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.04.2022. Так, позиція дисциплінарної комісії щодо порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується на обставинах, які мали місце після того, як відбулась дорожньо-транспортна пригода, тобто на обставинах, які не охоплювалися предметом перевірки згідно з наказом від ГУНП від 22.04.2022 №

703. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що повноваження дисциплінарної комісії є обмеженими предметом перевірки та полягають у проведенні службового розслідування, яке має установити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначене службове розслідування. Дисциплінарна комісія не наділена повноваженнями на самостійне визначення підстав проведення службового розслідування. Притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського за вчинення дисциплінарного проступку, перевірка наявності чи відсутності якого не була предметом службового розслідування згідно з наказом керівника про її призначення, не є таким, що здійснене у спосіб, встановлений законом, та не відповідає принципу добросовісності дій суб`єкта владних повноважень. За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із позицією суду першої інстанції щодо протиправності наказу ГУНП в Черкаській області від 01.06.2022 № 992 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та, відповідно, зазначає про обґрунтованість висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі № 580/2706/22 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Cуддя-доповідач С.Б. Шелест Судді Є.І. Мєзєнцев О.Є. Пилипенко