Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/1290/23

Справа № 346/1290/23 Провадження № 33/4808/408/23 Категорія ст.173-2 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю апелянта ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду від 9.05.2020 року щодо нього, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП танакладено стягнення у вигляді 170 грн. штрафу. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 11.03.2023 року близько 15 год. 30 хв. у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону погроз та образ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює законність й обґрунтованість постанови судді, вважає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню у зв`язку з неповним встановленням обставин, необхідних для правильного вирішення справи, недоведеності встановлених обставин. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції проігноровано клопотання ОСОБА_1 про залучення у справі адвоката, оскільки він себе погано почував, чим було порушено його право на захист. Повідомляє, що заява й пояснення ОСОБА_2 про його, нібито неправомірні дії стосовно неї є надуманими, без жодного доказу їх вчинення, протокол складений лише з слів потерпілої ОСОБА_2 . Вказує на те, що сам лише факт перебування ОСОБА_1 в будинку його колишньої дружини, за попереднім узгодженням з нею, не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП. Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 неодноразово, з 13 січня 2023 року звертався до ОСОБА_2 з проханням припинити звинувачувати його у неправомірних діях які він не здійснював і надати можливість йому забрати з будинку особисті речі. Звертає увагу на те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення прирівнюється до кримінального процесуального законодавства, що не враховано судом першої інстанції, а суд провів судовий розгляд та визнав його винним за відсутності у справі достатніх належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Враховуючи наведені обставини, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі. Заслухавши доводи апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні мотиви, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Оскаржена постанова суду цим нормам закону не відповідає, вона підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки правопорушення, але його вину не підтверджено у передбаченому законом порядку поза розумним сумнівом. Судом не враховано практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства. Постанова суду не може залишатися в силі через те, що ні в протоколі про правопорушення, ні в постанові суду належно не розкрито диспозицію ст. 173-2 ч.1 КУпАП, оскільки в них немає посилання на те, що внаслідок дій правопорушника потерпілій могло бути або було завдано шкоду її психологічному здоров`ю, що є обов`язковою складовою частиною об`єктивної сторони правопорушення за вказаною нормою закону. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 є необґрунтованим й невмотивованим. У постанові суд перелічив окремі назви доказів та документів, які є в справі, однак не розкрив їх доказового змісту, не зазначив що вони підтверджують чи спростовують, що ставить під сумнів доведеність вини правопорушника. В умовах оскарження правопорушником своєї вини, посилання суду на письмові пояснення потерпілої є не допустимим доказом, оскільки це порушує правовий принцип безпосередності їх судового дослідження. Також апеляційний суд визнає порушенням права ОСОБА_1 на захист судом першої інстанції, оскільки судом безпідставно не було задоволено клопотання про залучення захисника, чим порушено його право на справедливий суд. Зазначені порушення при судовому розгляді унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Стаття 294 КУпАП позбавляє апеляційну інстанцію права на повернення справи на новий судовий розгляд. КУпАП не передбачає закриття справи за недоведеністю вини правопорушника, що має місце у цій справі, однак з врахуванням загальних принципів судочинства, практики Європейського Суду, провадження у ній слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення. Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям справи на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити , постанову Коломийського міськрайонного суду від 9.05.2023 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький