LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд463/1373/22

від 25.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 463/1373/22 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є. Провадження № 22-ц/811/757/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С.М., суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В., секретар судового засідання Юзефович Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року (повний текст рішення складено 22 лютого 2023 року), у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, В С Т А Н О В И В: у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу. В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що 19 грудня 2018 року між третіми особами та ТОВ «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест», укладено попередній договір купівлі-продажу 1-кімнатної квартири по АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 48,98 кв.м. 04 грудня 2020 року, відповідно до договору переуступки, були внесені зміни до попереднього договору купівлі-продажу квартири, згідно якого ним була придбана квартира за адресою АДРЕСА_1 , площею 48,98 кв. м. на шостому поверсі, в другому під`їзді за номером

115. Позивач вніс кошти на будівництво квартири в повному обсязі, в розмірі 833 985 грн 30 коп., без порушення термінів, отже, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином. Згідно попереднього договору купівлі продажу, термін здачі багатоквартирного будинку був передбачений - IV квартал 2020 року. В подальшому, він помітив, що будинок не готовий до здачі, а директор ТОВ КУА «ОПТИМУМ» ОСОБА_2 пояснила, що це тимчасове явище і термін здачі переноситься на травень 2021 року, в зв`язку з ковідною пандемією. Однак, станом на день звернення до суду, об`єкт так і не зданий в експлуатацію, термін здачі не відомий. На неодноразові звернення до ТОВ КУА «Оптимум» та до забудовника ТОВ «Єврольвів», жодної відповіді не отримано. Офіційних термінів перенесення дати завершення будівництва відповідач не називає. За таких обставин позивач вважає, що порушені його права як добросовісного інвестора, яке, на його думку підлягає захисту, шляхом зобов`язання забудовника виконати умови укладених між сторонами договорів у частині зобов`язання передати йому документи, що необхідні для оформлення права власності на об`єкти нерухомості. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» про визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу - відмовлено. У березні 2023 року ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що за позивачем не може бути визнано в судовому порядку майнове права на квартиру в будинку, який не прийнятий, проте ним повстю сплачено грошові кошти за такий об`єкт, адже судом невірно трактовано набуття майнових прав на об`єкт інвестування, як набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Під час розгляду справи, місцевим судом не враховано позицію Верховного Суду, висловлену під час розгляду справи № 760/17864/16-ц в постанові від 13 травня 2019 року. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Сторони та третя особа, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів вважає, що, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності всіх сторін, у відповідності до приписів частини другої статті 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 19 грудня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» укладено попередній договір купівлі-продажу 1-кімнатної квартири по АДРЕСА_1 , під номером АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 48,98 кв.м. 14 липня 2020 року, згідно договору переуступки, до вищевказаного попереднього договору купівлі-продажу квартири внесено зміни, а саме замінено сторону покупця із ОСОБА_3 на ОСОБА_4 04 грудня 2020 року, між ОСОБА_1 , ТОВ «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» та ОСОБА_4 укладено договір переуступки, яким внесено зміни до попереднього договору купівлі-продажу квартири, згідно умов якого ним придбана спірна квартира за адресою АДРЕСА_1 , проектною площею 48,98 кв.м. на сьомому поверсі, в другому під`їзді. Згідно умов попереднього договору, ОСОБА_1 провів зарахування платежу в розмірі 883 958 грн 30 коп. за квартиру і зобов`язався в майбутньому укласти основний договір, за яким вказана квартира після здачі її та будинку ( АДРЕСА_1 ) в експлуатацію перейде у власність позивача (п. 2.2 попереднього договору ). Рішенням відповідача № 21/1001/1 від 01 жовтня 2021 року, що було узгоджене з позивачем в тому числі, було прийнято рішення провести заміну сторони в попередніх договорах купівлі-продажу нерухомості по об`єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 з ТОВ «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» на забудовника - ТОВ «Єврольвів». Рішення про прийняття прав, зокрема за цим договором було прийнято ТОВ «Єврольвів» 12 жовтня 2021 року. Відповідно до положень підпункту 5.1.22 пункту 5.1. попереднього договору купівлі-продажу від 19 грудня 2018 року ТОВ «Компанія з управління активами «ОПТИМУМ», що діє в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест має право передати (відступити) право вимоги та передати свої обов`язки за цим договором на користь третьої особи, письмово повідомивши покупця про своє рішення за 10 календарних днів до укладення відповідного договору про відступлення прав. Рішенням Львівської міської ради № 723 від 20 серпня 2021 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 23.02.2018 № 191» доповнено рішення пунктом 2.5 такої редакції: 2.5. Відповідно до пункту 3.2 ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2304 Про затвердження ТзОВ Єврольвів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 взамін земельної ділянки на АДРЕСА_2 , яка вилучена для суспільних потреб передати у власність Львівської міської територіальної громади нежитлові приміщення площею не менше 250 кв. м на першому поверсі новозбудованого будинку та відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю Єврольвів від 20.07.2021 (зареєстрованого у Львівській міській раді 27.07.2021 за № 2-13445-ШР-001) 95 кв.м нежитлового приміщення на першому поверсі новозбудованого будинку, загальною площею не менше 345 кв. м для організації Центру надання адміністративних послуг. Статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) визначено, що інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом випуску цільових облігацій, виконання зобов`язань за якими забезпечується одиницею такої нерухомості, відповідно до законодавства. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами. Відповідно до статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном. Об`єкт будівництва - будівля, споруда або комплекс споруд, будівництво яких організує забудовник та фінансування будівництва яких здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів. При цьому статтею 5 вказаного Закону визначено, що управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності. Забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об`єктів будівництва та уклала договір з управителем. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)). Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду). Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України). Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові. У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 465/7405/17 (провадження № 61-11389св21) викладено такий висновок: «Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів та, встановивши, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства та не залучив усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові з цих підстав». Оскільки предметом спору є вимога про визнання за позивачем майнових прав на спірне нерухоме майно, що може породжувати у нього в подальшому право на витребування такого майна у фактичного володільця такого майна, то належним відповідачем за вимогами пайовика (інвестора, покупця) про визнання за ним майнових прав на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію, є сторона саме забудовник, яким за обставинами справи, що переглядається є ТОВ «Єврольвів», однак таке до участі у справі, як відповідач не залучено. Наведене є самостійною підставою для відмови в позові. Схожий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 200/7595/18 (провадження № 61-1310св23). За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, проте помилилися щодо мотивів такої відмови. У зв`язку із цим оскаржене рішення належить змінити в мотивувальній частині, а в решті залишити без змін. У цьому зв`язку, решта доводів апеляційної скарги по суті спору не оцінюються та не переглядаються. Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення. За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України). Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З огляду на те, що оскаржуване рішення змінено в мотивувальній частині, а в решті залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 25 травня 2023 року. Головуючий С.М. Копняк Судді: С.М. Бойко А.В. Ніткевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»