Постанова Одеський апеляційний суд № 521/11620/22

Номер провадження: 33/813/601/23 Номер справи місцевого суду: 521/11620/22 Головуючий у першій інстанції Роїк Д. Я. Доповідач Копіца О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.05.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Стоянової Л.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Василіна В.В., розглянувши його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 01.03.2023 стосовно: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, працюючого по найму водієм таксі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП установив: Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин. Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,а також стягнуто судовий збір у розмірі 536, 80 грн. Відповідно до вказаної постанови, 17.07.2022 о 08:40 год. водій ОСОБА_1 по вул. Тіраспольске шосе 22/8 в м. Одесі керував автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою Alcotest 7510, результат огляду становить 0,58 ‰, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник Василін В.В. в інтересах ОСОБА_1 не погодився із оскаржуваною постановою, посилаючись на її ухвалення із суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, з огляду на наступне: - поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права та обов`язки, не зважаючи на зазначення про це в протоколі, йому не було роз`яснено право надавати письмові пояснення, співробітники поліції не повідомили йому, який прилад використовували під час проведення його огляду, під час спілкування з поліцією він був схвильований, оскільки йому погрожували, що вилучать його автомобіль для потреб ЗСУ; викликає здивування оригінальне поводження поліцейського із табельною зброєю; - суд не надав належної оцінки тому факту, що в матеріалах справи повністю відсутні належні та допустимі докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що могло бути підставою для вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та, як наслідок, виключає об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП; - суд не врахував того, що застосування співробітниками поліції алкотестеру було здійснене із пропуском встановленого строку калібрування, оскільки Інструкцією з експлуатації газоаналізатору цього типу передбачені інтервали технічного обслуговування приладу перевірка калібровки кожні 6 місяців, натомість, в роздруківці алкотестера зазначено 05.08.2021, тобто наступне калібрування повинно було бути здійснено у лютому 2022 року, проте цього не сталось, що є підставою для визнання огляду недійсним. Посилаючись на викладене, захисник Василін В.В. просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Василіна В.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд критично відноситься до тверджень захисника щодо наявності підстав для закриття провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони є безпідставними та, навпаки, спростовуються доказами по справі. Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння повністю доведена та підтверджується повторно дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №019688 від 17.07.2022 (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 17.07.2022 о 08:40 год. керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Тіраспольске шосе 22/8 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, результат огляду становить 0,58 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України; - роздруківкою показників застосованого на місці зупинки приладу Drager Alcotest 7510, відповідно до якого результат огляду становить 0,58 ‰ алкоголю в крові; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 погодився із результатами проведеного стосовно нього огляду на стан виявлення алкогольного сп`яніння (0,58 ‰ алкоголю в крові), що підтверджується його особистим підписом (а.с. 3); - відеозаписом з боді-камери співробітника поліції (а.с. 5), на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510. Як вбачається із аналізу змісту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявність в його діях складу зазначеного правопорушення. Апеляційний суд критично оцінює твердження сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, натомість, відповідно до відеозапису нагрудної камери відео-реєстратора співробітника поліції (а.с. 5) вбачається, що за кермом зупиненого поліцейськими автомобіля був саме ОСОБА_1 . Окрім того, в судовому засіданні суду 1-ої інстанції від 20.09.2022 ОСОБА_1 зазначив, що дійсно керував транспортним засобом, був зупинений співробітниками патрульної поліції біля блокпосту (а.с. 32), що свідчить про те, що під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності він не заперечував факт керування автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , та факт його зупинки поліцейськими. Що стосується посилань захисника на те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права та обов`язки, не зважаючи на зазначення про це в протоколі, та йому не було роз`яснено право надавати письмові пояснення, апеляційний суд вважає такі доводи голослівними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, на підставі аналізу змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 019688 від 17.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (до яких, серед іншого, відноситься й право на надання пояснень), при цьому, ОСОБА_1 , відповідно до його власноручної розписки, ознайомився зі змістом протоколу, зокрема, з його графою «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», проте письмових пояснень не надав та зауважень стосовно викладених в ньому обставин не висловлював (а.с. 2). Надаючи оцінку посиланням захисника на застосування під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння приладу Drager Alcotest із пропуском встановленого строку калібрування, внаслідок чого такий огляд є недійсним та не може бути визнаний допустимим доказом, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному. На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alcotest 7510, останнє калібрування проводилось 05.08.2021. Пунктом 6 Розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них» №122 від 10.02.2017, Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг (далі Реєстр осіб). У Реєстрі осіб наявна інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема, газоаналізатор Drager Alcotest 7510 OIML (відповідає OIML R 126), код за каталогом: 83 19

700. На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 (далі Закон) термін періодична повірка засобів вимірювальної техніки вживається в такому значенні - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал). Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 та становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування). Із аналізу вищевикладеного вбачається, що калібрування є синонімом слова градуювання. При цьому, п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону дано визначення терміну «калібрування» сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм не визначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними не визначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу. Водночас, ст. 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки. Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання. Враховуючи те, що калібрування (градуювання) даного приладу Drager Alcotest 7510 було проведено, відповідно до роздруківки результатів тесту, свідоцтва про повірку та сервісної гарантійної книжки приладу (а.с. 3, 36 та 38 відповідно) 05.08.2021, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, тобто станом на 17.07.2022, інтервал калібрування даного приладу, який становить 1 рік, не закінчився. В цьому контексті апеляційний суд наголошує на тому, що захисник, стверджуючи про те, що інструкцією з експлуатації газоаналізатору цього типу передбачено здійснення калібрування приладу кожні 6 місяців, вводить апеляційний суд в оману, оскільки, відповідно до загальнодоступної Інструкції з експлуатації приладу Drager Alcotest 7510 OIML, зокрема, її розділу «інтервали технічного обслуговування», сервісне обслуговування та градуювання (тобто калібрування) приладу здійснюється принаймні один раз на 12 місяців та виконується тільки уповноваженим персоналом. Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений із використанням законодавчо врегульованого газоаналізатору Drager Alcotest 7510, без порушення строку його градуювання (калібрування), апеляційний суд вважає доводи захисника про недійсність проведеного огляду повністю спростованими. Отже, зазначені вище докази спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Водночас, заслуговують на увагу посилання захисника на те, що співробітники поліції погрожували ОСОБА_1 вилученням його автомобіля на потреби Збройних Сил України (далі ЗСУ), що підтверджується вищезгаданим відеозаписом нагрудної камери співробітників патрульної поліції, відповідно до якого поліцейський декілька разів погрожував ОСОБА_1 вилученням його транспортного засобу, зокрема, повідомив, що при позитивному результаті огляду на стан алкогольного сп`яніння автомобіль потрібно буде віддати на потреби ЗСУ, а в подальшому зазначив, що якщо ОСОБА_1 буде себе добре поводити, то його автомобіль не заберуть. Натомість, апеляційний суд наголошує на тому, що вимогами ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради та може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку співробітники патрульної поліції, погрожуючи ОСОБА_1 вилученням його транспортного засобу на потреби ЗСУ, поводились непрофесійно та не пересвідчились в наявності у них відповідних законних повноважень на примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, про що необхідно повідомити начальника УПП в Одеській обл. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника Василіна В.В. залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції, як законну, обґрунтовану та вмотивовану залишити без змін. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу захисника Василіна В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 01.03.2023 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Копію постанови Одеського апеляційного суду від 22.05.2023 направити начальнику Управління патрульної поліції в Одеській обл. для вжиття заходів реагування щодо працівників УПП в Одеській обл., які 17.07.2022 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №019688 стосовно ОСОБА_1 поводилися непрофесійно та безпідставно погрожували ОСОБА_1 вилученням автомобіля для потреб ЗСУ. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца